Прем’єра в Дрогобичі

Минулого року “Слово Просвіти” писало про презентацію видання опери Дмитра Бортнянського “Сокіл” в українському перекладі Максима Стріхи. Нещодавно лібрето Максима Стріхи до опери Д. Бортнянського “Сокіл” знайшло своє творче життя на театральній сцені в Дрогобичі. 17 лютого у Львівському академічному обласному музичнодраматичному театрі ім. Юрія Дрогобича відбувся вечір старовинної театральної музики із творчої спадщини Дмитра Бортнянського. Ідея цього проекту належала головному диригентові театру — заслуженому діячу мистецтв України Миколі Михацю.

Євген БУКЕТ

Сценічна доля “Сокола”, як і багатьох інших творів українських класиків виявилася складною. Написаний для російського двору, “Сокіл” виконали придворні Гатчинського палацу 1786 року і потім майже на 200 років його забули. В новітній час першими відкрили цю оперу росіяни — в 1970ті роки “Сокіл” поставили у Московському камерному музичному театрі в російському перекладі Розанова. Незабаром оперу в російському перекладі опублікували.
Українці згадали про “Сокола” лише в середині 1990х років. 1995 року завдяки зусиллям Наталії Свириденко і Максима Стріхи, який переклав лібрето українською, опера прозвучала в стінах КиєвоМогилянської академії, а 1997го — в національній філармонії. Отже, Дрогобич став другим містом України, де “Сокіл” Дмитра Бортнянського прозвучав у концертному виконанні.
Чому така подія відбулася саме тут? Це не випадковість, адже клавір опери був виданий саме у Дрогобичі видавцем Святославом Сурмою. Значною мірою завдяки цьому виданню, свого часу подарованого Миколі Михацю, “Сокіл” і виконували на сцені Дрогобицького театру.
У концерті прозвучали три номери з опери “Алкід”, концерт для чембало з оркестром і 9 номерів з опери “Сокіл”, усі — в українському перекладі Максима Стріхи. Детально продумана режисура, художнє оформлення, а також ґрунтовні коментарі, що знайомили слухачів із біографією композитора та всіма подробицями сюжетів опер, створили театральну атмосферу.
Про біографію та творчість композитора глядачам розповіли народна артистка України Алла Шкондіна та артист Антон Цимбал. Арії з опери “Сокіл” виконали заслужена артистка України Анна Нечай, лауреати міжнародних конкурсів і фестивалів Ярослав Дзензерович, Мар’яна Мазур, Наталя Бориславська, Андрій Боженський, Олена НовосьоловаІльїнчик.
Музиканти відзначали особливу майстерність М. Стріхи як перекладача — його переклад зберіг усі смислові нюанси реплік героїв, збіг акцентів літературного і музичного текстів утворювали ту нерозривну синкретичну єдність, яка забезпечує щирий і живий відгук у душі слухача — публіка в залі аплодувала стоячи.
Окремо подякували громадській організації “Вікімедіа Україна”, що ініціювала видання клавіру опери. Вже після концерту представники “Вікімедіа Україна”, з надією на співпрацю з дрогобицьким театром у популяризації співаного українського слова, подарували Миколі Михацю нещодавно видану збірку поезії і вокальних перекладів Ю. Отрошенка.
Дрогобицька постановка “Сокола” ламає два міфи — про те, що визначні події мають відбуватися в столиці, а опера має звучати мовою оригіналу. Дрогобич довів протилежне: Бортнянський мав шалений успіх при повному залі у невеликому місті, прозвучавши рідною мовою слухачів. Очевидно, цей досвід потребує розширення — і репертуарного, і географічного. Хочеться вірити, що приклад Дрогобича надихатиме інші міста України у такій необхідній справі відродження української культури.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment