Для кого працює Конституційна Асамблея?

Сьогодні проблема зміни Конституції не дуже хвилює пересічного мешканця села чи заклопотаного життєвими негараздами містянина. Та й масові порушення закону багатіями і чиновниками добряче підірвали віру в справедливість. Навіть бажані радикальні зміни рано чи пізно приведуть українців до необхідності мати такий Основний Закон, який реально захищатиме національні інтереси й людські права. Важливо, щоб їх монопольно не здійснили сучасні владоможці, облудно граючись емоціями мас.

Володимир ФЕРЕНЦ,
м. ІваноФранківськ

Від 24 жовтня 1990 року не припиняється робота різних комісій з удосконалення Конституції. Цей процес контролюється винятково вищим ешелоном влади і відбувається фактично без народної участі. Досі конституційні комісії діяли без видимого ефекту, але остання — Конституційна Асамблея, утворена указом президента Януковича, може видати такий проект, який не тільки змінить державу, а й болюче позначиться на долі кожного українця. Тож, не гаючи часу, варто розібратися, як працює Конституційна Асамблея.
Отже, минуло два роки з 21 лютого 2011 року, а Конституційна Асамблея ще не спромоглася завершити проект змін Конституції. Час від часу відбуваються засідання, на яких зачитують наукові доповіді поважних членів експертних груп. Працює простенький сайт Асамблеї, на якому чомусь немає форуму, конче потрібного для подачі пропозицій безпосередньо від народу. Все відбувається тихо, без відгуків у ЗМІ і закликів до громадян долучатися до процесу. Громадські організації представлені символічно. Обмежене коло високих професіоналів із права пише конституцію для мовчазного народу.
За зрозумілий і однозначний текст Конституції виступає лише один з учасників Асамблеї, колишній суддя Європейського суду з прав людини Володимир Будкевич: у світі зростає тенденція до неймовірного ускладнення текстів законів. Чинна Конституція теж виписана так, щоб проста людина не змогла і не сміла користуватись своїм Основним Законом без коментарів Конституційного Суду. А політики дозволяють собі маніпулятивно коментувати не тільки закони, а й Конституцію, особливо її 10 статтю. Отже, нам передовсім треба вимагати, щоб Основний Закон був виписаний чітко, був однозначно зрозумілим і селянинові, й академікові права. Держава не сміє вважати народ нижчою за статусом, здібностями і освітою кастою, яка не  здатна розуміти й однозначно тлумачити власну Конституцію.
Схоже на те, що проект нових змін Конституції готують для першого ознайомлення з ним експертів Венеціанської Комісії — ще до його всенародного обговорення. Але ж не забуваймо, що їм нова Конституція України передовсім потрібна як зручний інструмент нашого пристосування до існуючих правил сильних світу. Для нас же бажаним є не лише конституційний євростандарт, а передовсім насущність конституційних статей для життя українців, стовідсотковий захист нашої самобутності господарювання і культури. Сліпе наслідування європейських і московських взірців на українській землі вже призвело до побудови системи влади купки багатіїв, а будьякі розмови про самобутні права етнічних українців безбожно називають екстремізмом чи фашизмом… Ось у якій Україні, з допомогою дорадчого органу Конституційної Асамблеї, влада пише нову Конституцію — без чіткої концепції успішного українського суспільства, не переймаючись масовим її поширенням чи тим, щоб залучити до цього процесу якнайбільше мудрих людей з народу. Коли готовий і погоджений Венеціанською Комісією текст опублікують для формального короткотермінового обговорення, буде вже пізно. Щось змінити буде практично неможливо, а влада вигадає спосіб, як майже бездоганно легітимізувати власний проект. Себто, узаконити  голосуванням парламенту і маніпулятивним референдумом.
Наразі Конституційна Асамблея має непросте завдання — поєднати мету влади щодо самозбереження в будьякій формі з формально “покращеним” правами народу, чудово розуміючи, що в законсервованій системі визиску працюючих бідне населення ніколи ці права не реалізує. У процесі роботи принаймні двічі відбулися спроби перетворити її на другий Конституційний Суд, тобто надати Асамблеї право коментувати закони і радити щось законодавцям. Правда, досвідчений Леонід Макарович Кравчук не дав втягнути Асамблею в дискусію навколо закону “Про всеукраїнський референдум”.
Президент Венеціанської Комісії Джанні Буккікіо, який на початку лютого відвідав Україну з офіційним візитом, хоче якнайшвидше одержати на експертизу продукт діяльності Асамблеї. Конституційні зміни Асамблея не змогла завершити в обіцяний термін — березень цього року, що свідчить про певні протиріччя, які могли б бути усунені після оприлюднення чорнового проекту та його всенародного обговорення і подальшого врахування доцільних пропозицій ще до подачі у Венеціанську Комісію.
Принципове ігнорування опозицією роботи Конституційної Асамблеї є дуже поганою ідеєю. Поки лідери опозиції переймаються пробудженням протестних настроїв, нам, уже на рівні Конституції, знову намагаються побудувати без нас таку Україну, яка нам не сподобається: кардинально мінятимуть правила нашого життя не з допомогою сили “понятій”, а “залізобетонно” і гарантовано, тобто з допомогою нової Конституції. Від цього стократ більше, ніж від усіляких виборів і особистостей президентів залежить наше життя й особливо — життя молодого покоління.
За інформацією сайта “Главком” (автор Віталій Червоненко), існує імовірність зміни Конституції вже наприкінці цього року. Верховну Раду спробують зробити двопалатною, що в умовах бутафорного самоврядування практично зробить її підконтрольною президентові. Може відбутися й референдум, питання якого, як і підрахунок результатів, здійснюватиме влада. Треба відзначити, що ідеєю двопалатного парламенту переймалися всі українські президенти — від Кучми до Ющенка. Президентові Януковичу майже вдалося нагромадити потрібну для такої справи владну силу. Проте і цього замало. Проект конституційних змін потрібно одягти в бездоганну форму європейського стандарту демократії. В Україні і це можливо, адже змогли зробити з Європейської Хартії захисту міноритарних мов закон, який захищає “загрожену” в Україні російську мову, а євростандарти прав людини та боротьби з ізмами успішно застосовуються проти боротьби українців за етнічну самобутність та обмеження права народу на протест. Тому від майстерності фахівців Конституційної Асамблеї значно залежить успіх задуманої владою конституційної реформи. А ще більше залежить від нашої всенародної розумної зацікавленості зовсім не іграшковою справою — змінами Конституції. Чи вдасться нам відстояти в новій Конституції власний інтерес, маючи перед очима мріюмодель держави, яка реально забезпечує високу якість життя і захист спільних та особистих інтересів громадян?

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment