Леся ПАЛАГІЦЬКА,
молода просвітянка
“Ми — нескоренна нація, ми — український народ. Наша свобода в любові до Бога і ближнього…”. Якби хтось із нас раніше почув ці слова з “Молитви просвітянина”, то одразу б виникла внутрішня потреба приєднатися до “Просвіти”. Але за велінням долі саме у Міжнародний день рідної мови нам випала честь стати до лав “Молодої Просвіти”. Серед молодого поповнення “Просвіти” — школярі, ліцеїсти, студенти. І хочеться вірити, що жодне сповнене любові до України серце не є зайвим на шляху спротиву масовій антикультурщині та суспільній деградації.
У актовій залі “Просвіти” була розгорнута виставка обласної бібліотеки для юнацтва, яку представила Оксана Шинкаренко, завідувачка інформаційно-бібліографічного відділу. Нас благословив о. Іван Жук, служитель Архикатедрального Собору Святого Воскресіння. Прозвучали молитовна пісня “Вірую” у виконанні переможниці багатьох всеукраїнських конкурсів Роксолани Калин, літературно-музична композиція “О мово рідна! Золота колиско!” — обласний ліцей-інтернат для обдарованих дітей (керівники: Світлана Данилишин, Олена Скиданчук та Ірина Купчак). Танці “Веселі гуцулята”, “Чукалівська полька” виконав ансамбль народного танцю “Дзвіночок” Чукалівського БК, кер. Мирослава Цюцьмаць. Із вітальним словом виступили голова Всеукраїнського Братства ОУН—УПА, член правління ОО ВУТ “Просвіта” Богдан Борович, Ольга Баранецька, помічник-консультант народного депутата України Олеся Донія, представник Всеукраїнського комітету захисту української мови, голова Об’єднання громадських організацій Коломийщини “Коло”, молода просвітянка. Для нас підготували чудову концертну програму! “Клятву молодого просвітянина” дали Леся й Іван Палагіцькі. Наприкінці свята новій просвітянській силі вручили посвідчення й пам’ятні листівки молодого просвітянина (Молитва і Клятва). Автором сценарію і ведучою свята була Марія Солодчук.
Тепер ми просвітяни, а отже, майбутнє України, саме від нас залежить її подальша доля. Уже з перших днів маємо усвідомити: покликання просвітянина — нести “прометеїв вогонь”.
У вислові Андрея Шептицького, що вінчає хол дому “Просвіти”, йдеться про те, що легко піддатися патріотичному ентузіазму, але не кожен зможе витримати всі випробування та поневіряння… І справді, молодість імпульсивна, вона здатна до геройства, та щоб це геройство не було показовим, ми повинні гартувати свій дух, вчитися у славетних попередників, покладатися на підтримку старших членів “Просвіти”. Отож, повторюючи слова “Клятви” просвітянина, ми обіцяємо:
“…трудитись чесно до загину, нести народові Просвіту, край боронить від сил ворожих”.
