Мова почуттів

Іванна ЩЕРБИНА,
завідувачка бібліотеки ім. М. Реріха

“Мова зникає не тому, що її не вивчають чужинці, а тому, що нею не розмовляють ті, хто її знає”.
У бібліотеці ім. М. Реріха (вул. Єреванська, 12) відбулося свято лірики, поезії, романсу “Рідна мова — мова почуттів”. На свято до нас гостинно завітали заслужені артисти України Лариса Недін та Ігор Якубовський. Ларису Недін широка аудиторія знає як надзвичайно обдаровану людину: актриса, артистка, неперевершена радіо­ведуча, та одна грань її таланту часто залишається в тіні — пані Лариса пише поезію, і саме як поетесу ми й мали нагоду чути цю чарівну жінку. Читала небагато, але так влучно, так щемливо, слова лилися, поезія різножанрова, наповнена щирістю і світлом, — це дуже яскравий приклад того, що можна створити, коли пишеш рідною мовою — мовою почуттів. А пан Ігор, котрого із великою вдячністю та повагою можемо назвати другом нашої бібліотеки, виконуючи в супроводі гітари справжні перлини співаної поезії, підняв рідну мову до таких вершин, що в залі не залишилося жодного байдужого серця. І це знову довело, рідна мова — це мова почуттів.
А завершити хочу тим, із чого вечір почався — кілька хвилин, в які вмістила свій виступ громадська діячка Валентина Іванівна Литвинова, були ніби мандрівкою в часі, починаючи з періоду зародження нашої мови, зупиняючись на найболючіших місцях, коли вона заборонялась, і закінчуючи сьогоденням, коли в кожного із нас є право і можливість думати і розмовляти тією мовою, яка кожному з нас рідна — мовою серця, мовою почуттів. Спілкуймося нею, це й буде найбільшим виявом нашої любові до рідної мови.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment