Чебикін. Вільний лет творчої уяви

Два роки тому Андрій Чебикін, який протягом кількох десятиріч працював у галузі станкової та книжкової графіки, подивував усіх прекрасною виставкою станкового живопису, елегантних, виконаних у манері аля-пріма етюдів і завершених пейзажів чорноморського узбережжя та інших міст України. Вони вражали легкістю, мажорністю колориту й розкутістю композиції.

Юрій ІВАНЧЕНКО

А. Чебикін — співавтор підручника “Техніка офорта” (1978), де втілено основні принципи майстерні вільної графіки, яку він очолює у Національній академії образотворчого мистецтва й архітектури і утверджує головний принцип у мистецтві: винахідливе поєднання метафоричної мови символів і знаків із пластичними якостями фактури графічних матеріалів (паперу, картону тощо). На згадуваній вище виставці станкових творів 2011 року А. Чебикін, звертаючись до присутніх молодих художників, закликав, перш ніж звертатися до суперсучасних форм самовиявлення, стилів і манер, насамперед глибоко опанувати академічну школу, навчитися майстерно створювати художні образи за канонами високого пластичного мистецтва, навчитися розуміти форму, композицію, рисунок, колорит, зважаючи на їхнє сприйняття сучасною людиною, почасти враженою принадами бездуховності, що її продукує сучасний інформаційний простір. Закликав молодь звертатися до техніки акварелі, яка, можливо, єдина, що може дисциплінувати руку художника, навчити його миттєво схоплювати знайдений у довкіллі мотив і швидко відтворити його непокірними водяними фарбами на папері.
І ось на виставці, що відкрилася в НАМ України 17 квітня, Андрій Чебикін, народний художник України, академік і президент Національної академії мистецтв України, ректор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури постав як аквареліст. Доктор мистецтвознавства О. Федорук у передмові до виданого з нагоди вернісажу каталогу зауважив надзвичайно цінну для художника, який пройшов півстолітній шлях творчості, рису: в акарелях, репрезентованих на виставці, Андрій Чебикін продемонстрував “прозору чистоту і легкість, вільний політ думки, неодмінний у його творчій праці і в графічній техніці… В акварелі він розкрив свою ліричноемоційну вдачу, постав як віртуоз цієї техніки, що успішно розвиває прокладену класиками українського малярства дорогу до художньої майстерності, невимушену, характерну для його письма колірну барвистість і дисципліну композиційного ритму”.
Та незмінно дотримуючись “дисципліни композиційного ритму”, А. Чебикін демонструє, як можна при цьому вільно, емоційно й гранично відверто поводитися з вихопленими із виру життя й природи мотивами — зображеннями краєвидів Балаклави, Херсонеса, АйПетрі, Сімеїза, Севастополя, Венеції та Угорщини. Його акварелі створюють враження відбитої на папері магії кольору, лінії, а головне — мить спалаху мистецької думки, таланту колориста.
Та серед пейзажів Чебикіна є кілька творів, які ілюструють іншу грань його великого таланту — портрети, автопортрет. Особливо приваблює портрет дружини — на подив ліричний, одухотворений, колористично стриманий, але емоційно насичений. Автопортрет демонструє іншу грань таланту майстра — глибокий психологізм, уміння розкрити вдачу портретованого, показати, що традиції українського акварельного портрета, започатковані Т. Шевченком, тривають.
А. Чебикін 1970 року, по закінченні Київського художнього інституту, став асистентом професора І. Селіванова, який вибудував свою програму на високій академічній основі з аналітичним вирішенням композиції і гармонійності колориту. У майбутньому Чебикін очолив майстерню вільної графіки. Вільної в розумінні свободи мистецького мислення, вільної від шаблонів та ідеологічних приписів. Ці настанови художник передав сотням своїх вихованців, випускників Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment