Олександр БУЛИГА,
директор Рівненського обласного краєзнавчого музею
Уперше на території музею народні умільці зібралися навесні 1992 року. Тоді невелика група народних майстрів представила власні вироби для нечисленних гостей. Вирішили зробити цей захід традиційним, приурочити його проведення до Міжнародного дня музеїв.
На “Музейних гостинах” представлені давні види декоративноужиткового мистецтва: різьблення, вишивка, лозоплетіння, соломоплетіння, писанкарство, а також і відносно молоді — мереживоплетіння, художня обробка шкіри, художня кераміка тощо. Серед учасників найбільше різьбярів і вишивальниць, адже у нашому краї збереглися старовинні традиції опрацювання деревини й орнаментування тканих виробів.
Кожен із різьбярів, розвиваючи давні традиції, володіє неповторним індивідуальним стилем. Тонка виразність у поєднанні зі спокійною ліричною манерою виконання властиві виробам досвідченого, відомого далеко за межами області В. Позніка (м. Сарни); проникненням у глибину української міфології вирізняються фантастичні панно П. Онищука (м. Корець); відточеністю форм вражає мініатюрна пластика Л. Тимощука (м. Рівне); багатим оздобленням — декоративні вази В. Беркети (с. М. Стидин Костопільського району); винахідливістю та фантазією — сувеніри М. Коротюка (м. Рівне).
Віками формувались особливості вишивки нашого регіону. Основні її художні властивості — смугастість орнаментальних композицій, чіткість і лаконізм малюнка знайшли подальший розвиток у виробах кращих сучасних рівненських вишивальниць: О. Рябунець, М. Шевчук, Н. Гіроль, Г. Сименович, В. Галапач, В. Велігурської, І. Дмитришиної та інших. Головна риса їхньої творчості — вміле поєднання традицій із вимогами нового часу. Спираючись на певні естетичні вподобання, майстрині вносять у загальну скарбницю і своє, неповторне. Вироби кожної відзначаються індивідуальною манерою декорування і досконалим володінням різноманітних вишивальних технік. Традиції поліського ткацтва бережно плекають відомі в Україні У. Кот та Н. Рабчевська (с. Крупове Дубровицького рну).
Один із поширених видів декоративноужиткового мистецтва — художній розпис по дереву. Успішно працює в цьому напрямку О. Літвин (с. Лісопіль Костопільського рну), який створив неповторний стиль у оздобленні дерев’яних скриньок, свічників, мальованок. Багатством орнаментального декорування відзначаються вироби Л. Пікіної (м. Рівне), С. Никончук (м. Костопіль) та інших.
Не оминають свята і майстри лозоплетіння. Серед них — В. Марченко, який віртуозно володіє технікою плетення з тонкої лози — рокити. Велику популярність мають вироби з соломи М. Огородника (м. Здолбунів), П. Гаврилюка, О. Андрєєвої (м. Рівне).
Дбайливо зберігають і розвивають традиції волинського писанкарства, гончарства, сучасної кераміки, художньої обробки шкіри, витинанки, народної іграшки тощо.
Підтримують “Музейні гостини” і відомі колективи, які беруть участь у святі. Це оркестр 13го армійського корпусу, фольклорні гурти “Барвінок” із Рівного, “Молодички” з с. Здовбиця Здолбунівського рну, фольклорні ансамблі — “Горина”, “Джерело”, “Волиняни” РДГУ; дитячі фольклорні ансамблі — “Веснянка” Рівненського Палацу дітей та молоді, “Уляночка” рівненської музичної школи № 2, хор “Верес”. У святі беруть участь і художники. До майстрів Рівненщини щороку долучаються їхні колеги з інших областей України.
Цікаві під час “Музейних гостин” і своєрідні майстеркласи, де майстри пропонують спробувати власні сили в будьякому виді народного мистецтва.
Власні доробки представляють і члени національнокультурних товариств Рівненщини. Їхні колективи часті гості музейного свята. Зокрема це театр танцю “Арабеск” при Російському культурному центрі, виконавиця Тетяна Мацюк (товариство “Білорусь”), хор Рівненської єврейської громади, представники польського культурного товариства. Постійний учасник свята протягом останніх років — клуб історичної реконструкції і рольового моделювання “Варта грифона”. Учасники цього об’єднання демонструють відтворене середньовічне вбрання, проводять показові лицарські бої.
Багато років поспіль зі своєю продукцією на свято приходять місцеві популяризатори української книги. Це Євген Шморгун (видавництво “Азалія”), Сергій Лейчук (Рівненські підручники й наочні посібники), фотомайстер і видавець Олександр Харват. Зі своїм “крамом” учащають і приватні збирачі історичних пам’яток. Це Олександр Литвинчук (“Антикваріат старого міста”) і Вадим Пономаренко (“Акваріус”). Постійними учасниками свята стали члени товариства шанувальників кактусів. До “Музейних гостин” долучаються і так звані розповсюджувачі творів народного мистецтва. Ми називаємо їх популяризаторами сучасних умільців, тому й не перешкоджаємо їхній участі у святі.
На “Музейних гостинах” студенти курсу “Образотворче та декоративноужиткове мистецтво” Рівненського державного гуманітарного університету переймають досвід народних умільців і надалі створюють високопрофесійні зразки текстильного мистецтва на основі традиційного жіночого одягу волинського й поліського краю, працюючи на ткацькому верстаті й вертикальній рамі.
Нам приємно, що заходи культурного спрямування під назвою “Музейні гостини” відбуваються сьогодні і в інших музейних закладах. Ми задоволені, що наш бренд використовують під час проведення подібних дійств у історикокультурному заповіднику м. Дубна та музейному комплексі с. Липки Гощанського району (Рівненщина), Нетішинському краєзнавчому музеї (Хмельниччина), Національному заповіднику Вишгород (Київщина), у музейних закладах Кіровоградщини й Вінниччини. Фольклорноетнографічні свята “Замкові гостини” (історикокультурний заповідник м. Острог), “Музейне подвір’я” (Радивилівський історичний музей) також продовжують справу, започатковану рівненськими музейними працівниками наприкінці минулого століття.
Ми завжди запрошуємо на наше травневе свято якомога більше учасників і гостей. Музейники волинського краю приїздять до нас щороку, й тому з успіхом наслідують і впроваджують у себе наші напрацювання. Постійні гості у нас наші колеги з різних музеїв Волинського краю. Ми раді, коли на наше запрошення відгукуються колеги з інших регіонів. Дуже важливою була для нас висока оцінка заходу директором Дніпропетровського історичного музею ім. Дмитра Яворницького Н. Капустіною, яка відвідала наше свято 2003 року. 2008 року на наш захід завітав увесь колектив Хмельницького художнього музею на чолі з директором Л. Задорожною. Підтримка і зацікавленість наших колег, їхні поради допомагають нам у майбутньому робити “Музейні гостини” цікавішими й оригінальнішими.
Щороку збільшується кількість учасників свята, які представляють різні напрями народного мистецтва, розширюється географія його представників. Гостями свята у різні роки були німці, американці, французи. Нині очікуємо на приїзд групи науковців із Середньої Азії.
Збільшення кількості учасників змусило нас вийти за межі музейного подвір’я та “освоювати” музейний парк і прилеглу до музею територію. У день свята вулиця Драгоманова (вздовж музею вона пішохідна) стає виставковою площею, яку заповнюють народні майстри. Фольклорні колективи, оркестри, окремі колективи виступають перед музейним входом. У районі відкритого майданчика, де демонструються пам’ятки техніки ХVII—XX ст., розміщуються місцеві підприємці, які пропонують різноманітні кулінарні вироби для гостей та учасників свята. Облаштування експозицій учасників розпочинається о восьмій годині, урочисте відкриття традиційно об одинадцятій. Свято триває до сімнадцятої.
За період проведення “Музейних гостин” Рівненський обласний краєзнавчий музей сформував колекцію предметів сучасного декоративноужиткового мистецтва. Окремі експонати цієї колекції демонструвалися на різноманітних виставках у самому музеї і в Києві під час проведення творчих звітів Рівненської області. Вони відбувалися в Палаці “Україна” та на ІІ Всеукраїнському фестивалі “Музей у сучасному поліетнічному світі”, де були представлені на мінівиставці “Музейні гостини—2008”.
“Музейні гостини” народились і з успіхом функціонують завдяки наполегливій праці співробітників Рівненського обласного краєзнавчого музею. Це натхненник свята — заслужений працівник культури України, завідувач відділу етнографії Алла Українець, ведуча свята завідувач відділу виставок Галина Данильчук, організатор виступів фольклорних колективів колишня довголітня завідувач відділу науковоосвітньої роботи Лілія Толстуха, координатор роботи зі спонсорами та колегами, які надають обладнання, провідний науковий співробітник Володимир Мушировський, наукові працівники усіх відділів музею.
Торік, відзначаючи 20річчя “Музейних гостин”, на свято прибула найбільша кількість майстрів — більше трьохсот, їхні роботи та виступи фольклорних колективів побачили майже 11 000 глядачів. Свято 2012 р. було наймасовішим. Його учасники представляли власні доробки не лише на прилеглій до музею території, а й почали освоювати сусідні майданчики. Цьогоріч плануємо поза межами музейної території зробити їх кілька. Книжки пропонуватимуть біля обласної бібліотеки, ігри з дітьми проводитимуть біля озера Лебединка, смаколиками ласуватимуть біля торговельного комплексу “Злата плаза”.
Готуючись до чергових “Музейних гостин”, працівники нашого музею осмислюють проведення торішніх свят і думають над тим, чим і як здивувати цьогорічних відвідувачів. Сьогодні, озираючись на проведену роботу, з упевненістю можна стверджувати: “Музейні гостини” заслужено стали не тільки одним із головних щорічних заходів нашого закладу, а й подією в житті міста та області. Запозичення нашого досвіду щодо проведення такого масового заходу засвідчує: здійснена робота зі згуртування представників різних напрямів народного мистецтва, використання елементів ярмарку, доповнена фольклорним колоритом, здобула визнання. “Музейні гостини” — важлива ланка не лише проведення дозвілля населення, а й збереження та розвитку народних звичаїв і традицій.
