Київська партія з кількома невідомими, або Хто вкрав київські вибори? Блиск і злиденність «Покорщини» Незабутній Олесь Гончар Тіні Сокиринського парку Від Запоріжжя до Карпат Ленківці. На відстані сльози З берегів замріяного Случа Червона полуда Олег РОМАНЧУК: «Держава суспільства і держава еліти» Попрощалися з Миколою Сомом Несторові Чиру — 75 Я твій навіки, Україно! Вірно служив Україні «Не цураймося, признаваймося, бо багацько нас є…» Краєзнавець — на варті оборонних веж нашої пам’яті Вдячні за бібліотеку газети Повний архів Святослава Гординського — назавжди в Україні Митець зі світовим ім’ям Анатолій Паламаренко: «Коли…
Read MoreДень: 04.04.2013
Київська партія з кількома невідомими, або Хто вкрав київські вибори?
“Київзраду геть”! Таким закликом закінчував свій виступ з імпровізованої трибуни перед Верховною Радою (чи Радою?) мало не кожний промовець. Невизначеність щодо виборів столичної влади знову підняла хвилю протесту киян. На заклик опозиції захистити своє законне право на обрання гідної і дієздатної влади, біля стін парламенту 2 квітня, коли мало розглядатися це питання, зібралися тисячі киян. Влада теж не дрімала: напередодні в Інтернеті оголосила призов “добровольців до 30 р.” за 30 грн/год помахати й покричати на підтримку регіоналів на зло киянам. Але хоч би якою гучною була брехня, перекричати, заглушити волаюче безладдя…
Read MoreБлиск і злиденність «Покорщини»
Олександр ЛИТВИНЕНКО, Чернігівська область Фото автора У Козельці, що на Чернігівщині, є вулиця Розумовських. Так її назвали не лише для увічнення пам’яті козацького роду, який прославив свою малу батьківщину, а ще й тому, що там є так звана “Покорщина” — найстародавніша садиба Лівобережної України. Науковці вважають, що її назва походить від прізвища полкового писаря Івана Покорського, якому належала земля під маєтністю до 1744 року, коли цю садибу придбала Наталія Розумовська для свого сина Олексія і царівни Єлизавети. Приїхавши у Козелець, вони разом із дворовим почтом оселилися у цьому маєтку. Тож,…
Read MoreНезабутній Олесь Гончар
2 квітня 2013 року у виставковому залі головної експозиції Меморіального комплексу “Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років” відбулася презентація виставки “Історичні постаті ХХ століття: Олесь Гончар”, присвяченої 95-річчю з дня народження письменника. Це міжмузейний проект, адже співзасновниками виставки крім Меморіалу є: Національний музей літератури України, Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, Національна спілка письменників України та інші державні установи. В основі виставки — значний масив матеріалів із родинного архіву митця, який люб’язно передала дружина Олеся Терентійовича — Валентина Данилівна.…
Read MoreТіні Сокиринського парку
Петро АНТОНЕНКО Фото Олександра ЛИТВИНЕНКА Сокиринці — глибинка за мірками навіть не всеукраїнськими, а й обласними. Один із віддалених південних районів Чернігівщини — Срібнянський, мало не за 200 кілометрів від обласного центру. Але два століття тому була дещо інша історія з географією. Неподалік — славне полкове козацьке місто Прилуки. Тому нічого дивного, що саме в старовинному мальовничому селі Сокиринці прилуцький полковник Павло Галаган заснував нині знаменитий на всю Україну (тим, що зберігся) Палацово-парковий комплекс. У 1823—1829 рр. він спорудив тут за проектом архітектора Павла Дубровського величний мурований палац на 60…
Read MoreВід Запоріжжя до Карпат
Як ми й повідомляли, 25 березня Олег Ткаченко та Іван Сажнев розпочали другий похід у рамках акції “Січовий Шлях “Просвіти” — з Києва до Говерли (відстань — 692 км) через Київську, Житомирську, Хмельницьку, Тернопільську й Івано-Франківську області. Пробираючись крізь снігові замети, долаючи перші кілометри, наші запоріжці дісталися села Гореничі (Київська обл.) — першого пункту відпочинку. Потім, завітавши до Коростишева, Стрижівки, дійшли до Житомира, де відбулася прес-конференція, зустріч з активом місцевої “Просвіти”. Олег Ткаченко та Іван Сажнев відвідали могилу Миколи Сіборського (автора відомого філософсько-політичного твору “Націократія”), якому цього дня виповнилося 115…
Read MoreЛенківці. На відстані сльози
Віра КИТАЙГОРОДСЬКА Ленківці — те село, що через Суршу від моїх Нагорян, до якої треба спочатку зійти зі стрімкого горба, по каменях-кругляках зробити кілька ступнів через воду і далі знову підніматися на гострий горб, який підпирає розлогі поля кількакілометрової довжини. Найчастіше ленківські й нагорянські люди зустрічалися біля стини, розміщеної на лівому березі кам’яних копалень, де випасалися вівці з обидвох сіл; у лісах, на ліскових горішках, грибах, дерені та найчастіше на ленківському ярмарку, найбільшому в районі, та храмових святах: у Ленківцях — на святого Петра і Павла, у Нагорянах — на…
Read MoreЗ берегів замріяного Случа
Зоя ДІДИЧ, м. Костопіль, Рівненщина “З берегів замріяного Случа” — нова книжка Святослава Васильчука, журналіста, історикадослідника, нащадка патріотичної, працьовитої з дідапрадіда сім’ї. Батьківщина автора — село Антонівка, що на Рівненщині (колишнього Костопільського повіту). Батько Святослава Карпо Олексійович, 1901 року народження, активний діяч ОУНУПА, надрайоновий провідник ОУН, був заарештований у лютому 1945 року і засуджений трійкою НКВС у Рівному на “15 лєт каторжних работ і 5 лєт ссилкі” — разом 20 років. Покарання відбував у Сибіру, у Воркуті. Там, у ОЛП23 (особий лагерь політзаключьонних), у серпні 1953 року загинув під час…
Read MoreЧервона полуда
Марія МЕЛЬНИК, Муровані Курилівці Вінницької обл. За кого ж голосувати? Торкаючись визначних історичних подій навіть недалекого минулого, наражаємось на білі плями, наразі почервонілі від пролитої крові. Минає час — і затуманена лжою дійсність проявляється, як на фотоплівці. Тоді ті, кому правда коле очі, спішать очорнити істину ненавистю і злобою. Західна Україна у 40—50-ті роки перебувала під грифом “Совершенно секретно”, і влада темряви ще й сьогодні боїться світла правди: воїнів Української Повстанської Армії називає буржуазними націоналістами, фашистами, піклується, щоб членів партії “Свобода” не обрали у Верховну Раду. Керівництво не любить Україну…
Read MoreОлег РОМАНЧУК: «Держава суспільства і держава еліти»
Олег Костянтинович Романчук — кандидат філологічних наук, доцент кафедри української преси ЛНУ імені Івана Франка, член Національної спілки письменників, член Національної спілки журналістів, член Міжнародного інституту преси. Від 1993 року — шеф-редактор (засновник) журналу політології, футурології, економіки, науки та культури “Універсум”, лауреат премії імені Івана Багряного 2008 року “за визначний внесок у розбудову державної незалежності України та консолідацію суспільства”. Лауреат міжнародної літературної премії 2009 року імені Дмитра Нитченка. Лауреат конкурсу українського фонду Воляників-Швабінських за навчальний посібник “Системний аналіз у журналістиці”. 2012 року Олег Романчук став лауреатом обласної премії імені В’ячеслава…
Read More