Євген БУКЕТ
Ще перед початком фотоконкурсу оргкомітет завершив роботу над переліком конкурсних об’єктів, який складається з майже 7400 позицій. У цьому переліку заповідники, ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища, ботанічні дендрологічні, зоологічні сади і парки, а також пам’ятки садово-паркового мистецтва. Зазначимо, що в Україні це був перший повний перелік заповідних об’єктів, що потрапив до вільного доступу всіх користувачів Інтернету.
Взяти участь у конкурсі “Вікі любить Землю” міг кожен охочий. Для цього потрібно було зареєструватися у Вікісховищі — одному з сестринських проектів Вікіпедії і завантажити туди власноруч зроблені світлини об’єктів природно-заповідного фонду, вказавши при цьому ідентифікатор ID пам’ятки зі списку.
Усі фотографії, надіслані на конкурс, потрапляли до загальної категорії українських пам’яток природи, ілюстрували створений вікімедійцями перелік та сортувалися у службовій категорії конкурсу. Таким чином світлини стали надбанням людства — тепер їх може використовувати будь-хто з будь-якою метою, не забуваючи вказати автора і джерело, звідки було взято світлину.
Члени журі у кілька етапів обирали серед надісланих фотографій найкращі, а також відзначили в окремій номінації учасників, що завантажили на Вікісховище найбільшу кількість світлин природних пам’яток. Так було визначено12 переможців, кращі роботи яких Ви можете бачити на світлинах. Автори найкращих фоторобіт отримають призи від організаторів і партнерів фотоконкурсу “Вікі любить Землю” на церемонії нагородження, яка відбудеться 9 червня у Києві. До речі, постійним партнером фотоконкурсів, які організовує “Вікімедіа Україна”, є Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка, яке нагороджує призерів власною видавничою продукцією.
Серед різноманітних конкурсів у форматі Wiki Loves…, які проводять різні відділення Фонду Вікімедіа (Wiki Loves Monuments, Wiki Loves Pride, Wiki loves Sound, Wiki loves Libraries тощо), сьогодні лише фотоконкурс пам’яток став міжнародним. Результат України у конкурсі “Вікі любить Землю” майже такий, яким був 2010 року підсумок першого Нідерландського конкурсу “Вікі любить пам’ятки”. Щоправда, кількість пам’яток історії і культури на порядок перевищує кількість природних, що полегшує завдання учасникам. Тому, зважаючи на складність завдання для фотографів, початкову динаміку і кінцевий результат, конкурс “Вікі любить Землю” перевершив усі очікування. Організатори впевнені, що вже наступного року конкурс “Вікі любить Землю” стане міжнародним, про що уже ведуться перемовини з відділеннями Фонду Вікімедіа в інших країнах.
Своїми враженнями про фотоконкурс поділилися члени журі:
Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України:
“Вікі любить Землю” — не просто конкурс, а перша в історії України база фотографій природно-заповідних територій. В Інтернеті немає жодної іншої сторінки, окрім “Вікі любить Землю”, яка б містила назви і навіть короткі описи всіх територій природно-заповідного фонду України (ПЗФ). І це — велика відповідальність. Десятки сайтів, що містять інформацію про окремі заповідні території, не згадують і чверті наявних об’єктів ПЗФ. Тому кожен, хто додав своє фото до Вікісховища, зазначивши його належність до конкретної заповідної території — можливо, зробив унікальну справу”.
Вадим Перегуда, краєзнавець, президент історико-краєзнавчого клубу “Кліо”:
“Збереження природних пам’яток Батьківщини — це мить, у звичайному здавалося б погляді на речі, що оточують. Завдячуючи фотографії ми можемо затримати цю мить Гармонії і поділитися своїм відкриттям із близькими людьми. Фото, надіслані на конкурс, — це не тільки краса нашої рідної Батьківщини, це і поезія душі всіх її шанувальників!”
Аліна Севастюк, керівник відділу з розвитку бізнесу КПМГ в Україні, віце-президент Всеукраїнської ліги із з’язків із громадськістю:
“Фотопроект “Вікі любить Землю” унікальний за ідеєю, процесом збору та прозорістю оцінки конкурсних робіт. “Вікі любить Землю” — конкурс державного значення, який має довгостроковий ефект і є цінним у багатьох аспектах. “Вікі любить Землю”, на мою думку, виховує патріотизм і гордість за те, що ми живемо у такій красивій країні, та дає багатогранну уяву про вічну красу всієї планети Земля”.
