Найважливіша справа

img048
Просвітяни біля Полтавського краєзнавчого музею

Валентина СИДОРУК,
заступник голови Іллічівського МО ВУТ “Просвіта”
ім. Тараса Шевченка

З якого боку не приступай до наших
національних і громадських справ, а
все виходить, що нема в нас справи
важнішої, як просвіта народна.
Михайло Драгоманов

Під час піднесення українського національного руху в роки революції 1905—1907 рр. “Просвіти” почали створювати по всій Наддніпрянській Україні та в місцях компактного проживання українців у Центральній Росії й на Далекому Сході. Серед перших на Наддніпрянщині була створена “Просвіта” в Одесі, а зареєстрована 25 листопада 1905 року. У січні 1906 р. просвітяни заснували в Одесі газети “Народня справа” та “Вісті”, видали низку цікавих книг, які надсилали іншим “Просвітам” України, організували першу в Одесі українську школу та читальню. “Просвіта” мала свій хор, бібліотеку, де нараховувалося понад 2 тисячі книг, музей (понад 300 експонатів). Численні літературно-мистецькі вечори, вистави української класики, що їх організовували просвітяни, викликали неабиякий інтерес у мешканців міста, будили у них національну свідомість. На 1 січня 1908 р. у “Просвіті” нараховувалося 532 особи.
Плідна робота одеських просвітян викликала стурбованість жандармів. Восени 1909 р. одеську “Просвіту” заборонили. Влада закрила книгарню та першу українську школу. Проте українська громада міста діяла в інших товариствах: у лютому 1910 р. було зареєстровано “Одеський український клуб”, а 1912 р. — товариство “Українська хата”. Засновники й активні члени одеської “Просвіти” згодом стали відомими всій Україні діячами. Серед них — талановитий лікар, лідер Української народної партії Іван Луценко, один із видатних українських істориків академік Михайло Слабченко, визначний бібліограф, фольклорист, мово­знавець Михайло Комаров, автор першого шкільного підручника з історії України і опери “Катерина” Микола Аркас (за сприяння одеситів він організував “Просвіту” в Миколаєві), відомий дослідник європейської історії Іван Бондаренко. З одеської “Просвіти” вийшла ціла плеяда міністрів уряду Української Народної Республіки 1917—1920 рр.: прем’єр-міністр Володимир Чехівський, міністр юстиції Сергій Шелухін, міністр фінансів Петро Климович, міністр закордонних справ Андрій Ніковський, міністр віросповідань Іван Липа.
Одеська “Просвіта” відновила діяльність у січні 1918 р. у помешканні Англійського клубу (тепер Морський музей). Проте після встановлення радянської влади її ліквідували, як і скрізь по Україні.
У часи перебудови, у другій половині 1980-х років, активізувалася і українська громадськість Одеси. Найпліднішою була діяльність обласної одеської “Просвіти”, коли її очолювала Галина Дольник. Виставки, презентації, конференції, лекції — завдяки цим заходам “Просвіта” здобувала авторитет не тільки в місті, а й у всіх куточках області. Велелюдно відзначили століття одеської “Просвіти” 2005 року.
Вітаючи всіх зі святом,
Г. Дольник сказала: “Станьмо всі, як один, у просвітянські лави, пам’ятаючи про те, що тільки щоденна праця, власні сили та Божа справедливість приведуть нас до плідних результатів”. В історії рідного краю залишаються просвітяни, які впродовж років активно несли ідеї просвітництва: Наталя Білінська, Володимир Чумаченко, Сергій Лобан, Михайло Аксанюк, Михайло Мацюк, В’ячеслав Кушнір, Олександр Болдирев, Володимир Гарбарчук, Олександр Птащенко, Анатолій Мисечко, Михайло Перегінчук. Зараз на ниві просвітництва самовіддано працюють Тетяна Ананченко, Аліна Пляченко, Роман Кракалія, В’ячеслав Кушнір, Геннадій Щипківський, Дмитро Шупта, Олекса Різників, Олександр Музичко, Галина Дольник, Наталя Чайчук. Відновлено діяльність Українського клубу Одеси, діє лекторій відомих діячів сучасності. Та сьогодні просвітянам доводиться працювати в надзвичайно важких умовах. Міська та обласна влада фактично підтримує дії українофобів, переслідуючи єдину обласну українськомовну газету “Чорноморські новини”, яка стоїть на патріотичних позиціях; ухваливши антиконституційне рішення щодо надання російській мові в Одесі статусу офіційної, рішення про перейменування вулиці Івана та Юрія Лип — відомих одеситів. Головні рупори антиукраїнської істерії — телеканали “Академія” (нар. депутат С. Ківалов) та АТВ (нар. депутат І. Марков). Просвітяни разом із громадськістю міста провели безліч протестів, останнім часом справа дійшла до фізичних сутичок. У цій виснажливій боротьбі обласне Правління “Просвіти”, на жаль, не має змоги приділити достатню увагу діяльності міських і районних осередків.
Приморське місто Іллічівськ, що на Одещині, — молоде. Але й нашим просвітянам є чим звітувати, немало зроблено для утвердження національних ідеалів у рідному краї. Ще наприкінці 1980-х років на хвилі демократичних перетворень почала гуртуватися передова громадськість міста. У ті дні найорганізованішими в нашому молодому містечку виявилися вчителі української мови та літератури, принижені й зневажені в радянські часи. Член обласної Асоціації вчителів української мови та літератури Василь Панасюк запропонував іллічівцям створити таку організацію. Її очолив Володимир Корнійчук. Члени Асоціації й стали ініціаторами створення Товариства української мови й культури. 11 листопада 1990 року рішенням установчих зборів було створено Товариство української мови та культури “Відродження”. У січні 1991 року Товариство зареєстрував Іллічівський міськвиконком. Першими керівниками ТУМ “Відродження” стали Віталій Берюк і Тетяна Засипкіна, потім Валентина Сидорук і Володимир Корнійчук. Бережемо пам’ять про тих, хто сприяв розквіту нашої організації на шляху становлення: Семена Степуся, Миколу Світличного, Анатолія Іщенка, Володимира Юзюка, Якова Данчука, Юрія Штельмаха, Василя Сагайдака, Валентину Нечитайло, Валентину Заїкіну.
Головна мета діяльності Іллічівського міського об’єднання “Просвіти” — всебічне сприяння розбудові та зміцненню Української держави, утвердження державної мови в усіх ділянках суспільного життя, поширення знань серед населення з метою формування національної свідомості громадян міста. На цій
благородній дорозі довелося витримати і спротив міської влади, і нерозуміння громадян, і запеклі дискусії в самій організації щодо мети і методів роботи.
Із метою відродження національних традицій та обрядів члени Товариства організовували поїздки іллічівських школярів у західні області України на Різдвяні та Великодні свята, зустрічали в Іллічівську делегації з Івано-Франківщини, Львівщини.
Із проголошенням незалежності України Товариство організувало роботу курсів української мови для вихователів, учителів, ініціювало відкриття в місті українських груп, дитсадків, а пізніше — й школи № 6. Підручники для української школи збирали, де могли. Особливо багато зробили для забезпечення учнів підручниками просвітянки Валентина Павлюк і Жанна Просунко.
У листопаді 1993 року головою ТУМ “Відродження” стала Інна Головченко, відзначена за плідну роботу медаллю “Будівничий України”. 1995 року “Відродження” у зв’язку з реорганізацією перейменоване в Іллічівське міське об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка. З 1995 до 1997 року виходила сторінка “Просвіта” у міській газеті “Черноморский маяк”.
Традиційними просвітянсь­кими заходами в Іллічівську стали відзначення Дня Незалежності України, Дня Матері, Дня української мови та писемності, Шевченківських днів, вшанування пам’яті жертв голодоморів і комуністичного терору, Різдвяних свят, Дня Соборності України. Просвітяни зустрічали в Іллічівську етнографічний хор “Гомін” під керівництвом лауреата Шевченківської премії Леопольда Ященка, кобзарів Віктора Лісовола, Віталія Мороза, правозахисника Левка Лук’яненка, народних депутатів України, представників української діаспори зі США, поетів, письменників зі столиці, Одеси та області.
2005 року головою Іллічівського МО ВУТ “Просвіта” обрали Юлію Сидорук. Тоді ж почала виходити газета “Рідне слово” — орган міської “Просвіти”.
Із 2006 до 2012 року об’єднання очолювала Валентина Сидорук, її заступником був Віталій Живилко — директор вечірньої школи, людина творча й віддана національній ідеї. Правління дійове й ініціативне. Ці роки позначені багатьма добрими справами. Зокрема пожвавилася видавнича діяльність організації. Завдяки спонсорам видали посібники: “Невмируща пам’ять скорботи” (спогади про голодні роки, записані просвітянами від іллічівців і мешканців навколишніх сіл), “Мово рідна, світи в ріднім домі” (збірник статей і виступів про мову іллічівських просвітян), “Уроки здоров’я” (розділи “Кинь цигарку”, “Наркотики як загроза для здоров’я нації”, “Правда про алкоголь”, “Цнота — запорука здоров’я нації”, “Бережи честь змолоду”, “Будьте здорові!”), посібник для вчителів та батьків “Небезпечні ігри” (про різновиди наркотичних речовин і боротьбу з ними), збірник “Цитатник українського патріота”. Завжди використовуємо їх у розмовах із молоддю.
Виходить сторінка “Рідне слово” у міській газеті “Черноморский маяк”, яку редагує просвітянка Олена Калита. Цього довелося довго й наполегливо вимагати від міської влади.
З ініціативи “Просвіти” прийнято міську програму розвитку і функціонування української мови
до 2010 року, хоч деякі пункти не вдалося виконати досі: перейменування вулиць, створення краєзнавчого музею, використання української мови в позашкільних закладах. Не дала влада дозволу й на відкриття виставки про історію УПА. Для належного виконання програми потрібна насамперед патріотична позиція керівників міста, депутатів міської ради. Ми провели пікетування проти мовного закону Ківалова—Колесніченка, збір підписів за єдину державну мову (українську). Стало традицією в День української мови та писемності в центрі міста проводити акцію з виступами просвітян, учнів. Малечі даруємо книжечки. Іллічівці мають змогу поспілкуватися з просвітянами-письменниками В. Павленком, О. Кривошапкою, О. Калитою, В. Сидорук, Р. Цаприкою. Співпрацюємо з міським літературним товариством “Сузір’я”, разом відзначаємо День поезії, запрошуємо талановиту молодь.
Найстарша просвітянка — 85-річна режисер Маргарита Терещенко плекає таланти в театральній студії “Юнь”. Важко знайти людину більш активну й оптимістичну. Багато її учнів навчалися в Інституті імені І. Карпенка-Карого, працюють у мистецьких колективах міста, на телебаченні. Валентина Штельмах веде заняття в клубі народної творчості “Обереги”, який об’єднує майстринь Іллічівська.
Наша “Просвіта” ініціювала проведення в Іллічівську фестивалю народної пісні “Серпневий заспів” ім. Юрія Штельмаха. До Дня Незалежності зустрічаємо мистецькі колективи з усієї України.
Науковці — подружжя Сапожникових — вивчають історію нашого краю. Стала традиційною науково-практична конференція для молоді “Край мій рідний південний” на базі Іллічівського судноремонтного ліцею. Тут просвітян організовує директор Олександр Шаповалов. У міській бібліотеці до ювілейних дат визначних діячів проводимо лекції, публічні читання.
Просвітяни друкуються в різних виданнях, беруть участь у міських радіопередачах. До 140-ї річниці ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка був оголошений конкурс рефератів і творчих робіт серед учнів міста на тему “Лицарі досвітніх вогнів”. Кращі роботи отримали нагороди, їх заслухали на урочистому зібранні. До 20-річчя іллічівської “Просвіти” відбулося урочисте свято, концерт.
Нині іллічівське міське об’єднання нараховує 68 членів, що входять до 6 осередків: “Гімназія”, “Школа № 6”, “Ліцей”, “Порт”, “Хор “Червона калина”, “Пенсіонери”. Нещодавно головою МО “Просвіти” обрали Олександра Кривошапку.
Ефективною формою роботи вважаємо виїзні засідання просвітян у колективи міста. Формуємо групу, яка могла б якнайповніше висвітлити діяльність “Просвіти”: розповідь про організацію, виступ поета чи письменника, народної майстрині, виставку декоративних виробів, вишивок тощо.
Любимо ми й подорожувати. Побували на Черкащині, в Києві, Запоріжжі, Полтаві, у Львові, на Волині. Допомагає транспортом порт, спонсори. Дуже вдячні просвітянам, які зустрічали нас, організували екскурсії.
Те, що людина є членом “Просвіти”, свідчить про її небайдужість і намагання якнайбільше зробити для рідної України. Отож дякую всім іллічівським просвітянам за патріотизм, жертовність, благородну просвітницьку роботу.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment