Не вкорочуйте віку…

Доброго дня, шановна редакціє!
Я — сільська пенсіонерка з Херсонщини, вирішила приєднатися до розмови про інформаційний простір України, зокрема — про Національне радіо.
Радіо завжди було присутнє в моєму житті. Змінювалися часи, змінювалося наше радіо. Незмінним був і залишається високий культурний рівень Національного радіо. Тут — добірне рідне слово, гарна музика. Де ще селяни можуть послухати оперних співаків? Де є в ефірі неповторний “Театр перед мікрофоном”?
Знала часи, коли могла насолоджуватися змістовними передачами радіоканалу “Культура”. А торік ще був в ефірі “Промінь”… Тепер лишився лише Перший канал (у проміжку з 10 до 17 год. його з приймача не чути).
Село звикає до втрат. Чи не щодня втрачаємо, десь — школу, десь — медичний заклад. У районі неухильно зменшується аудиторія дротового радіомовлення.
Коли, після якогось вітровію, щось стається з дротами, замовкають радіоточки, то монтери пропонують: “Тітко, та “відріжте” Ви те радіо, не матимете клопоту! Дивіться телевізор…” І відрізають. Аудиторія радіослухачів Українського радіо відома, це — люди старшого віку. Молодші слухають FМ-станції, пірнають в Інтернет.
А ми дорожимо ще звичними радіовисиланнями і прикро, коли їх втрачаємо. Згодна підтримати громадську ініціативу “Повернемо Україні українське радіо”, але, на жаль, не знаю, чим пенсіонерка з села зможе допомогти.
Хіба що просити тих, від кого це залежить на державному рівні: не скорочуйте українськомовний радіопростір! Не вкорочуйте нам віку (тому що боляче…).

З вдячністю до “Слова Просвіти
Людмила СТРИЖКО,
селище Іванівка
Херсонської обл.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment