Конкурс гуртує патріотів

dsc_8177У театрі імені Івана Франка відбулися урочистості з нагоди завершення ХІІІ Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика. Ця подія, без сумніву, визначна для шанувальників рідної мови і культури, адже конкурс, попри будь-які несприятливі обставини, розростається і за останні роки став наймасовішим — кількість учасників нині сягає п’яти мільйонів із 20 країн світу!

Надія КИР’ЯН
Фото Олександра ЛИТВИНЕНКА

Цей проект, який задумав і започаткував його фінансування світлої пам’яті Петро Яцик, український бізнесмен, що мешкав тоді у Канаді і любив Україну справді “до глибини власної кишені”, став одним із найкращих його задумів і нині підтриманий усіма українцями. Конкретний план втілення проекту розробили виконавчі директори Ліги українських меценатів Михайло Слабошпицький та Освітньої фундації Петра Яцика Марко Стех. Анатолій Погрібний назвав конкурс вдалою формою націєтворчого характеру, а Джеймс Мейс — першою спробою національного самозахисту українців.
Характерна особливість — цей захід матеріально підтримують винятково благодійники, одним із найголовніших фінансистів є фармацевтична фірма “Дарниця”. Переможці та вчителі, що їх підготували, отримують солідні грошові винагороди, іменні премії, які засновують і вручають благодійники-патріоти. Конкурс відбувається у чотири етапи, де є свої переможці: у школі або вищому навчальному закладі, районі, області й на загальнонаціональному рівні.
У театрі Франка зібрався справжній цвіт українства з усіх регіонів. На початку дійства найкращим конкурсантам із військового ліцею імені Івана Богуна надали право покласти квіти до пам’ятників Тарасові Шевченку та Іванові Франку.
Благословив захід намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря УПЦ КП, який передав вітання від Святійшого Філарета:
“Українська Православна Церква Київського Патріархату цілком підтримує цей прекрасний конкурс. Ми знаємо, що мова — фундамент нашої державності, мова — духовний фундамент нашої справжньої української Церкви. Святійший Патріарх — не лише наш духовний лідер, він — ревний захисник української мови. І свідченням цього є впровадження української мови у богослужіннях УПЦ КП, а також переклад українською мовою безлічі духовної літератури, а найперше Біблії, переклад якої звершив сам Святійший патріарх.
Ми не повинні цуратися своєї мови, хоч, на превеликий жаль, її нівелюють, намагаються якомога менше друкувати українських книжок. Тому на нас велика відповідальність. Ми не дамо сфальшувати нашу історію, молитимемося Богові, щоб Господь давав нам духовні й фізичні сили бути справжніми патріотами Української держави”.
Вітання від президента Віктора Януковича передав заступник міністра культури і туризму України Віктор Балюрко. Президент у своєму посланні також високо оцінив всеукраїнський мовний конкурс: “Цей національний освітній турнір є одним із чинників утвердження соціального престижу української мови та вагомим підґрунтям для розвитку молодих талантів.
Щиро дякую меценатам і достойникам, письменницькій і просвітянській громаді — усім, хто долучився до організації конкурсу та послідовно робить таку потрібну і благородну справу.
Сподіваюся, що відлуння нинішнього свята запалить яскраві вогні добротворення, а високий рівень набутих знань юних переможців стане основою для їхньої щасливої долі, осягнення цілей, здобуття успіху”.
Привітав присутніх президент Ліги українських меценатів, голова наглядової ради конкурсу, голова наглядової ради фармацевтичної фірми “Дарниця”, доктор фармацевтичних наук, професор, відомий громадський діяч Володимир Загорій: “Ми почали цю справу заради того, щоб наша земля завжди розмовляла державною мовою. Усі переможці, а також їхні вчителі й батьки заслуговують поваги й нагород. Любіть цю мову, плекайте її, і все в нас буде добре”.
Схвальне слово сказав директор Інституту української мови НАН України, голова журі конкурсу Павло Гриценко: “Дуже тішуся з того, що з кожним роком зростає коло тих, хто бере участь у конкурсі, а також тих, хто підтримує конкурс. Це конкурс народний, не державний. Нас підтримує народ, армія вчителів. Наш президент НАН України Борис Патон постійно наголошує на значенні української мови і ролі Національної Академії у підтримці, розвитку і найголовніше — впровадженні української мови в наше життя. Якщо хтось із можновладців ще не розуміє ролі мови як інтегратора нації, інтегратора нашої держави, не бачить і не відчуває творчої, будівничої сили мови, то таких можновладців тільки шкода, як і тих мільйонерів і мільярдерів, які забувають, що найголовніше, що вони мають зробити — це підтримати свою державу, її майбутнє — молодь”.
Головний редактор газети “День”, яка є одним зі спонсорів, Лариса Івшина відзначила шляхетність української мови. Пані Лариса поділилася враженням від спілкування зі студентами Донецька, учасниками “Клубу інтелектуального спілкування молоді”, які порадували її висновком: “На тих територіях, де пройшла велика руйнація радянського часу, українській мові відродитися не так легко. Але українська мова на cхідних теренах — це мова найперше аристократична. Це високий зразок, який буде при­ваблювати всіх”.
Один із меценатів, лауреат Шевченківської премії, голова ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Павло Мовчан, вручаючи дитині з вадами зору премію ім. Бориса Грінченка, наголосив на величезному вкладі у конкурс Михайла Слабошпицького: “Це людина, яка робить щоденну велику роботу, піднімає престиж української мови, робить її богорівною у програмах, які веде на теле- й радіоканалах, у всіх акціях — видавничих і спілчанських проектах тощо. Погляньте, як щороку розростається наша аудиторія, хоча щороку тиск на українську мову збільшується. Ставлення парламенту до української мови і книги — просто жахливе.
Але хоч би що робили з нашою колективною пам’яттю, колективною історією, колективною свідомістю, яку ми успадкували, ми її зуміємо захистити, бо відсторонившись від себе, віддаляємося від самого Господа Бога. Святійший Патріарх сказав, якщо пов’язали тіло, то не пов’язали слово, безсмертне слово Ісуса Христа, яке й дає нам можливість говорити своєю мовою.
Нас поступово відчужують від найважливішого, найціннішого, найдорожчого — родової пам’яті, до якої ми прилучені. Але цього не станеться, бо з нами Бог. З нами перемога. Я вітаю вас, славні переможці”.
Учителів, які виховали переможців, привітала Євгенія Тимошенко і вручила нагороди від Юлії Тимошенко, зачитавши привітання від колишнього прем’єр-міністра, де сказано: “Змагання зі знання рідної мови єднало в одну дружню родину українців заходу та сходу, півночі та півдня нашої держави, а також з усіх куточків світу. Конкурс став ще одним яскравим прикладом незнищенності українського слова, яке брало початок ще від Нестора Літописця, гартувалося у козацьких думах і розквітає сьогодні у творчості Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Юрія Мушкетика, Валерія Шевчука, Марії Матіос та багатьох-багатьох інших.
Мені здається, що цьогорічний захід має особливу вагу. Він є нашою з вами відповіддю тим політичним провокаторам, авторам новітніх Валуєвських циркулярів і Емських указів, які торік підступно протягли та підписали ганебний мовний закон, а тепер волають про “двуязичіє”, сподіваючись розколоти Україну. Але успіх конкурсу Петра Яцика доводить, що Україна є і буде незалежною та соборною, а українська мова — єдиною державною!
Через політичні обставини останні роки конкурс практично був позбавлений державної підтримки. Але сьогодні його розмах, авторитет і значення ґрунтуються на тому, що він став справжньою народною, громадською ініціативою та добровільно підтримується небайдужими людьми, справжніми патріотами України”.
Народний депутат Ірина Фаріон, вручаючи засновану нею премію, зазначила: “Українські філологи покликані бути одночасно і науковцями, і дослідниками, і політиками, тому що питання мови — це питання української влади. Чим швидше це усвідомить українське суспільство, тим швидше ми запануємо, як співають у нашому славні”.
Любов Янковська з Севастополя, отримавши нагороду, висловила думки конкурсантів: “Я вдруге на цій сцені. Мені приємно, що я можу від себе, від своїх ровесників висловити любов, пошану до нашої держави, нашої чарівної мови. Низький уклін організаторам конкурсу, Ірині Фаріон за ту премію, яку я від неї отримала. Хай конкурс ім. Петра Яцика й надалі згуртовує патріотів”.
Премії та подарунки — бібліо­течки книжок діти отримали також від фундатора етнографічного конкурсу “Українське село” Володимира Бондаренка, народних депутатів Богдана Бенюка, Олега Канівця, Дениса Дзендзерського, Ігоря Васюника, Романа Ілика, письменників Лесі Ткач, Романа Колісника (Канада), фармацевтичної фірми “Дарниця”, приватного товариства “Оболонь”, акціонерного банку “Експрес-банк”, Ліги українських меценатів, Союзу українок Австралії, Міжнародного громадського об’єднання “Волинське братство”, підписку на журнали “Кур’єр Кривбасу” від Григорія Гусейнова.
Серед школярів і студентів, які отримали високі нагороди, а найкращі мовознавці представлені до президентських стипендій — уся географія України, усі її куточки: Тернопільщина й Херсонщина, Київщина й Рівненщина, Черкащина й Харківщина, Луганщина і АР Крим…
Прикрасив свято народний художній колектив Ансамбль народного танцю “Дружба” Рівненського міського палацу дітей та молоді.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment