Простір для мислення

Олександра КАСЬЯНОВА
Фото Валерія ПОПОВА,
прес-центр Інституту філології

1 березня у Національному музеї ім. Тараса Шевченка відкрилася виставка “Боже, храни Україну”, організатори якої поставили собі за мету зцілити людину, її душу. Цей триєдиний мистецько-патріотичний проект поєднав іконопис, старовинні фотографії та сучасний живопис. У проекті представлено творчість сімейної іконописної майстерні “Небо на землі” (м. Миколаїв), добірку старовинних фотографій заслуженого художника та колекціонера Володимира Козюка (м. Він­ниця), а також картини живописця Єгора Толкунова (м. Херсон).
Відкриття виставки розпочалося співом Хору церкви Архістратига Михаїла. Першим висловив свої враження від експозицій Дмитро Стус: “Це духовний проект, завдяки якому людина може очиститися. Люди, які створили виставку, здатні зробити світ кращим. Ми маємо за щастя сьогодні доторк­нутися до цього кращого”. З професійного погляду проект оцінив Дмитро Степовик, український мистецтвознавець, дослідник сакрального (християнського) образотворчого мистецтва: “Мистецтво Єгора Толкунова — це тяжіння до імпресіонізму, модерне бачення буття, що дарує споглядачеві враження. Український стиль засвідчують ікони. Про те, що це не візантійська манера іконопису, говорить їхня світлоносність. На світлинах можна побачити витончений етнічний елемент Поділля. Таким чином створюється триєдність минулого, що засвідчується фотографіями, сьогодення — картинами, вічності — іконами”. Серед експонованих творів глядач міг побачити дзеркало, де й зустрічається ця триєдність. Організатори проекту свідомо його повісили, аби відвідувачі змогли поставити собі одвічні питання: хто ми є на цій землі? для чого існуємо? ким себе усвідомлюємо?
Куратор проекту Марія Павелко сказала: “Ми зібрали такі різнорідні жанри мистецтва з метою створення сердечно родинного тепла. Воліли показати, що українці — мистецький народ. Адже в іконописі втілено невимовну поетику християнства, поряд — предки, які дивляться зі світлин, а через картини ми зазираємо в майбутнє. Це все означає єдине: Боже, храни Україну!”.
Висловила свої враження, доповнивши їх співом, і Ніна Матвієнко: “Це простір для мислення. Ми ніколи не могли доторкнутися до святості, адже ікони в українців завжди висіли високо. Тут Бог разом із нами, близько — на рівні очей. Картини ж показують наше бачення світу, а фото — те, як споглядали буття наші предки”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment