Заставнівські просвітяни

Світлана МАСЛОВСЬКА,
голова Заставнівського районного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Т. Шевченка, Чернівецька область

Суспільні прагнення українців Буковини вперше проявилися в революційні 1848—1869 роки. Під час виборів до австрійського рейхстагу, які тодішня влада оголосила під тиском революційних подій, із восьми депутатів від Буковини обрано п’ятьох українців. На засіданнях парламенту вони разом із депутатами від Галичини відстоювали не тільки соціальноекономічні вимоги, а й виступали на захист української мови, добивалися розширення національних прав українців. Протягом 50х років XIX століття проявів українського руху в краї майже не спостерігалося. Та деякі позитивні зрушення були. Зокрема збільшується кількість священиків із числа українців як наслідок політики єпископа Євгена Гакмана, зросла кількість народних шкіл, активізується вивчення української мови в освітніх закладах, посилюється проникнення національних ідей із Галичини та Наддніпрянської України.
Наприкінці 60х років українська громадськість Буковини достатньо визріла, щоб перейти до нового стану в своєму розвитку — створення культурноосвітніх і політичних товариств, навколо яких можна було б гуртуватися і займатися просвітницькою та організаторською роботою. Одне з перших — “Руська Бесіда”, яка виникла 1869 року. А якщо точніше… 1 листопада 1868 року в с. Товтри (Заставнівський район Чернівецької обл.), у будинку М. Драчинського було весілля. Молодий богослов Євсій Андрійчук одружувався з донькою панотця Астазією. Під час обіду в присутності майже 200 священиків настоятель Чернівецького кафедрального собору Феоктист Дронь із благословення владики Євгена Гакмана звернувся з промовою до гостей про створення культурнопросвітницького товариства “Руська Бесіда”. Наступного дня Ф. Дронь починає об’їжджати навколишні села, долучаючи до товариства нових прихильників. Уже в січні 1869 року до “Руської Бесіди” вступили 150 осіб. Перший виділ товариства був такий: о. Василь Продан — голова, Сахнович — його заступник, члени виділу — гімназійний учитель Іван Браник, о. Ізидор Мартинович,          о. Сидір Воробкевич, секретарем обрали Ф. Дроня.
Мета товариства — піднесення просвіти й добробуту буковинських русинів через українські школи, літературу, спорт і пісню. Після смерті Юрія Федьковича на зміну прийшло багато прихильників і справжніх українців, зацікавлених розвитком культури і рідної української мови: Сидір Воробкевич, Євген Гакман, Омелян Попович, Євгенія Ярошинська, Ольга Кобилянська, Степан СмальСтоцький, художники — Юстин Пігуляк і Микола Івасюк. Про заснування “Руської Бесіди” з’явилися повідомлення у Львівському “Слові” за 6 і 10 лютого 1869 року та в Gazeta Narodowa, а Сидір Воробкевич із цієї нагоди склав пісню “Чом красна Буковина звенить від гучних нут”.
У березні 1869 року ухвалили статут товариства. Із цього часу русини (українці) почали об’єднуватися навколо “Руської Бесіди”, яка перебрала на себе справу захисту українців. 1 грудня товариство звертається до цісаря з протестом проти ухвали Буковинського сейму, який прийняв рішення про знищення української мови. Потім звертається до шкільної Ради з проханням: релігію в школах вивчати українською. Далі “Руська Бесіда” вимагає заснування української гімназії в Чернівцях, Кіцмані, а у Вижниці — чотирикласної школи. Товариство “Руська Бесіда” було фундатором заснування кафедри української мови при Чернівецькому університеті. І справді, зерно, кинуте у плідну землю, зародило ниву сторицею. Проіснувало товариство з короткими перервами до 1940 року й відіграло значну роль у національному відродженні українців Буковини. Заставнівщина має повне право пишатися тим, що саме на її землі вперше пролунав заклик до згуртування українцівпросвітителів.
У Заставнівському районі до 1990 року діяло товариство української мови ім. Тараса Шевченка, яке офіційним не вважалося, бо переслідувалося радянською владою. А 15 грудня 1991 року відбулося засідання ініціативної групи (в кількості 47 осіб), яка винесла на порядок денний питання про створення районного осередку Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка. Заслухали вчителя історії Вікнянської ЗОШ, дослідника й літературознавця Миколу Гнепа, який розповів про основні напрями роботи товариства, ознайомив із його Статутом. Збори вирішили створити районний осередок. За пропозицією Василя Пендюра головою обрали Іллю Гайдея, його заступником — Володимира Зюлковського. Діяльність осередку активізувалася у співпраці з Народним рухом України.
У січні 1993 року Чернівецьке обласне об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка підтвердило створення осередку в Заставнівському районі. На той час Заставнівська “Просвіта” активно співпрацює з “Організацією репресованих та політв’язнів України”, а також із партією “Конгрес українських націоналістів”. Із 2001го до лютого 2012 року “Просвіту” Заставнівського району очолює заслужений працівник освіти України, заслужений учитель Молдови Раїса Ільчук. З її ініціативи відбуваються зустрічі творчої інтелігенції, форуми, виховні заходи, круглі столи у школах району щодо відродження імен борців за волю України Р. Шухевича, С. Бандери, з питань популяризації творчості Тараса Шевченка, пропаганди української мови тощо. Тоді з ініціативи “Просвіти” у с. Товтри (батьківщина “Руської Бесіди”) відновили та облаштували могили перших просвітян Буковини (організатор — учителька Г. Князь), у с. Добринівці віднайшли місце поховання й відкрили пам’ятник 200 бандуристам, які загинули під час Другої світової війни та пам’ятний хрест — воїнам УПА. У багатьох школах району створили куточки “Просвіти”. Нині вони збереглися у селах Товтри, Веренчанка, Чуньків. Активні просвітяни того часу — Микола Гнеп (покійний), Ілля Гайдей, Василь Джуран, Орися Марусик, Ганна Князь та інші.
У березні 2012 року відбулася звітновиборна конференція районного товариства “Просвіта”, головою якого обрали Світлану Масловську.
У квітні 2012 року Заставнівська “Просвіта” організувала презентацію унікального видання — книги історикадослідника Миколи Черешнюка “Історія сіл Заставнівського району”. У заході взяли участь представники обласного товариства “Просвіта”, науковці Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, письменники краю, влада району, міста, бібліотекарі, вчителі історії шкіл району, учні, громадськість Заставнівщини. У червні 2012 р. з ініціативи районної “Просвіти” відбулася зустріч творчої інтелігенції Буковини та Заставнівщини з питань утиску української мови та проблем популяризації української народної та сучасної пісні. Зібрання (обласне та районне об’єднання ВУТ “Просвіта”, науковці ЧНУ, відомі артисти, письменники краю, викладачі Заставнівської музичної школи, працівники освіти, культури, бібліотечної системи району, учні шкіл, громадськість району) ухвалило й адресувало на Банкову звернення до Президента України щодо створення нового державного свята (10 червня, у день навідин до Заставни (10.06.1912 р.) відомого музикознавця Гната Хоткевича) — День української пісні, яке б сприяло об’єднанню всіх регіонів нашої країни. На жаль, “Просвіта” району відповіді з Києва досі не отримала…
У січні 2013 року Заставнівська “Просвіта” організувала вшанування пам’яті відомого художника світового масштабу (автора відомого полотна “В’їзд Богдана Хмельницького в Київ”), уродженця м. Заставна Миколи Івасюка (1865—1937 рр.) та разом із Чернівецькою обласною спілкою художників України та Заставнівською художньою школою заснували обласну мистецьку премію його імені. Перший лауреат — відомий на теренах району та області художник Йосип Ференц. У зібранні взяли участь обласна та районна “Просвіта”, обласна спілка художників, науковці ЧНУ, письменники краю, влада району, міста, працівники культури, освіти, вчителі музичної, художньої шкіл, вихованці різних навчальних закладів району, громадськість.
Наприкінці січня 2013 року районна “Просвіта” взяла участь в опитуванні мешканців району “Що ви знаєте про героїв Крут?” Просвітяни району пропонували ініціювати й отримали підтримку громадськості вважати 29 січня справжнім Днем захисника ВітчизниУкраїни (замість радянського свята — 23 лютого) та підносити цю дату на вищий рівень як символ патріотизму української молоді.
У лютому 2013 року на базі Вищого професійного училища № 24 відбулася науковопрактична конференція (організатори — обласна та районна “Просвіта”, викладачі та учні ВПУ24), присвячена 150річчю з дня народження відомого педагога, письменника, публіциста, просвітянина, першого фотоаматора Буковини Івана Бажанського. У зібранні взяли участь просвітяни області, району, науковці ЧНУ, письменники та журналісти Буковини, Заставнівщини, вчителі й учні мистецьких і загальноосвітніх шкіл, працівники культури, райбібліотеки, громадськість району.
У березні Заставнівська “Просвіта” взяла участь у фестивалі “Чисті роси”, в організації Шевченківських днів, вшануванні пам’яті поета із с. Чуньків Йосипа Храпка, нагородженні та присвоєнні звання Народний фольклорному колективу с. Веренчанка “Кумоньки”, у виховному заході Товтрівської ЗОШ “Вчимося бути справжніми українцями” (вчителька В. Буджак). Голова товариства разом із директором ЦБС Л. Стасюк організували круглий стіл до Міжнародного дня поезії, де вирішили створити літературну студію й видати Заставнівський альманах із віршами 20 поетів району. Цього ж місяця “Просвіта” ініціювала презентацію книги Зої Гончарової “Хрещатику—100” (видання про діяльність Кострижівського цукрокомбінату “Хрещатик”, якому 2012 року виповнилося 100 літ. У зібранні за сприяння райбібліотеки та дирекції комбінату взяли участь заводчани, влада району, представники обласного комітету профспілки працівників промисловості, письменники, освітяни, працівники культури, громадськість.
У квітні з ініціативи “Просвіти” у Заставні відбувся круглий стіл із вшанування засновника Чернівецького національного університету нашого славетного земляка, митрополита Євгена Гакмана (1793—1873 рр.) У травні просвітяни візьмуть участь у заході з нагоди вручення обласної літературної премії ім. І. Бажанського (20 травня — 80 років із дня його смерті), у серпні, разом із мешканцями с. Васловівці, вшанують пам’ять митрополита Є. Гакмана, у листопаді — вручать обласну мистецьку премію ім. М. Івасюка колишньому директору Заставнівської художньої школи В. Гринюку та стануть організаторами й учасниками інших культурномистецьких заходів району.