Володимир МИХАЙЛОВСЬКИЙ,
заслужений журналіст України, член правління Чернівецького ОО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка
На Буковині товариство “Просвіта” створили 1869 року. З ініціативою виступило руське, тобто українське, православне духовенство, тому і назву отримало “Руська бесіда”. Згодом товариство за щедрої підтримки російського консула прибрали до рук москвофіли, які почали випускати російськомовні видання. Але 1884 року вирвались із тенет москвофільства, і, як мовив історик, “рознесло “Просвіту” по всіх закутках Буковини”. Найбільше значення в діяльності мало живе слово. Популярними були “відчети” (промови) “панотцівпрофесорів, очитаних в історії, з поетичними спосібностями”. Великий внесок у розвиток просвітництва внесли Юрій Федькович, Ольга Кобилянська, Степан СмальСтоцький, Сільвестр Яричевський. Особливо відзначалися в цьому брати Воробкевичі, хоча серед активних “бесідників” були й прості господарі з буковинських сіл. Велику увагу приділили також організації хорів. А створена Сидором Воробкевичем пісня “Мово рідна, слово рідне…” стала своєрідним гімном просвітян не лише на Буковині.
Чи не найактивніше сприяла “Руська бесіда” зміцненню єдності західноукраїнських братів, як тоді писалося “з Русматір’юУкраїною”. До Першої світової війни Кобзареві урочистості широко відзначалися вшануванням трьох подвижників рідного слова: Т. Шевченка (наддніпрянця), М. Шашкевича (галичанина), і Ю. Федьковича (буковинця). Усвідомлення цього процесу всією “гілкою буковинською” особливо проявилося на зламі XIX—XX століть. Про це виразно засвідчили відзначення 1898 року сторіччя Нової української літератури та вшанування визначного композитора М. Лисенка під час його перебування 1904 року на Буковині.
Поступальну силу в духовному житті краю становили вчителі, письменники і духовенство, які вважали своїм обов’язком здійснення заповітної мрії буковинців про визволення разом з “усім поневоленим Рускраєм”. Вони рішуче викривали політиків, які носилися з ідеєю “якоїсь… самостійної України в межах Австрії”. Таврували й тих “патріотів”, яким “Україна була потрібна, як вим’я дійної корови”. Тож і не дивно, що в час розпаду АвстроУгорської імперії буковинські українці на кількатисячному вічі в Чернівцях 3 листопада 1918 року рішуче заявили, що “український нарід чужого не бажає, але своєї рідної землі боронитиме до останнього”. У резолюції віча вперше сформульовано вимогу соборності: “Віче бажає прилучення австрійської части української землі до України”.
Просвітництво Буковини зазнавало й неодноразової руйнації у час захоплення краю російськими військами в роки Першої світової війни. Друге нищення не лише “Просвіти”, а й українського шкільництва відбулося у 20ті роки після окупації наших земель румунськими військами. А 1940 року, з приходом радянської влади разом із переслідуванням “УБН”ів розпочалося й третє нищення просвітництва, яке завершилося у повоєнний час.
Із початком розвалу Союзу в Україні наростає новий просвітницький рух. Найзнаковішою подією в тому процесі була установча конференція Товариства української мови ім. Тараса Шевченка, яка відбулася 11—12 лютого 1989 року в Києві. Невдовзі по тому Чернівецьке обласне відділення Українського фонду культури (голова — професор В. М. Лесин) спільно з обласною організацією письменників (голова — В. І. Фольварочний) скликали нараду представників громадських організацій із метою проведення установчих зборів. Секретарські обов’язки доручили виконувати професору, доктору хімічних наук Олегові Панчуку. З доповіддю виступив доцент, кандидат філологічних наук Богдан Мельничук. Головою обласного товариства обрали доктора фізикоматематичних наук Миколу Гавалешка, відповідальним секретарем Ростислава Тимчука. Пізніше головою був професор Чернівецького державного університету Тарас Кияк, згодом народний депутат України. З 1992 до 2005 року Чернівецьке обласне об’єднання очолював кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури університету Віктор Косяченко, відповідальними секретарями були Мирослава Мельничук та Ірина Войцехівська. Активно долучилися до організації просвітництва також науковці університету Михайло Івасюк, Олекса Романець, Степан Далавурак, освітянин Іван Ткач та інші. Вони зосереджували свою діяльність на збереженні рідної мови, відродженні та популяризації національнокультурних традицій просвітництва в краї.
Із цією метою підготували і згодом видали книжку офіційних документів, публіцистики і художніх творів “Буковина, рік 1991”.
1993 року спільно з облдержадміністрацією провели науковопрактичну конференцію “Мова — чинник державотворчий”. А далі — всеукраїнські наукові конференції “Сатира і гумор в українській літературній традиції” (1994 р.) — до 225ї річниці від дня народження Івана Котляревського і 160ї річниці Степана Руданського та “Українська мова на Буковині: минуле і сучасне” (1998 р.), присвячену 200річчю Нової української літератури і літературної мови.
Усвідомлюючи особливу значимість просвітництва на Буковині (краю українського міжімперського порубіжжя), правління обласного об’єднання звернулося із закликом до громадськості спорудити в Чернівцях “Пам’ятний Знак” на честь самовідданих зачинателів і всіх наступних творців рідномовної літератури, який знайшов не лише моральну, а й підтримку добродійними внесками і в самому місті, і в усіх районах області. Згодом обласна державна адміністрація (голова М. В. Романів) і Чернівецька міська рада (голова М. Т. Федорук) надали належну фінансову допомогу. Тож День державної незалежності України 2004 року розпочався в Чернівцях з урочистого відкриття мистецьки викінченої стели “Літописцям РусиУкраїни, подвижникам українського письменства”. Цим буковинці висловили вдячність усім попереднім поколінням патріотів рідної землі, а також нагадали нинішнім і майбутнім спадкоємцям про те, що мовою, як і свободою, не можна тільки користуватись — про ці символи постійно треба дбати і захищати від різноманітних зазіхань. Відтоді щорічно біля пам’ятної стели збираються просвітяни, які разом із хором “Гомін Буковини”, вчителями, студентами та школярами відзначають Міжнародний День рідної мови, День української писемності та мови. Тут вшановують переможців у конкурсах і кращих просвітян краю.
Потім була підготовка видання в одній книзі творів Івана Франка, написаних впродовж революційного 1905 року, які за авторитетним визначенням Юрія Шереха (Шевельова) стали “Другим “заповітом” української літератури”. Тож 2006 р. до 150ї річниці від дня народження “великого будівничого українського письменства, вченого і громадського діяча” Віктор Косяченко видав книгу “Іван Франко. Другий заповіт”.
15 квітня 2005 року відбулася VII звітновиборна конференція обласного об’єднання. Головою обрали доктора історичних наук, професора Чернівецького національного університету Георгія Кожолянка, обов’язки відповідального секретаря виконували Олександра Губчин і Людмила Звенигородська, за пропозицією Г. К. Кожолянка почесним головою залишався Віктор Косяченко. Із грудня 2006го до вересня 2008 р. в обласному об’єднанні головувала заслужений працівник освіти України Тамара Мінченко, а далі обов’язки виконував Остап Савчук, якого у березні 2009 року на VIII обласній звітновиборній конференції обрали головою.
У популяризації ідей духовного відродження значну роль відігравав хор “Гомін Буковини”, заснований ветераном УПА Святославом Мельничуком, який згодом під керівництвом хормейстера Орисі Татариної відзначили званням “Народний аматорський хор”. Активну участь у проведенні масових просвітницьких урочистих заходів бере також чоловіча народна хорова капела “Дзвін” Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича під керівництвом Тараса Стінкового.
Серед заходів, спрямованих на популяризацію просвітництва в краї, важливу роль відіграє видавнича діяльність, зокрема презентація нових книг і посібників місцевих авторів, які організовує в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. Івасюка заступник директора і заступник голови обласного об’єднання “Просвіти” Марія Довгань.
Відзначаючи славне 140річчя просвітництва в Україні та 139ту річницю “Просвіти” на Буковині, просвітяни продовжували втілювати у життя все найкраще, що залишили у спадок попередники: проводили масові заходи, організовували виступи науковців і письменників, залучали в товариство нових членів. Таким чином, у ювілейний рік обласне об’єднання налічувало 3 тис. 316 осіб, із них 816 нових членів, об’єднаних у 287 осередках, 12 із яких новостворені. У 10 районних, 2 міських і 5 колективних об’єднаннях, 15 % пройшли перереєстрацію. За звітами — створено колективний осередок просвітян Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича на чолі з головою, ректором університету, професором Степаном Васильовичем Мельничуком. Плідна діяльність осередків “Молодої Просвіти” Чернівецької державної фінансової академії, гімназій № 1, № 5, ЗОШ № 16, № 40 м. Чернівці, Репужинецької ЗОШ Заставнівського району та Заставнівської ЗОШ. Їхні керманичі О. Фисюк, М. Фокі, Е. Чорногуз, В. Сандуляк, О. Березовська, Р. Ільчук нагороджені Грамотами обласного об’єднання.
