Слово Кобзаря — завжди актуальне

Надія КИР’ЯН
Фото автора

У березневі дні, коли відзначаємо день народження Тараса Шевченка, наша пошта особливо насичена. Дописувачі розповідають про вшанування Пророка в усіх куточках України і поза її межами, діляться думками й пропозиціями. Усі листи надрукувати неможливо, тому подаємо короткий огляд. Лідія КУПЧИК, голова Львівської міської організації Всеукраїнської Ліги Українських Жінок, у листі “Чиї заклики для нас важливіші — Тараса Шевченка чи Клари Цеткін?” наголошує, що Шевченко започаткував боротьбу за незалежну Україну. У цьому його неперевершена заслуга перед Україною, але у цьому й обов’язки Української Держави перед його постаттю. Зважаючи на це, пропонує проголосити день народження Шевченка державним святом Незалежної України. Така пропозиція заслуговує на увагу. А Міжнародний день жінок відзначати як інші міжнародні дати.
Анна МУКАН із прес-центру Інституту філології повідомляє, що інститут провів традиційну Всеукраїнську наукову конференцію “Творча постать Тараса Шевченка: традиції дослідження і сучасне прочитання”. Директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк зазначив, що кожна епоха озвучує Тараса Шевченка по-новому, проектуючи поеми і вірші письменника на сьогодення. У цій здатності бути вічно актуальним — феномен поета. У його творчій спадщині важливий потужний державницький характер. Українська національна ідея, стрижнева для творчості письменника, дала йому можливість стати національним пророком, пробудити народ від вікової сплячки. Разом із тим Тарас Шевченко був свідомий важливості індивідуального внеску інших народів у загальноцивілізаційний характер. Надзвичайно велику увагу Шевченко приділяв мові. Слово він поставив на сторожі свого народу. Цим аспектам Г. Семенюк присвятив свою доповідь.
Свої шевченкознавчі студії на конференції представили проректор з науково-педагогічної роботи КНУ імені Тараса Шевченка к. філ. н., доц. Володимир Бугров, декан факультету психології Київського університету проф. Іван Данилюк, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка акад. Микола Жулинський, його заступники — Сергій Гальченко та Микола Сулима, професори Інституту філології — Тарас Кияк, Олександр Астаф’єв і доц. Світлана Задорожна.
У доповіді “Філософська лектура Тараса Шевченка” В. Бугров зосередив увагу на теоретичній літературній базі, що стала підґрунтям для формування світогляду письменника. Доповідач торкнувся питань філософської спадщини епох просвітництва і романтизму, а також набутків теологічного письменства тогочасся.
Перші спроби інтерпретації психології творчості Тараса Шевченка проаналізував у своїй доповіді Іван Данилюк. Доцент кафедри історії української літератури та шевченкознавства Світлана Задорожна наголосила: “І в незалежній Україні Тарас не той, за заповітами якого живуть, а той, кого треба стерегтися, бо він бунтар”. Цю тезу, на думку Світлани Володимирівни, яскраво ілюструє сучасна освітня та соціальна політика, яка не дає здійснитися демократичним ідеям Тараса Шевченка. Сергій Гальченко розкрив тему “Сучасне шевченкознавство: проблеми без підсумків”,Тарас Кияк — “Переклади “Кобзаря” Т. Шевченка німецькою мовою”, Олександр Астаф’єв — “Творчість Т. Шевченка й А. Міцкевича: феноменологічний діалог культур”. У роботі конференції взяли участь понад 180 науковців із усіх куточків України.
Активно відзначали річницю Шевченка просвітяни. Володимир ПРОЦЕНКО, голова Севастопольського міського об’єднання “Просвіти”, повідомив, що у Севастополі 9 березня відбулися пошанувальні літературно-художні дійства.
Від адміністрації на узвичаєну коротку церемонію прийшли заступник голови Севастопольської міськадміністрації Ірина Заєць, керівник Гагарінської райдержадміністрації в місті Севастополі Олег Сердюк і командувач Військово-Морських Сил України віце-адмірал Юрій Ільїн, почесна варта, військовий оркестр. Уперше адміністрація дозволила прочитати Кобзареві вірші переможцям міського конкурсу декламаторів.
Демократичні сили організували свій мітинг, який відкрив голова міської “Просвіти”. Перед його проведенням народний хор “Просвіти” під керівництвом Віктора Ковальчука виконав пісні “Реве та стогне Дніпр широкий” і “Заповіт”.
Севастопольські українці пропагують творчість видатного поета в навчальних закладах, військових частинах, уже 18 років поспіль організовують міські конкурси з декламування його творів, конкурси юних поетів. Теплими оваціями присутні зустріли вихованців міського дитячого будинку № 1, де функціонує клуб шанувальників української мови під керівництвом вихователя Мирослави Петровської.
У Луганську в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля активісти щойно створеного осередку “Просвіти” провели вечір сучасної української поезії, де студенти, а також викладач кафедри української мови і літератури, поет Іван Вечоркін читали улюблені вірші. Про це повідомила голова осередку Ірина МАГРИЦЬКА.
Голова Київської міської “Просвіти” професор Іван ЮЩУК організував літературно-мистецький вечір у Київському міжнародному університеті, де учні столичних шкіл, переможці поетичного конкурсу представили власні твори, а також читали поезії Тараса Шевченка. Мистецькі колективи виконали народні пісні. Іван Пилипович подарував школярам “Кобзарі”, видані ВЦ “Просвіта”, та власні книжки.
Михайлина БОДНАР, завідувач культурно-масової роботи Івано-Франківської обласної “Просвіти” розповіла про різні заходи, які просвітяни провели в ці дні. Жоден із них не обійшовся без віршів Шевченка та пісень на його слова.
Василина КОБЕЦЬ (Ірина Молчанова), член Маріупольської “Просвіти”, висловила те, що на душі в кожного українського патріота: “Не можна уявити березневу Україну без велелюдних заходів на честь Кобзаря. У Маріупольській ЗОШ № 24 також провели літературно-концертну програму, яку підготували Ірина Молчанова, поетеса Лариса Козлікіна та співочий колектив Маріупольського Будинку вчителя під керівництвом баяніста Василя Бугаєва. На вечорі читали вірші Шевченка, виконували пісні на його слова та народні українські. У цій школі (директор Інна Мініна, заступник директора Ірина Булгакова) згадують, як важко було 16 років тому набирати перший український клас, а нині всі класи мають паралель з українською та російською мовами викладання. У школі відбуваються дні Української писемності та мови, конкурси імені Тараса Шевченка, Петра Яцика тощо. Організовують дітей викладачі, найактивніші з них — український філолог Ольга Борозна, педагог-організатор Наталя Голощапова, керівник методичного об’єднання Тетяна Місюра.
У Рівному в Шевченківській світлиці (кафе “Рівень”) за сприяння Мар’яна Годи відбулися Шевченківські вечорниці. Про це розповіла Юлія БОНДЮЧНА. Кобзареві твори тут звучали з вуст маленьких діток 4—6 років, учнів і студентів, дорослих, серед яких були письменники, артисти, просвітяни й просто шанувальники поета.
Із села Бірки, що на Яворівщині Львівської області надійшло повідомлення про заходи, проведенню яких сприяв директор школи Анатолій Лінник. Тут під час акції “Школа читає твори Шевченка” цілий тиждень у виконанні вчителів та учнів лунало Кобзареве слово. Святковий тиждень закінчився літературномузичною композицією “Ми тебе не забудем, Тарасе!”, яку підготували учні 6 класу під керівництвом учителя української мови та літератури Ольги Паучок. Школярів привітав шановний гість — актор театру ім. Марії Заньковецької Юрій Чеков. Євген Іванович Безніско, художник, лауреат премії ім. Тараса Шевченка подарував школярам створений ним портрет Кобзаря. Лауреат Шевченківської премії письменник Роман Лубківський подарував власні книжки. Подякував організаторам за чудовий захід сільський голова Володимир Кульчицький, який постійно бере участь у важливих шкільних справах.
