Василь ШПІЦЕР,
м. Львів
В українській мові слова “кидалово” не існує. Я запозичив його з “вєлікого і могучєго”, який зобов’язаний знати відповідно до закону Ківалова—Колесніченка. Воно походить від слова “кідала”, що українською перекладається як “аферист, шахрай, шулер, брехун”. Це паскудне слово в “общєпонятном” має з десяток синонімів (аферист, жулик, плут, мошенник, шулер, обманщик), але вражає інше: із низки зазначених слів тільки одне справді українське — “брехун”, решта ж внесені в нашу солов’їну мову з сучасної російської такими перевертнями, як Колесніченко або забродами-кідаловими, зайдами та окупантами.
Такий трохи незвичний вступ я зробив тому, що антиукраїнська Партія регіонів широко застосовує “кідалово” у своїх політичних маневрах. Уперше ми це побачили, коли на президентських виборах 2004 року тодішній прем’єр-міністр України Віктор Янукович прилетів до Івано-Франківська на зустріч із виборцями. У момент виходу з автобуса хтось зі студентів кинув у нього яйце. Здоров’як, якого його політтехнологи представляли Залізним Господарем, вхопився за груди і з переляку чи від втрати свідомості впав. Лікарі говорили про “колаптоїдний стан” і можливі “патологічні зміни”. Губернатор Прикарпаття заявляв, що на прем’єра кинули два камені, Ганна Герман говорила про важкий тупий предмет, а Тарас Чорновіл — про камінь. Україна ж побачила, що замість Залізного Господаря у виборах бере участь людина, яка впала від курячого яйця. А його прислужники дурили народ байками про “тупі важкі предмети” та “колаптоїдні стани”. До того ж Чорновіл через кілька років признався, що він збрехав про камінь…
Наступне “кидалово” Янукович запустив на президентських виборах 2010 року, даючи примітивні обіцянки про достойне життя “вже сьогодні”, “дві мови — одна країна”, підтримку малого й середнього бізнесу, підвищення пенсій, зниження податків, 1 млн квартир для молоді, децентралізацію влади та розширення повноважень місцевого самоврядування. Йому вдалося вчергове “кинути” більшість виборців. Обдурений обіцянками легкого життя, зазомбований імперсько-комуністичною, антиукраїнською пропагандою, Схід обрав Президентом України “проффесора” Януковича.
На відміну від свого попередника, який прагнув запровадити демократичний устрій у молодій, постколоніальній державі і якого не зрозумів вирощений у тоталітарній державі народ, Віктор Янукович миттєво зосередив у своїх руках всю повноту влади, хоча перед виборами говорив про “децентралізацію”. Почалося тотальне розкрадання держави і нищення малого та середнього бізнесу, пенсійна реформа не тільки зупинила ріст пенсій, а й збільшила вік виходу на пенсію та необхідний для цього стаж роботи. Податкова реформа призвела до масового спротиву підприємців, замість будувати квартири для молоді колосальні кошти, значна частина яких розкрадалася, витрачали на стадіони. Ще вчора — за президентства Віктора Ющенка — регіонали блокували роботу Верховної Ради, вимагаючи підвищити соціальні стандарти, а зараз не виконують своїх передвиборних обіцянок, що стосувалися покращення життя простих людей “вже сьогодні”. Насправді ж рівень життя українців щодень падає, хіба що діти Януковича стають безмірно багатими. Єдине, що регіонали частково виконали з передвиборних обіцянок — це з порушенням процедури і регламенту “протягнули” закон Ківалова-Колесніченка, який майже остаточно розділив український народ, бо обмежує сфери вжитку української мови, натомість насаджує російську. Як бачимо, Україну окупувала агресивна, потужна, згуртована команда, гіршої від якої, мабуть, на українських землях не було ніколи і яку можна здолати лише шляхом обрання проукраїнського президента. Тому діюча камарилья прагне вчинити чергове “кидалово”.
Розпочали з кидання сніжок, які дешевші за яйця. Молоді люди, які брали участь у мітингу 2 квітня 2013 року біля Верховної Ради, закидали сніжками депутаток-регіоналок Ірину Горіну, Юлію Льовочкіну, Ірину Бережну, радницю президента Марину Ставнійчук і зрадників “Батьківщини” Табалових. Горіна розказала: “Мені по голові заїхали великим шматком землі — і у мене велика ґуля і подряпина. Я одразу поїхала додому”. Пізніше Горіна звернулася до міліції з відповідною заявою, а Чечетов повідомив, що вона зі струсом мозку перебуває в лікарні. Пригадуєте, як в Івано-Франківську куряче яйце в уяві регіоналів перетворилося на каміння та важкі тупі предмети? Тоді обман легко розкрили, бо подію зафіксували численні журналісти. Тепер же регіоналам служать не тільки прокуратура, міліція, суди, а й медицина. Міліція відкрила провадження за статтею “Хуліганство” й почала допитувати підозрюваних у цих діях активістів “Свободи”.
Регіонали відразу вхопилися за той інцидент і видали на-гора заяву, в якій використали такі істеричні звороти, як “фашизм на порозі, опозиція перейшла до звірства й терору”, “заохочення неофашизму”. Причому вони зараховують причетними до цього не тільки Олега Тягнибока, а й Віталія Кличка та Арсенія Яценюка. Чомусь регіонали не впадали у праведний гнів і не називали фашизмом, а з гумором коментували провокації проти опозиційних депутаток, коли їх виганяли з Харківської міської лікарні та коли в Харкові облили зеленкою захисників Юлії Тимошенко… Проте сніжки прихильників опозиції у їхньому трактуванні небезпечніші, бо це “фашизм, тероризм, звірство”.
Лідери опозиційних партій одразу засудили дії нерозумних (або й підготовлених спецслужбами) молодиків і назвали це сніжкокидання провокацією. Арсеній Яценюк вимагає від міністра внутрішніх справ негайно знайти і покарати цих людей. Його підтримали лідери фракцій УДАР та “Свобода”. Олег Тягнибок заявив, що опозиційні лідери непричетні до організації цих провокацій і не проводили жодних інструктажів. Микола Княжицький поглянув на цю справу дещо по-іншому: “Ми розуміємо, чому ті молоді люди кидалися саме на цих політиків. Бо саме вони, не даючи вільно обирати, в тій чи тій формі підіграючи владі, обслуговуючи цей антиукраїнський режим, який навіть голодомор знову хоче примусити нас забути, — забирають майбутнє у цієї молоді й гідну старість у людей старшого віку. Ніхто з “постраждалих” не захистив від нахабних міліціонерів Кужель, Денисову і Слюз, коли їх били. Вони не сказали своєму колезі по партії, а для декого і другу Кернесу, що посилати найманців, які обливаються зеленкою та кидаються лайном, — гидко і низько. Я вже мовчу про долю Тимошенко і Луценка. Тому не опозиція повинна каятися, а Шуфрич і Чечетов самі мають просити пробачення у власного народу й у колег-жінок по фракції за той стан, у якому ми опинилися”.
Кидання сніжок справді було провокацією, організованою “кидалами”-регіоналами, бо не встигла ще впасти остання сніжка, як з’явилася заява служб Януковича, яка закінчується словами:
“Партія регіонів неодноразово застерігала про загрозу неофашизму в Україні. Сьогодні дедалі голосніше лунають нацистські заклики до фізичного насильства і терору щодо інакомислячих, до людей іншої віри, національності, мовних традицій. Фашизм — на порозі українського Дому. Закликаємо громадян України дати рішучу відсіч “коричневим” (до них, повторюю, зараховують і Кличка з Яценюком. — В. Ш.), не допустити сповзання країни в хаос громадянського протистояння й політичного тероризму!”.
Тож нове “кидалово” від Януковича полягає у залякуванні південно-східного електорату неофашистською загрозою, подібно як комуністична пропаганда страшила бідного совка американцями…