У листопаді 2008 року, відзначаючи 145ту річницю від дня народження великої української письменниці Ольги Кобилянської, просвітяни спільно з викладачами ЧНУ ім. Ю. Федьковича провели Міжнародну наукову конференцію “Актуальні проблеми вивчення життя і творчості О. Кобилянської та українського літературного процесу”. Відкриваючи конференцію, ректор університету Степан Мельничук зазначив, що “Ольга Кобилянська — символ нашого краю, письменниця, яка сприяла розвиткові національної свідомості в підневільній Буковині”.
Засідання відбувалося у 12 секціях, бо надійшло понад 200 заяв на виступи з різних кінців України, Румунії й Польщі. Гості конференції відвідали меморіальний музей письменниці, пізніше переглянули виставукомпозицію “І в любові я поважна” у виконанні артистів Чернівецького академічного музичнодраматичного театру імені Ольги Кобилянської.
Гарних здобутків у просвітянських справах обласне об’єднання домагається завдяки активній роботі членів правління. До прикладу, професор, завідувач кафедри української літератури Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Володимир Антофійчук проводить активну просвітницьку роботу серед українців Румунії: брав участь у наукових конференціях, вечорах, мітингах, присвячених Т. Шевченкові, О. Кобилянській, М. Устияновичу, С. Воробкевичу, С. Яричевському, днях Незалежності й Соборності України, акціях, пов’язаних зі вшануванням пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 рр.
Посприяв активізації діяльності обласного об’єднання Остап Савчук — член правління, заслужений діяч мистецтв України, художній керівник обласної філармонії, який за власними авторськими сценаріями і режисерськопостановчими роботами організовував культурномасові заходи.
Використовуючи радіо, телебачення, пресу, члени правління постійно несуть промінь світла у серця й душі людей. Так, Надія Бабич, професор Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, автор і ведуча науковопросвітницької телепрограми “Зав’язь” і радіопередач облдержтелерадіокомпанії “Буковина”, вже не один рік в ефірі обговорює проблему виховання національної свідомості громадянина Української держави, проблеми мовної культури, українську ідентичність у сучасному світі; питання культури мовлення.
Подальшим кроком діяльності просвітян стало запровадження щомісячного циклу телерадіопередач “Буковинська толока”, де виступали члени правління професори Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Тамара Марусик, Богдан Мельничук, Борис Бунчук, Георгій Кожолянко, Володимир Антофійчук, які висвітлювали питання рідної мови, збереження історичних традицій, розвитку культури й поширення народних традицій серед молодого покоління. Для учнівської та студентської молоді відкрито дискусійний клуб “Гарт”, яким керує член правління, кандидат історичних наук, політолог Ігор Буркут.
До висвітлення проблем просвітянської роботи на рівні Всеукраїнського товариства долучаються також і члени обласного правління — заслужений діяч мистецтв України Василь Селезінка та заслужений працівник освіти України Тамара Мінченко, які є дописувачами Всеукраїнського культурологічного тижневика “Слово Просвіти”.
Обстоюючи ідею національнодуховного відродження українського народу, утвердження української мови як державотворчого чинника, правління порушувало питання перед міською радою про перейменування вулиць: Червоноармійської на Михайла Грушевського, Гайдара на Романа Шухевича, Чапаєва на Пилипа Орлика, Маяковського на Володимира Івасюка.
Жвавішою стала робота з об’єднаннями “Просвіти” сусідніх областей.
Зокрема голова ІваноФранківської “Просвіти” Петро Арсенич неодноразово приїздив у Чернівці для участі в науковопрактичних конференціях, а чернівчани знайомилися з досвідом роботи франківців. Незабутньою залишилася зустріч 50 членів Галицького районного об’єднання “Просвіта” м. Львова, яку очолювали Оксана Семенюк і Марія Козик.
Зважаючи на те, що Буковина, де поруч із місцевими мешканцями збагачували, захищали і захищають державні інтереси української землі румуни, євреї, австрійці, німці, поляки та представники інших націй, Ольга Кобилянська писала: “Згадуйте предків своїх, щоб історія перед вами не згасла, і золотої нитки не згубіть”. Просвітяни, втілюючи в життя цей заповіт, проводять творчі зустрічі письменників, художників, музикантів зі школярами та студентською молоддю, де розповідають про життя і творчість митців Буковини, дарують їм книги, картини і пісні. Ідея зустрічей — ствердження, що “золоту нитку” продовжили корифеї української культури: Дмитро Гнатюк, Іван Миколайчук, Софія Ротару, Володимир Івасюк, Назарій Яремчук, перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк та інші. До прикладу, на знак світлої пам’яті науковця, письменника, краєзнавця Олекси Стратоновича Романця 5 серпня 2010 року на будинку № 10 по вул. Кармелюка у Чернівцях, де мешкав просвітянин, відкрили меморіальну дошку.
2011 року просвітяни гідно відзначили ювілейні дати знаних людей Буковини, серед яких кіноактор і режисер, заслужений артист України Іван Миколайчук (70 років від дня народження), народний артист України Назарій Яремчук (60 років від дня народження).
Величними й незабутніми залишилися в пам’яті буковинців відзначення Шевченківських днів із нагоди дня народження та 150х роковин від дня смерті Великого Кобзаря. До цієї дати здійснили перевидання книги (російською і українською мовами) “На спомин 50х роковин смерти Тараса Шевченка 1861—1911”, яку комітет з упорядкування Шевченківських свят у Москві видав 1912 року. Завдяки просвітянам Івану Снігуру, Тадею Сулятицькому, за підтримки керівництва обласної державної адміністрації, обласної ради, окремих підприємців ця книга через 100 років отримала друге життя і стала своєрідним відкриттям для буковинців.
Відстоюючи та захищаючи державну українську мову, члени правління звернулися до Президента України Віктора Януковича з відкритим листом протесту проти обговорення у Верховній Раді законопроекту “Про мови в Україні”. Відкритий лист надрукували на першій сторінці обласної громадськополітичної газети “Буковина” від 8.10.2010 р.
11 липня 2012 року обласне об’єднання разом з Українським народним домом провело круглий стіл щодо ухвалення у другому читанні законопроекту “Про мовну політику в Україні”. У засіданні взяли участь представники громадських організацій, наукові й творчі кола Буковини. Основна проблема, яку обговорювали присутні: як захистити українську мову від зазіхань антиукраїнських сил.
На головному зібранні товариства “Просвіта” йшлося про те, як протистояти намірам політиків розколоти суспільство й уникнути розростання громадянського конфлікту. Вся Україна піднялася проти свавілля нинішньої влади.
Роботу обласного правління координує відповідальний секретар Марія Пелех. Вона налагоджує зв’язки з громадськістю й ЗМІ, районними об’єднаннями й осередками, інформує Центральне правління ВУТ “Просвіта” та редакцію тижневика “Слово Просвіти” про всі проведені заходи, урізноманітнює форми роботи. Учасники літературномистецької світлиці “Оберіг”, ведучою якої є молода просвітянка, аспірант ЧНУ ім. Ю. Федьковича Іванна Стефюк, знайомляться з митцями нашого краю.
Останніми роками, перебуваючи на вістрі часу, активізували просвітянську роботу районні об’єднання Заставнівського (гол. С. Т. Масловська), Вижницького (гол. Д. М. Никифоряк), Путильського (гол. С. В. Горбан), Глибоцького (гол. О. Г. Возняк), Кіцманського (гол. С. І. Деревенко), Хотинського і Новоселицького районних об’єднань (гол. М. І. Шишковська та Л. В. Житарюк). На семінарнарадах просвітянські керівники обмінюються досвідом роботи, отримують необхідний додатковий матеріал.
Серед просвітянських осередків шкіл і гімназій області помітних результатів у роботі досягли учніучасники Всеукраїнського традиційного конкурсу “Я гордий тим, що українець зроду”. Серед переможців з Буковини: Тетяна Полубко — учениця Чернівецької ЗОШ № 14; Вікторія Волощук — учениця Чернівецької гімназії № 4, Гранпрі за авторську пісню “Хотиноберіг” до 390ї річниці битви під Хотином; Тетяна Берча — учениця Котилевської ЗОШ Новоселицького району; Юлія Бабій — учениця Заставнівської гімназії № 1; члени літературної студії “Калейдоскоп” Панківської ЗОШ Сторожинецького району; члени літературної студії “Крила” Чернівецької гімназії № 1 Вікторія Старинець, Юлія Боднар, Анастасія Гоян. Також отримали відзнаки учасники художньої виставки дитячих робіт “Голодомор очима дитини”, що були представлені в галереї Українського інституту модерного мистецтва в Чикаго (США). Серед них: учні гімназії № 1 Ольга Буджак, Вікторія Данилюк, Анастасія Решетнікова, Михайло Шкробанець та учні ліцею № 2 Ольга Легусова й Олена Стаднічук. Лауреатами Всеукраїнського конкурсу читців української класичної та сучасної поезії стали студенти училища мистецтв імені Сидора Воробкевича Марта Шатілова та Дмитро Олійник.
Цікаву роботу проводять просвітянські осередки педагогічного коледжу та Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Тут щорічно відбуваються свята української вишиванки та майстеркласи писанкарства. Наприклад, прагнучи побити рекорд України з одночасно одягнених людей у вишиванки, у травні 2011 року на Центральній площі міста, біля пам’ятника Тарасові Шевченку, зібралися 4189 буковинців, одягнених у сорочки різноманітних узорів, у вишиванках були і керівники області та міста, директори підприємств, установ, організацій. Яскраву патріотичну акцію “День вишиванки” започаткували 5 років тому студенти факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Нині вона вийшла далеко за межі університетських стін. Акцію радо сприйняли у дитсадках, школах, музеях, бібліотеках, лікарнях, підприємствах, зокрема виробничі товариства “Машзавод”, “Арніка”, “Рома” та ін. До акції долучилося Чернівецьке обласне об’єднання “Просвіти”.
Останнім часом активну просвітницьку роботу здійснюють члени правління обласного об’єднання, серед яких сім професорів ЧНУ ім. Ю. Федьковича та 14 просвітян відзначених Почесними званнями України.
В Ухвалі VIII з’їзду просвітян відзначалося, що Чернівецьке обласне об’єднання “Просвіти” поряд з іншими товариствами проводить належну просвітницьку роботу, спрямовану на виконання Статутних завдань, основним із яких є утвердження української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, української культури, відновлення історичної пам’яті, поширення історичної правди, зокрема про Голодомор, героїчну боротьбу УПА тощо.
Зазначалося також, що в обласному об’єднанні наполегливо працюють над розширенням мережі просвітянських осередків та успішно здійснюють видавництво літературномистецького, педагогічнопросвітницького часопису “Українська ластівка”.
За 20річний період діяльності редакційна рада видала понад півсотні чисел часопису загальним накладом сто тисяч примірників. До його видання долучалися заслужений працівник освіти України Віктор Косяченко та заслужений журналіст України Валентина Мацерук. Видання часопису, присвячене 600річчю Чернівців, засвідчило професійний рівень журналу і його авторитет серед дописувачів і читачів. За рейтингом кращих друкованих видань України 2008 року часопис “Українська ластівка” увійшов у сімку кращих періодичних друкованих видань для підростаючого покоління. За внесок у розвиток інформаційного простору держави та виховання дітей і юнацтва часопис нагороджено подякою та відзначено призом Держтелерадіо України.
Враховуючи вагомий особистий внесок у справу українського національного відродження, розбудову та зміцнення Української держави, починаючи з 2000 року 30 просвітян Буковини відзначені найвищою нагородою Всеукраїнського товариства “Просвіта” — медаллю “Будівничий України”.
Прагнучи поширити свій досвід роботи на обшир України, обласне об’єднання запропонувало Центральному правлінню Всеукраїнського товариства “Просвіта” включити у план роботи на 2013 р. проведення таких заходів: обласної науковопрактичної конференції “Просвітитель Буковини Іван Бажанський” — до 150річчя від дня народження Івана Миколайовича Бажанського — видатного, хоча й напівзабутого педагога, письменника і просвітителя Буковини. Цю конференцію проведено 26 лютого 2013 р. на базі Заставнівського районного об’єднання “Просвіти” разом із науковцями Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича; літературномистецького вечора “Кіцмань — колиска митців Буковини” — до 600річчя від дня заснування м. Кіцмань, районного центру Чернівецької області. Захід відбудеться 12 липня 2013 р. на базі Кіцманського районного об’єднання “Просвіти”; обласної науковопрактичної конференції “Буковинська горлиця” — до 150річчя від дня народження Ольги Юліанівни Кобилянської, письменниці, громадськокультурної діячки. Конференція відбудеться 26 листопада 2013 р. разом із науковцями Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.
Втілюючи в життя Статутні положення, рада та правління обласного об’єднання просвітян як громадська культурнопросвітницька організація докладає всіх зусиль, аби зберегти досягнуті успіхи й примножити їх у виконанні плану роботи на 2013 рік, де особливу увагу зосереджує на проведенні звітновиборних районних і обласної конференцій, формуванні якісного складу делегатів на IX з’їзд просвітян України, відзначенні 145річчя від дня заснування товариства, поширенні серед молодого покоління Буковини української національної ідеї, державної української мови, розвитку національної культури, відродженні історичної пам’яті, формуванні національної свідомості й піднесенні духовності й добробуту мешканців краю.
