Степан БОЙКО,
лауреат обласної просвітянської премії ім. М. Підгірянки,
м. Івано-Франківськ
У Галичині стало сенсацією, що Табачник викинув зі ЗНО ще й шістдесятників. Отже, Степан Бандера, Роман Шухевич, Євген Сверстюк, Іван Світличний і низка інших історичних постатей зникли зі шкільного тестування знань історії України. До цього у 26 розділі Програми “Україна під час Другої світової війни” були запитання про Романа Шухевича, Степана Бандеру. Так само треба було знати про дисидентів Аллу Горську, Іван Дзюбу, Ліну Костенко, Левка Лук’яненка, Євгена Сверстюка.
У розділі ІІІ “Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава” зникли імена сина Володимира Мономаха Мстислава і Юрія ІІ Болеслава. В VI розділі “Українські землі в другій половині ХVІ ст.” зникло ім’я Герасима Смотрицького. Х розділ “Українські землі наприкінці ХVІІ у першій половині ХVІІІ ст.” вже не вимагає від школярів характеризувати перебіг подій національно-визвольної боротьби гетьмана Івана Мазепи. У ХІІ розділі “Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ ст. — у першій половині ХІХ ст.” прибрали поняття “національна ідея” і вирішили: школярі не повинні характеризувати “політику Російської імперії щодо України”. Натомість мають характеризувати “процес включення українських земель до складу російської імперії”. XV розділ “Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.” тепер не вимагає від випускників визначити здобутки національного руху в українських землях у складі Російської імперії. Розділ XVIII “Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст.” не згадує про самостійника Миколу Міхновського. Цей же розділ тепер не вимагає від учнів визначити причини та наслідки посилення національного гніту 1907—1914 рр., говорити про діяльність і здобутки діячів національного руху. ХХ розділ “Україна в Першій світовій війні” “викинув” Костя Левицького, засновника і голову національної Ради у Львові. ХХІІ розділ “Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918—1920 рр.)” позбувся Дмитра Вітовського, генерал-хорунжого армії УНР Юрія Тютюнника. У XXIV розділі “Радянська модернізація України (1929—1938 рр.)” зникло поняття “Розстріляне відродження” і з’явився радянський політичний діяч, один із організаторів Голодомору Григорій Петровський. У XXVIII розділі зникли Дзюба, Світличний, Костенко, Сверстюк, Лук’яненко, Горська. У XXIX розділі “Україна в період загострення кризи радянської системи (1965—1985 рр.)” викинули слово “русифікація”. Передостанній розділ “Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України” втратив Івана Драча.
Недарма серед студентів ходить анекдот про діяння Д. Табачника: “Дорогі студенти! Подивіться на мапу. Це Україна — помилка історії”. А може, поява на світ п. Табачника — це помилка, кажуть наші просвітяни. На щастя, в Галичині маємо правдиву “Історію України” Антіна Лотоцького. Мій онук уже вчиться за нею, а було б добре, аби діти всієї України її знали.
