Творчий вечір у музеї літератури

100_2503Євген БУКЕТ
Фото автора

5 лютого в приміщенні Національного музею літератури України відбувся творчий вечір відомого літературознавця, шевченкознавця, заступника директора Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, кандидата філологічних наук Сергія Анастасійовича Гальченка. Цьогоріч він серед претендентів на найвищу державну нагороду — Шевченківську премію. Три книжки: Тарас Шевченко. “Вірші. 1844”, “Повернені шевченківські раритети”, Тарас Шевченко. “Альбом 1845 року”, підготовлені відомим ученим-текстологом і шевченко­знавцем, висунуто Національною спілкою краєзнавців України за напрямом “Літературознавство та мистецтвознавство”.
Ще з молодих літ науковець займається систематичними пошуками архівних матеріалів і музейних експонатів, пов’язаних із життям і творчістю видатних українських письменників ХХ століття: Володимира Винниченка, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Остапа Вишні й інших. 1984 року С. Гальченко, переглядаючи матеріали в теках літературознавця П. Попова в одному з московських архівів, знайшов невідомі автографи Т. Шевченка, про що відразу ж проінформувала читачів московська “Литературная газета”. З того часу почалася його кар’єра як шевченкознавця.
Сергій Гальченко з 1982 року працює в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, обіймаючи в різний час посади молодшого наукового співробітника, вченого хранителя фондів, завідувача відділу рукописних фондів і текстології, а з 2005 року — заступника директора інституту. Перед цим останнім призначенням із 2000 року він обіймав посаду директора Національного музею Тараса Шевченка в Києві.
Під час свого виступу Сергій Анастасійович розповів, як завдяки його пошукам у фондах державних архівів і музеїв з’явилися численні документи відомих українських письменників і діячів науки й культури. Найбільш вразила розповідь про те, як ще 1992 року розпочали пошуки вивезених із Києва під час окупації рідкісних шевченківських матеріалів, слід яких загубився за океаном. Науковцю вдалося їх знайти у США, звідки він привіз унікальні документи й долучив їх до архіву Т. Г. Шевченка в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
У рамках творчого вечора відбулися презентації унікальних видавничих проектів, ініціатором та упорядником яких був Сергій Анастасійович: Тарас Шевченко. “Вірші”. Рукописна збірка, ілюстрована М. Башиловим і Я. де Бальменом 1844 р. Факсимільне відтворення (2010), Тарас Шевченко. “Другий “Кобзар” 1847 року” (2010), Тарас Шевченко. “Альбом 1845 року”. Факсимільне відтворення (2012), “Повернені Шевченківські раритети” (2010 р.), Сергій Гальченко. “Скарби літературних архівів” (2012).
Про вихід у світ кожного з них “Слово Просвіти” вже розповідало на своїх шпальтах. Внесок Сергія Гальченка у скарбницю повернення до мас творчої спадщини видатних українців справді неоціненний. Чого вартий один лише факт — на думку більшості присутніх на творчому вечорі  найкращі сучасні видання “Кобзаря” Т. Г. Шевченка упорядковані й прокоментовані саме Сергієм Гальченком.
Про вагомі здобутки у вітчизняній науці номінанта на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка йшлося у виступах ведучого вечора, директора Інституту літератури Миколи Жулинського, народного депутата України, голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Миколи Томенка, лауреата Шевченківської премії Михайла Наєнка, письменника Олекси Довгого, колег з Інституту літератури та інших промовців.
Творчий вечір відбувся за підтримки Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, Національного музею літератури України, Малої академії наук України, Всеукраїнської асоціації музеїв.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment