Євген ЦИМБАЛЮК,
Рівненська обл.
Володимир Казарян у вушко голки вміщує караван верблюдів, у піщинку цукру — коня, у звичайну волосину — гігантську Дніпровську ГЕС. Словом, руки майстра творять унікальні речі. У цьому можна переконатися, відвідавши виставку мікромініатюр “Восьме диво світу”, що відкрилася у Рівному. Серед представлених експонатів образ Ісуса Христа, створений у рисовому зерні, найменша у світі копія статуї Венери Мілоської, що вміщується у голці, та багато інших надзвичайних речей, що увійшли до Книги рекордів Гіннеса як неповторні та неперевершені у світі творіння.
Мікромініатюрами мріють займатися чимало майстрів. Але тільки одиниці опановують це складне ремесло. Серед них і Володимир Казарян із міста Оріхів, що на Запоріжжі. Його батько — майстер мініатюр, він створив чимало унікальних речей, серед них скрипка завдовжки всього 7 мм, що видає такі ж звуки, як і звичайний інструмент.
Саме Едуард Тер-Казарян, відомий художник, музикант, скрипковий майстер, був першим натхненником для сина. І саме він не радив синові займатися мініатюристикою, бо це надзвичайно складно. Скільки тоді робіт зіпсував Володимир — не перерахувати. Причому левову частку — на завершальній стадії.
Але юнак не здавався, і все-таки вмістив у вушко голки Гуллівера. Цей казковий герой став першим вдалим творінням майбутнього майстра зі світовим ім’ям, і доказом для батька, що синові під силу це дивовижне ремесло.
— На відміну від суворого батька й принципового критика моя мама, українська драматична актриса Ольга Величко, яка працювала в одному із запорізьких театрів, — розповідає Володимир Казарян, — все, що творилося моїми руками, зустрічала незмінним словом “геніально”. До геніальності там було ще далеко, але висока оцінка моїх починань відіграла важливу роль у набутті впевненості та досвіду. Я завжди прагнув осягнути щось більше, зробити щось нове, досконаліше, незбагненне й недосяжне. Ось так і виникали мініатюри.
Першим, хто від Казаряна отримав у подарунок свій мікропортрет, був генсек СРСР Леонід Брежнєв.
— Реакції Брежнєва на переданий презент не знаю, — зізнається майстер, — а ось Клінтон ніяк не міг повірити, що це — витвір людських рук. Роботу виконав 1994 року на рисовому зернятку, і президент із півгодини роздивлявся у мікроскопі своє обличчя. А коли відривав погляд від лупи, то допитувався, яку надсучасну електроніку тут використано. Хоч єдиним інструментом у руках майстра був мікрорізець, а пензликом — людська волосина, розщеплена на 100 частин.
Утім, секретів техніки виконання робіт Володимир Казарян не видає нікому. Не має він і учнів-послідовників, хоч і займається мініатюристикою три десятки років. Каже, що цього ремесла неможливо навчити, його кожен, хто талановитий, має спізнати самотужки.
Найбільш зменшеним витвором майстра є статуя Свободи, менша від оригіналу у 17 мільярдів разів. Під 300-кратним мікроскопом, який використовує Казарян, він створив найменшу у світі Біблію. Портрет Ісуса Христа розміром як копійчана монета мініатюрист зібрав із 10 тисяч мікрокамінчиків, що також є світовим досягненням.
— Моя місія — популяризувати мініатюру як мистецтво, що полонить душу, торкається її струн, — зазначив під час відкриття виставки у Рівному Володимир Казарян, — а також подарувати людям радість. На наступну виставку хочу привезти щось досконаліше й оригінальніше, можливо, рухливі мініатюри. Маю намір створити на людській волосині телевізор із працюючим екраном або ж бій двох підкованих бліх… Утім, навіть це — не межа досконалості в мініатюристиці…
