Золотий вік нашої культури

Іванна ЩЕРБИНА,
завідувачка бібліотеки
ім. М. Реріха, м. Київ

Що ми знаємо про себе? Хто ми, якого роду, звідки прийшли і куди підемо, що робимо на цій землі, і хто тут був до нас? Коли ставимо собі такі питання, — машина часу вертає нас углиб віків, аж до того періоду, який зветься Трипільською цивілізацією. Це словосполучення чув кожен із нас, ми горді, що трипільці — наші предки, і водночас хочемо до кінця осмислити, зрозуміти, а що ж такого особливого було в них, що минула вже не одна епоха, а ми все йдемо за голосом прапам’яті, за голосом крові, щоб відчути, пізнати чи просто доторкнутися до однієї з найзагадковіших таємниць нашої історії.
На теренах сучасної України, в межах декількох її областей, що знаходяться між Карпатами і Дніпром, 5—3 тисячі років до нашої ери сформувалося, викристалізувалося та функціонувало суспільство, яке стояло на найвищому щаблі цивілізації своєї епохи. Трипільці — перші традиційні хлібороби, працювали, винаходили, але найбільше переймалися життям духовним, жили у гармонії з Усесвітом. Це те, що ми знаємо. А що було далі, куди вони зникли, залишивши нам для розгаду величезний пласт своєї культури?
Щоб трохи відкрити цю завісу, КВПУ швейного та перукарського мистецтва (вул. Єреванська, 12 а) спільно з бібліотекою ім. М. Реріха (вул. Єреванська, 12) зорганізували святкову зустріч-презентацію “Далеке та близьке Трипілля” приурочену до 120-річчя відкриття Трипільської цивілізації. Для того, щоб якнайглибше розкрити перед учнями училища, відвідувачами бібліотеки та багатьма поважними гостями свята зміст того, що зветься Трипільською культурою — святковому заходу передувала велика підготовча робота. Актова зала училища перетворилась на дійство. Глядачам продемонстрували колекції одягу “Льон”, “Мавки”, “Вишиванка” та представлений відеопроект “Від минулого до сучасного”; у супроводі ілюстрації слайдів “Трипілля. Сторінками популярних та наукових видань” показана історія рідного краю очима молоді. Про мистецьку грань Трипілля розповіли народний майстер України з реконструкції трипільської кераміки Людмила Смолякова та заслужений майстер народної творчості Ганна Ушеренко. Художнє слово про символізм і значення цивілізації трипільців для кожного з нас через поетичні рядки висловила дитяча письменниця Марія Морозенко, а композитор Ігор Якубовський через музику нагадав, що скільки б тисячоліть не минало, люди — завжди люди, радіють сонцю, природі, життю…
Справжня окраса свята — демонстрація колекції одягу “Трипілля”, створена авторським творчим колективом викладачів училища під керівництвом директора Наталії Аркадіївни Горбатюк. Присутні були зачаровані показом, вишуканістю й елегантністю, сучасністю й водночас дотриманням усіх історичних канонів, мистецькою роботою звичайного училища, результати якого достойні найвищих модних подіумів нашої держави.
І вже менше питань, ми ніби побачили нашу землю тисячі років тому назад, і воістину можемо пишатися своєю історією, своєю землею, і тим, що серед нас є ті, хто здатен творити красу і нести її до людей, є достойні нащадки давніх, загадкових трипільців.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment