«Шевченкова криниця випоїла духовно всіх нас»

11 березня в Актовій залі головного корпусу Київського університету відбулося урочисте засідання з нагоди 199-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка.

Анна МУКАН
Фото Валерія ПОПОВА,
прес-центр Інституту філології

До Актової зали Червоного корпусу завітали шановні гості урочистого засідання — лауреати Шевченківської премії цього і попередніх років. У президії головував ректор Київського університету акад. Леонід Губерський. “Наш Університет уже 75 років носить ім’я всесвітньо відомого українського пророка. Тому справа честі для нас — достойно вшанувати пам’ять цієї великої Людини”, — відкрив засідання ректор і розповів про масштабну підготовку навчального закладу до святкування 200-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка. Леонід Васильович надав слово відомому поету, перекладачу, дійсному члену НАНУ, голові Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Борису Олійнику.
“Цьогоріч як ніколи конкуренція була запеклою. З поданих робіт жодна не була провальною, всі вражали високою якістю. Тому я думаю, що кандидати, які пройшли нинішнє сито, найдостойніші”, — поділився враженнями від роботи в комісії Борис Ілліч. Голова комітету коротко охарактеризував риси творчої натури кожного з трьох лауреатів 2013 року. Так, на його думку, поет Леонід Горлач “виділяється тонким відчуттям музики слова”, “жорсткістю, кутастістю строфи”, “чіткими інвективами, адресованими нашим можновладцям”; художник Петро Печорний — “людина спокійна, яка працює чесно”, “прекрасний науковець”; режисер Дмитро Богомазов — “чудовий театральний педагог і постановник”. “Це люди, з якими можна спокійно йти, не боячись, що хтось із них підступно вистрілить у спину”, — підсумував Борис Олійник.
Про непересічне значення Тараса Шевченка для українського мікро- та макросвіту розповідав письменник, лауреат Шевченківської премії 1980 року, Герой України Юрій Мушкетик. “Диво дивне, як хлопець із забутого Богом і людьми села, де єдиною книжкою були Четьї Мінеї, а вчителем — диякон-пияк, зміг піднестися до рівня енциклопедистів і перевершити їх”. Письменник глибоко переконаний, що Тарас Шевченко з його нетлінними ідеями був завжди на часі для українців, особливо зараз, коли “дедалі менше в Україні стає українців, коли вона зменшується, як шагренева шкіра, а її мову топчуть недолюдки”. “Шевченкова криниця випоїла духовно всіх нас”, і тому, вважає Юрій Мушкетик, ми маємо сили опиратися наступу на українські святині й боротися за гідне життя на власній Батьківщині.
В урочистому концерті взяли участь музичні колективи й співаки Національної заслуженої капели бандуристів України, Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра, Національного академічного народного хору ім. Г. Верьовки, а також ансамбль української народної музики Інституту філології “Роксоланія”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment