Страсті за Тарасом

dsc_5378
Фото Олександра Литвиненка

199-та Кобзарева річниця таки спонукала українців до уважнішого прочитання власного буття і присутності в ньому національного Генія і Пророка. Закликала до активізації державних намірів гідно вшанувати 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка та 150-річчя його перепоховання на Чернечій горі в Каневі: 4 березня нинішнього року уряд вніс зміни до плану державних заходів увічнення творчої спадщини
Т. Г. Шевченка. А 6 березня за участю Президента в Каневі відбулося засідання Громадської гуманітарної ради присвячене вшануванню цих знаменних дат  2014 року за участю Польщі, Литви, Росії, Казахстану — можливо, й на рівні перших осіб держави.
Весь тиждень, що передував дню народження Кобзаря в український інформаційний простір надходили повідомлення про цікаві та багатоформатні події, присвячені його пам’яті (про них читачі “Слова Просвіти” мають змогу дізнатися з публікацій у минулому та нинішньому числах тижневика). Зокрема просвітяни в кожній області провели зібрання біля пам’ятників Тарасу Шевченку, літературно-мистецькі вечори, творчі конкурси для учнів і студентства, дарували бібліотекам “Кобзарі”, школам — комп’ютерні диски із записами творів Тараса Шевченка. На телеканалі ТВі демонструвався просвітницький фільм Станіслава Клименка “Тарас Шевченко”, остання, дванадцята серія якого має бути відзнята режисером Леонідом Мужуком нинішнього року.

привернули літературно-мистецький вечір у Національній опері 9 березня, витриманий у рамках класичного мінімалізму після­ющенківського періоду, та світова прем’єра неординарного, а в чомусь і новаторського твору “Страсті за Тарасом”, що відбулася — також на оперній сцені 10 березня з прямою трансляцією Національним радіо та Першим Національним телеканалом. Автор ідеї та режисер-постановник Василь Вовкун, композитор Євген Станкович створили дійство, яке в органічній пластиці й багатоголоссі творчих змістів і засобів втілення об’єднало виконавців: Національний заслужений академічний симфонічний оркестр (керівник і диригент Володимир Сіренко), Національну заслужену академічну капелу “Думка” (керівник і диригент Євген Савчук), балетну групу J. А. М. “Давидові псалми”, покладені в основу лібрето є чи не найскладнішими поезіями Тараса Шевченка, творами симфонічного звучання, де водно переплетені пророчі візії поета, його епіка й філософія, трагічний і мужній характер, що поєднує в слові неймовірну вразливість і так само неймовірну непоступливість. Композитору Євгену Станковичу вдалося знайти музичний еквівалент поетової пристрасті й любові, болю і гніву, сльози’ і радості. Після прем’єрного звучання твору склалось враження, що це справді світовий масштаб — і музики, і її виконання оркестром та хором. Так само захоплюючим був пластичний супровід мелодій Станковича (балетмейстер Вікторія Мартинова, соліст Гордіїв). Щодо слова озвученого, то заслужений артист України Євген Нищук (до речі, читець і на вечорі 9 березня та відомий виконавець ролі Тараса Шевченка у постановці Сергія Проскурні) ще, очевидно, в творчому пошуку. Безперечно, варті подяки творці культурно-мистецького проекту “Шевченку-200!” фонду “Велика родина”, який має задуми масштабні і значущі, і вже здійснює їх.
Звичайно ж, і митці, і громадськість, і влада — раз по раз цитуючи: “Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю”, бодай цього року, коли Україна повинна і може завойовувати світ високим мистецтвом і словом Того, хто для народу є його національною ідеєю, — мали б зробити крок до об’єднання навколо Шевченка. Однак… влада не поспішає обіймати “найменшого брата” — навіть у малому: до оскоми узвичаєними і примітивно-боягузливими є оті ритуальні покладання квітів в оточенні десятків охоронців (які, очевидно, й уособлюють народні маси) до пам’ятників, до могили Тараса Шевченка… Традиційна й відсутність керівників держави на літературно-мистецьких вечорах і світових прем’єрах… А  за що Шевченківських лауреатів позбавлено права прочитати свої твори і сказати слово зі сцени Національної опери?!
Україна людей, оті “Гріхи синовні несучи”, не лише “зажурилася до самого краю”, а й будить звиклих “спати на волі”: в Шевченкові дні неоднораз починалися найбільші здвиги громади, яка перейнята і долею української землі, і долею українського слова. Про це й говорили учасники мітингу, організованого “Просвітою” та координаційною радою Форуму “На захист української мови і державності” 9 березня 2013 року в Києві біля пам’ятника Тарасу Шевченку письменники, громадські діячі, політики Володимир Шовкошитний, Павло Мовчан, Іван Заєць, Дмитро Павличко, Наталка Чангулі, народний депутат Олег Ляшко. Згодом сюди ж прийшли в оточенні однопартійців і прихильників і виступили представники об’єднаної опозиції — Олег Тягнибок (“Свобода”), Арсеній Яценюк (“Батьківщина”), Ірина Геращенко (“Удар”). Загалом у Шевченківському сквері зібралося близько двох із половиною тисяч учасників мітингу, які схвально сприймали виступи всіх промовців. І тих, які 21 лютого на Всеукраїнському форумі “На захист української мови і державності” оголосили всеукраїнську мовну мобілізацію та одностайно підтримали відозву Комітету Захисту України “Геть від московського ярма!”, й палке слово Олега Тягнибока про всеукраїнську мобілізацію проти режиму В. Януковича та гострий виступ Арсенія Яценюка про “народні віча і народне повстання проти цього режиму”. Заклики опозиціонерів жодного сумніву в мене не викликали, крім одного застереження: і всенародні мобілізації, і віча, і заклик до повстання адресувалися одному (єдиному — в ідеалі) народу, але якось — підкреслено — окремішньо. Оті, мовляв, відмітингували, а тепер — наша черга. Ірина Геращенко навіть список іншого громадського комітету оголосила. Свого.
Дай Боже перемог опозиції! І дай їй сил зрозуміти, що люди, які вже чи не тридцять літ поспіль збираються біля Тараса, так само хочуть і нового слова, і українських перемог, які їм не втомлюються обіцяти і влади, й опозиції, що змінюють одна одну біля підніжжя Тараса… Утримаюся від спокуси цитувати Шевченка. Цитувати Тараса Григоровича ми вміємо, навчились. А чи й справді “Кобзар” прочитали? Не минаючи ані титли, ніже тії коми…

Вл. кор.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment