Ірина МОЛЧАНОВА,
член “Просвіти” Маріуполя
Чи можна вважати одного українця, що вдома розмовляє рідною мовою, вже за націю? Безперечно, ні. Потрібна певна “критична маса” патріотіводнодумців, щоб усвідомити себе бодай українською діаспорою в такому зросійщеному місті, як Маріуполь. Бурхливий період перебудови 80х років ХХ століття розгойдав приспане суспільство останніх років існування СРСР, і поодинокі українці, особливо вчителі української мови, вирішили об’єднатися навколо ідеї відродження нації. Цьому сприяло “Звернення українських письменників до українського народу”, оприлюднене на початку 1989 року в “Літературній Україні”. Після “Звернення” патріотичні люди почали гуртуватись у Товариство української мови (ТУМ). У Маріуполі спочатку виникли районні осередки, які 10 грудня 1989 року провели спільні установчі збори в приміщенні б/к “Азовсталь”. На зборах оголосили про створення Маріупольської міської організації ТУМ. Її очолили 4 голови районних осередків: Любомир Гудз — колишній вояк УПА (Іллічівський рн), Анатолій Мороз — дитячий лікар із патріотичної родини (Орджонікідзевський рн), учитель Іван Бондар (Жовтневий рн), інженер аеропорту Віктор Кушін (Приморський рн). Із часом ТУМ перетворилося на Всеукраїнське товариство “Просвіта”, продовживши просвітянську традицію, що зародилася у Галичині далекого 1868 року.
В останній період беззмінним лідером Маріупольської “Просвіти” є Анатолій Мороз, який об’єднав багато талановитих, амбітних людей в один міцний гурт.
Нині діяльність “Просвіти” Маріуполя розвивається у багатьох напрямах.
Найпоказовіший — мітинги біля пам’ятника Тарасу Шевченку, які ми проводимо з нагоди кожного українського свята. Спочатку мешканці лише дивувалися: хто ті люди, які щось промовляють біля пам’ятника? Але зараз громада знає, що є в місті українці, які несуть свої думки, радість і сум до Кобзаря. Не боячись нагляду міліції та СБУ, висловлюються проти українофобів, разом із представниками різних політичних сил шукають шляхи поліпшення життя в Маріуполі.
У 2011—2012 роках з ініціативи “Просвіти” відбулося два гучні громадські слухання, що привернули пильну увагу ЗМІ. Перше — з приводу встановлення меморіальної дошки на честь краєзнавця, письменника й члена ОУН за часів Другої Світової війни Миколи Фененка. І хоча дошку з портретом М. Фененка, виготовлену на кошти просвітян, не встановили, та навіть пересічні мешканці Приазов’я дізналися про постать українського націоналіста. Друге — щодо спорудження на вокзальній площі пам’ятника на честь 100річчя початку Першої Світової війни з двоголовим орлом на верхівці, як пропонували провладні діячі. Незважаючи на провокації з боку влади, просвітяни гідно доводили абсурдність побудови пам’ятника на честь кривавої війни, і його будівництво заморозили. 2010 року не менший ажіотаж викликала виставка історичних документів ОУНУПА, проведена з ініціативи Анатолія Мороза та під безпосередньою охороною просвітян.
На щотижневих засіданнях “Просвіти” постійно діє лекторій, який знайомить присутніх із провідними діячами українства, запрошує міських поетів, композиторів виконати свої твори українською мовою. У приміщенні “Українського дому” відбуваються зустрічі з письменниками з Києва, інших міст України. У різні роки нас відвідали нинішній голова НСПУ Віктор Баранов, молодий поет зі Львова Олег Короташ двічі презентував свої поетичні збірки маріупольцям, приїздили українські видавці. Віктор Прокопчук — голова Донецького відділу Всеукраїнського об’єднання ветеранів робив презентацію патріотичних книжок, відомі політики найпершою справою в Маріуполі вважають зустріч із міськими просвітянами. Принагідно щиро вдячні меценатупатріоту Олегу Толстенку, який уже багато років надає Маріупольській “Просвіті” приміщення для зборів.
Навколо Маріупольської “Просвіти” сформувався міцний гурт талановитих патріотів, які поширюють рідне слово. Це поети В’ячеслав Удовиченко, Василь Литвиненко, Микола Рудик, Людмила Мечетна, Ілля Манченко, Володимир і Лариса Козлікіни, прозаїк Ірина Молчанова, поет і композитор Григорій Кабанцев, історики, краєзнавці Павло Мазур, Вадим Джувага, дослідник із мовознавства Володимир Несторенко.
Завдяки зусиллям цих людей і за підтримки кандидата філологічних наук, доцента кафедри української філології Маріупольського державного університету Оксани Мороз 2012 року побачив світ чудовий посібник для школярів міста “Література рідного краю” (українською мовою), що містить поетичні твори для учнів 5—11 класів.
Шириться вплив маріупольських українців на громаду міста, особливо молодь, яка народилась і зросла вже у незалежній державі. Це відбувається завдяки наполегливій щоденній праці кожного нашого просвітянина — борця за українську Україну в лавах загального руху свідомих патріотів Всеукраїнського товариства “Просвіта”.