Палко шанують Тараса Шевченка в ОрдоВасилівській школі на Дніпропетровщині. Про це написала Антоніна ЧЕРНИЧКО, директор ОрдоВасилівської ЗОШ І—ІІІ ст., громадський директор літературнокраєзнавчого музею Т. Г. Шевченка. У ці дні проводять екскурсії до шкільного музею Т. Шевченка, різноманітні конкурси, виставки, Шевченківські уроки, брейнринги тощо. 4 березня, у день заснування літературнокраєзнавчого музею Т. Шевченка традиційно упродовж 24 років посвячують учнів четвертого класу у кобзарята, вручають посвідчення.
Тетяна БІДЗІЛЯ з м. Бережан Тернопільської області розповіла, що на Тернопіллі (як, до речі, всюди) Шевченківські дні відбуваються насичено й змістовно. “Представники влади, політичних і громадських організацій, установ, громадськість краю вшанували Великого Кобзаря покладанням квітів до його пам’ятників, поминальними молебнями, патріотичними промовами. 9 березня в Тернополі біля пам’ятника Т. Шевченку відбулося народне віче “Вставайте, кайдани порвіте!”.
Чимало шанувальників Кобзаря відвідали книжковоживописну виставку заслуженого художника України, лауреата премії ім. Братів Лепких, Ярослава Омеляна (м. Тернопіль). Відвідувачам виставки дуже сподобались старі видання “Кобзаря”, цікаві значки, листівки, книги, картини, зокрема “Шевченко в Кременці”, портрети Поета, мініатюри, екслібриси. На Бережанщині ще з початку березня в музеях (краєзнавчому, Б. Лепкого, книги), бібліотеках експонувалися виставки до 199ї річниці від дня народження Т. Шевченка. Відбулися конкурси, літературномистецькі вечори тощо.
Як повідомила ГІ “Права Справа”, у Луганську з нагоди 199річчя від дня народження Тараса Шевченка відкрилася перша українська книгарня “Східна брама”. На базі цієї книгарні планується організовувати культурологічні заходи: перегляд українських фільмів, зустрічі з письменниками, виставки творів місцевих художників тощо. Засновник книгарні Дмитро Снєгирьов. Один із найперших проведених заходів — зустріч з донецьким письменником, автором книги “Демонтаж лицемірства” Станіславом Федорчуком.
Про те, як вшанували Шевченка у місті Норт Порт (Флорида) розповіла Віра БОДНАРУК, заступник голови Українського Громадського Комітету. Свято відбулося в прицерковній залі Храму Входу Пресвятої Богородиці. Об’єднаний Хор під проводом Ліди Бойко виконав “Заповіт”. Віра Боднарук розповіла про важливу роль Тараса Шевченка, що його “Кобзар” український народ шанує як Біблію, у пробудженні українського народу та заохоченні до боротьби за незалежність.
Поему “Катерина” представили актори: Галина Ліснича виконала роль Катерини, Галина Король — матір, Богдан Боднарук — батька, Петро Фрідріх — москаля. Авторський текст читали Богдан Лехман, Ліда Михалович і Леся Попель.
На пам’ять про свято присутні отримали програмулистівку, яку виготовила Ліда Білоус із портретами Шевченка різних років та ілюстраціями до поеми “Катерина”. Виставку малярської творчості Шевченка та “Кобзар” у багатьох виданнях і перекладах підготувала Неля Лехман. Готували свято члени Громадського Комітету: Рома Ґуран, Галя Ліснича, Ліда Бойко, Дарія Томашоська, Євген Томашоський, Кляра Шпічка, Анна Мері Сусла, Ліда Білоус, Оля Василик. Технічне оснащення заходу організували Роман Малюк та Віктор Лісничий.
Ми коротко розповіли лише про невеличку частинку з безлічі заходів, які відбуваються в Україні в березневі дні. Це свідчить про те, що, як пропонують наші читачі, день народження Шевченка має стати загальнонаціональним державним святом, а 200річний ювілей — справа кожного українця.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment