«В грудє моєй — Визувій так і клекотить!..»

img_0274

Шановна пані Редакторе!
Не можу не відгукнутися на Ваш заклик згуртуватися в обороні державності українського слова, одностайно обстоювати власні мовні права. Гострий, переконливий допис О. Чорногуза “Дикун чи окупант?”, яким започатковано рубрику “Вавилон на Законі” у Вашому тижневику, спонукав і мене взятися за перо.

З незмінною повагою
Юрій ПОПСУЄНКО

Саме такою реплікою Свирида Петровича Голохвостого, відомого персонажа славетної комедії М. Старицького “За двома зайцями”, хочу охарактеризувати свій стан після прочитання інтерв’ю з нардепукомрегіоналом (нардепук — скорочення від “народний депутат України”, словотвір письменника А. Янченка) Вадимом Колесніченком, автором горезвісного закону про основи державної мовної політики, в якому (інтерв’ю) він заявляє: “Жодного аргументу проти закону про основи мовної політики не було. В жодному діалозі. Крім слів “гине мова!” Але це не аргумент. А взагалі у світі щорічно гине кілька мов, проте це не є предметом світового катаклізму. Тому завдання № 1 — виховання і навчання людей толерантності і взаємної поваги одне до одного” (Газ. “Аргументы и факты в Украине”, № 1—2, 2013 р.).
Як вам така заява?! Махровому цинізму регіонала немає меж. За логікою Колесніченка, нічого страшного не станеться, якщо й українська мова загине. Мовляв, велике діло, однією мовою менше… І, наслідуючи того ж таки Голохвостого, він пихато скаже: “Тепьор, слєдсвенно, меня по всєх усюдах первим хвисоном принімають: а почому? Потому, што я умєю, как соблюсти свій тип, поблагородньому говорить понімаю!”
Ага, ще ж і регіонал С. Тигіпко йому вторуватиме. А ось у заклопотаної регіоналки Єлєни Бандарєнко “в галавє завсегди такой водевіль, што только мерсі”. Вона вважає, що регіоналам треба принципово перейти на російську мову, бо їх, бачте, критикують за виступи у ВР мовою північного сусіда. Тут уже не можна не згадати одіозну Кулішеву тьотю Мотю з її категоричною заявою: “Лучше быть изнасилованной, чем украинизированной!”
Креативна пані пішла далі. Вона пропонує накласти табу на вживання слів “жид”, “жидівка”, “хохол”, “хохлушка”, а також “москаль”. Чомусь, правда, не згадала слова “кацап” і “лях”. З точки зору політкоректності, воно, може, й слушно. Відмовилися ж американці від уживання слова “негр”, замінивши його на “афроамериканець”. Дозволю собі трохи поіронізувати. Якщо заборонити офіційно вживати ці “крамольні” слова, то доведеться перейменувати такі населені пункти, як Ожидів, Жидачів (Львівська обл.), Жидичин (Волинська обл.), Москаленки, Москалі, Москалівка, Москалівщина, Москальцівка (Херсонська, Київська, Харківська, Сумська, Черкаська, Чернігівська області), Ляшки (Сумська обл.), Ляшківка (Луганська, Дніпропетровська області), Ляшківці (Чернігівська обл.).
А як бути з п’єсою І. Котляревського “Москальчарівник”? Чого довго думати! “Солдатчарівник”, та й годі. Українці на прізвище Москаль, Москалець, Москалик тощо стануть Солдатенками, на Галичині — Жовнірами, а слова “кацап”, “кацалап”, “кацапець”, “кацапена”, “кацапня”, “кацапчик”, “кацапщина”, “кацапюга” слід викинути із словника Грінченка і замінити їх на “великорос” і похідні від нього. І неодмінно послати ноту протесту до МЗС Росії з приводу того, що росіяни вживають слова “хохли”, “хохлобакси”, “Хохландія” тощо. Особливо обурливо, що ще й одне з міст своїх назвали Хохломою. Неподобство!..
Мало не забув про нобелівського лауреата Андре Жида і монахакнижника Луку Жидяту, новгородського єпископа, відомого проповідника Київської Русі. Щось із ними теж треба робити.
Справедливості ради треба сказати, що свого часу класики української літератури Михайло Драгоманов, Павло Грабовський, Михайло Коцюбинський, Леся Українка добровільно відмовилися від етноніма “жид” на користь нейтрального “єврей”. “А от доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово “жид” завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення воно набуло тому, що має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає” (Газ. “Веч. Київ”, 10.01.2013).
І наостанок. Оскільки В. Колесніченко та “іже з ним” вважають, що українській мові нічого не загрожує, а навпаки, занепадає мова російська, то треба її активно підтримувати. І відомий українофоб Дм. Табачник швиденько клепає наказ Міносвіти про проведення конкурсу серед школярів для популяризації російської мови під назвою “Лукомор’є”. На це Голохвостий, певне, сказав би: “Єжелі когда человек разумом вгору вище од лаврської колокольні да глянет оттудова на людей, то вони йому здаютьсякажуться такі маненькі, как пацюки, пардон, криси! Позволіте папіроску?”
І зовсім останнє. Письменник С. Борщевський в одній з українських щоденних газет веде колонку “Імперські амбіції більшовицької Росії”. Там він наводить цікавий документ. Процитую його:
“13 січня 1928 року відкрилася VIII конференція Комуністичної партії Західної України, на якій виразно окреслилася позиція більшості, що чітко усвідомлювала імперську сутність російського більшовизму. Зрештою це призвело до виключення партії з Комінтерну та репресій проти її членів. Для нас сьогодні залишаються повчальними та актуальними деякі думки, зафіксовані в резолюції конференції, ухваленій 85 років тому: “Російський великодержавний націоналізм, що все звик розглядати як колонізаторські об’єкти, російську культуру розглядати як культуру вищого порядку, а культуру других національностей як культуру мужицьку, нижчого порядку — ставиться вороже до окремих національних Радянських Соціалістичних Республік… Він хотів би зменшити та обмежити значення України (і других) як республіки в межах СРСР, відібрати від неї всякі права, розпростерти над нею своє бюрократичне опікунство, хотів би задержати за російською культурою домінуюче становище… а українську культуру звести до засобу “порозуміння з селом”, українську мову представити як штучно накидувану “галицьку” мову і т. д.”.
А ви кажете — водевіль!..

 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment