Януш Леон Вишневський: «Наука — це моя жінка, а література — коханка»

24 травня, у День слов’янської писемності й культури, у Мистецькому Арсеналі відкрився ІІІ Міжнародний фестиваль “Книжковий Арсенал” — найбільша подія в Україні, що об’єднує літературу й мистецтво.
“Книжковий Арсенал” має на меті створення актуального культурного контексту для книговидання і читання та пропонує широкий вибір художньої, дитячої, non-fiction і мистецької літератури. Фестиваль і книжкова виставка триватимуть до 1 червня.
На 10 майданчиках у Мистецькому Арсеналі відбудуться сотні подій за участю 200 видавництв, книжкових проектів і міжнародних партнерів, найвідоміших і найулюбленіших українських авторів. Зокрема цього року в “Обміні речовин” — спеціальному проекті фестивалю — вели публічні діалоги Оксана Забужко та Ігор Померанцев, Юрій Андрухович і Микола Рябчук, Віктор Неборак та Іван Малкович, Андрій Курков і Юрій Винничук, Борис Херсонський і Олександр Ройтбурд.
Спеціальним гостем фестивалю став один із найпопулярніших польських письменників, автор екранізованого роману-бестселера “Самотність у мережі” Януш Леон Вишневський, який цього разу представив дві нові книги для дорослих і дітей.
Скориставшись цією нагодою, Польський центр Інституту філології 24 травня організував зустріч студентів із письменником у залі Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича КНУ імені Тараса Шевченка. Модерувала зустріч і ставила запитання знаному в Україні польському прозаїку Тетяна Чужа, к. філол. н.,
асистент кафедри полоністики Інституту філології та перекладач книг Януша Леона Вишневського українською.

— У Ваших книгах багато наукових фактів. Це спосіб популяризації знань?
— Я не перестаю бути науковцем, коли пишу романи. Це моя професія, тому вношу наукові факти у свої книги, починаючи ще з “Самотності у мережі”. Взагалі я рухаюся у двох світах — науки і творчості, де наука — це моя жінка, а література — коханка. Тому не дивно, що в моїх романах поєднуються два світи, підтверджуючи, що науковці теж уміють кохати та передавати емоції.
— Ви пишете в різних жанрових формах. Як Ви їх обираєте?
— Я не гуманітарій, тому взагалі не розуміюся на жанрах. Читаю газети і вже звідти дізнаюся про жанри моїх книг, визначені філологами. Я не прив’язуюся до форми, а просто передаю історії, від чого отримую багато задоволення. Найбільше люблю форму оповідань.
— Ви приїхали до України не лише на “Книжковий Арсенал”, а й презентувати свою нову книгу. Розкажіть про неї.
— По-перше, довелося докласти багато зусиль, аби ця книга вийшла спершу в українському перекладі, а не російському. І це вдалося, зокрема завдяки вашій перекладачці Тетяні Чужій, з якою співпрацюю вже не перший рік. Головна героїня “На face із сином” — прототип моєї матері, про сексуальне життя якої я й розповідаю.
— Книга “На face із сином” містить чимало гостросоціальної проблематики: статус жінки у суспільстві, політика, релігія. Чим це спричинено?
— У моїх книгах багато історії, а от про політику я намагаюся не писати. Ще в дитинстві батько мені казав: якщо не вчитимуся, то стану політиком. Я злякався й зробив усе, аби цього не трапилося. Тепер, як бачите, я двічі доктор наук — інформатики і хімії.
Релігія — теж певна політика, тому релігійної теми я також намагаюся уникати. Книга “На face із сином” написана в сюрреалістичному ключі. У ній я описую польсько-німецькі відносини, які відчув на собі, живучи вдома (мати довгий час жила у Німеччині, батько був поляком). Книга описує сексуальне життя матері, а це — з релігійної точки зору — неприпустимо. Тому тема релігії раз у раз усе ж випливає.
— Головна героїня нової книги — Ваша мати — хоче, аби головний герой потрапив у пекло. Чи боїтеся Ви пекла?
— Я не боюся потрапити до пекла, бо знаю, хто на мене там чекає — моя мати. І взагалі, пекло — дуже цікаве місце, де можна зустрітися з визначними особистостями. Наприклад, у книзі моя мати хоче, аби її син побачився з Гітлером, Фройдом, Єсеніним, які, як і всі генії, потрапили в пекло.
Насамкінець зустрічі Януш Вишневський відповів на запитання студентів і підписав їм книги.

Спілкувалася Олександра КАСЬЯНОВА
Фото Станіслава ЗОЛОТУВСЬКОГО, прес-центр Інституту філології

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment