Напередодні Міжнародного Дня рідної мови й відкриття ІІІ етапу Всеукраїнського форуму “На захист української мови і державності” Товариство “Просвіта” разом з іншими представниками громадськополітичних організацій провели пресконференцію в УНІАН 18.02.2013 р. Учасники вкотре оприлюднили свою позицію щодо антидержавної, антиконституційної мовної політики нинішньої влади, розповіли про наступні кроки щодо формування єдиного фронту на захист прав і свобод української нації.
Нещодавно в одній із українських газет з’явилася публікація С. Грабовського “Знову Україна без українців”. Про неї слушно згадав П. Мовчан, голова Товариства “Просвіта”, коли вдався до аналізу мовної політики нинішньої влади. Мав рацію автор, який, опираючись на історію формування європейських націй, зазначав, що їхнє формування відбувалося навколо певного етнічного ядра, а фундаментом національного життя був, є і залишається “спільний єдиний культурний код” — в основі якого єдина національна мова. Саме тому нинішні московські варвари з підпомогою внутрішніх антиукраїнських сил все ширше розгортають наступ на українську мову. Бо знають, що знищити державу можна тоді, коли буде знищена мова титульної нації.
У цій ситуації націоналізм як державна ідеологія набуває вирішального значення. Як взірець — Індія, яка здобула незалежність і за кілька десятків років вийшла у світові держави, або Ізраїль, відродження національної мови якого детонувало побудову власної держави.
Україна впродовж віків протистояла спочатку царському, потім лєнінськосталінському, нині путінському деспотизму, які з нечуваною жорстокістю душили і нищили мову нашого народу. Але ми вистояли, виборовши омріяну десятками поколінь державну незалежність. Тепер наше рідномов’я, про яке багато писав Іван Огієнко, знову під загрозою: ми або вистоїмо, або зникнемо як нація. Витіснення української мови з інформаційного простору, обезкровлення (через нефінансування) культури, нищення національної освіти — це ті загрози, які можуть привести нас до національної катастрофи.
Методична, підступна антиукраїнська мовна політика ускладнила й до цього не кращу ситуацію всередині країни, говорив перший заступник голови УНП І. Заєць, розділивши Україну на антагоністичні регіони. Це велика небезпека для Української держави, для нації. Нинішні мислителі, інтелектуали розглядають мову як дім буття. Є мова, є нація, є дім буття, є своя держава. Отже, збереження мови — це майбутнє для кожного із нас. Нинішня політика режиму Януковича, який грубо порушив не одну 10 ст. Конституції — це руйнування національної ідентичності, української держави.
Протистояти ворогу можна лише об’єднаними силами — політичної опозиції, громадських організацій і народу. На цій тезі акцентував увагу доктор юридичних наук В. Василенко. Він на конкретних фактах показав, як розгорталося нищення мови на вимоги Москви, починаючи від Кучми і закінчуючи Януковичем.
О. Кляшторний, заступник голови ГО “Українська справа”, зупинився на організаційнополітичних моментах наступного форуму. Він мусить бути постійно діючою структурою, яка поширюватиме свій вплив на всі терени України. Треба активніше використовувати юридичноправові важелі тиску на владу, поєднуючи їх з акціями громадського спротиву. Недавні події в парламенті, коли розглядався мовний закон Ківалова—Колесніченка, показали зрадливість частини опозиції. Тому вирішальне значення у захисті мови належить самоорганізації громадян.
По закінченні учасники пресконференції відповіли на запитання журналістів. Відчувалося, що колеги втомилися від численних декларацій щодо захисту мовних прав громадян України і чекають рішучіших дій від громадських організацій, насамперед від парламентської опозиції. Але, як сказав голова Товариства “Просвіта”, поперше, ми готові до нового майдану, але треба використати всі можливі правові важелі впливу на владу; подруге, загрозлива ситуація в країні потребує як ніколи об’єднання зусиль усіх проукраїнських сил, щоб виступ не закінчився черговим розчаруванням і остаточною зневірою громадян в існуванні незалежної і демократичної України.
Вл. інф.
