10—11 травня 2013 року в Краснодарі працювала Міжнародна наукова конференція “Кубань—Україна: питання історико-культурної взаємодії”. Це вже дев’ятий науковий форум цієї тематики, його організатори — Міжнародна асоціація україністів, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, Краснодарська крайова громадська організація “Співдружність Кубань—Україна”, Кубанське відділення Наукового товариства імені Шевченка і Міжрегіональна громадська організація “Наукове товариство україністів ім. Т. Г. Шевченка”.
Віктор ЧУМАЧЕНКО,
професор, м. Краснодар
Цього року конференція була присвячена 150-річчю з дня народження Б. Д. Грінченка (1863—1910). Після довгих років замовчування за радянських часів нині в Україні та поза її межами він відомий як український поет (І. Франко вважав його другим поетом після М. Старицького), прозаїк (на думку О. Білецького — це особливий етап у розвитку української прози), драматург (його п’єси були в репертуарі М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого, М. Заньковецької), перекладач (завдяки йому Україна збагатилася в 90-х роках бібліотекою світової літератури в перекладах українською мовою), літературний критик, літературознавець, педагог, мовознавець, лексикограф, фольклорист і етнограф, популяризатор дитячої літератури й української історії. У своїй багатогранній діяльності він був тісно пов’язаний із Кубанню, листувався і співпрацював із такими видатними її діячами, як М. Дикарев, О. Півень, Я. Жарко, Л. Мельников, В. Скинутий та ін. Видані ним книги активно поширювалися на Кубані. Як свідчать дореволюційні каталоги бібліотеки ім. О. Пушкіна, його книги любили і знали місцеві читачі. 1915 року велика добірка байок Б. Д. Грінченка була опублікована в книзі “Збірник українських байок”, виданій книжковим магазином Д. К. Запорожця в Єкатеринодарі. Великими накладами друкувалися на Кубані пізнавальні брошури письменниці Марії Загірньої, дружини Б. Грінченка. Їх поширенням займалося товариство “Просвіта”, до якого належав й активно працював у ньому Б. Грінченко.
Гостей і учасників наукового форуму тепло вітав консул генерального консульства України в Ростові-на-Дону О. Арсенюк, представниця польського товариства “Єдність” Л. Козловська, краєзнавці-архівісти зі станиці Відрадної (С. Немченко), представники товариства козаків із м. Ейська (Н. Капелюхів). Зачитали телеграму голови міжрегіональної організації україністів
ім. Т. Г. Шевченка В. Бабенка.
На конференції в доповідях професорів В. Чумаченка, С. Кіраля (Київ), А. Слуцького, кандидатів філологічних наук А. Хоптяр (Кам’янець-Подільський),
Т. Бикової (Київ), М. Чорної (Херсон), аспірантів Д. Грушевського і Д. Єсипенко (Київ) знайшли відображення різні сторони життя і діяльності ювіляра, відкриті невідомі й маловивчені сторінки грінченкознавства.
Значний блок доповідей присвячений історії і культурі Кубані та України, їх загальним проблемам та історичним діячам: протоієрея С. Овчиннікова (“Кубанська народна ікона кінця XVIII—початку XX століття”), Б. Фролова і О. Чернишова (“Подаровані прапори імператорів Павла I і Олександра I Чорноморському козачому війську”), В. Бондаря (“Проблема локалізації місця поховання А. Головатого: польове і кабінетне дослідження”), А. Федини (“Ганна Ликова (Кухаренко), її чоловік і діти: матеріал до генеалогії кубанських козачих родів”), В. Сергійчука (“Симон Петлюра під прицілом кубанської охранки”) та ін. Представницькою була й участь у роботі конференції кубанських та українських етнографів (Г. Бодаренко, Н. Гангур, Л. Брилова, Л. Шаповол, С. Сіренко та ін.).
Упродовж конференції діяла виставка творчих робіт майстрів декоративно-ужиткового мистецтва Галини Палиці (ст. Тбіліська) і Ольги Ляпунової (м. Кропоткін). За підсумками конференції видано однойменний щедро ілюстрований збірник наукових праць і матеріалів.
Гості конференції та інші її учасники відзначили високий академічний рівень виступів. На їхню думку, це свідчить про вихід цьогорічної конференції на новий, вищий рівень наукового осмислення проблем російсько-українських культурних взаємин. У цьому чимала заслуга Ірини Скибицької, голови “Співдружності Кубань—Україна” та її помічників.
На завершення роботи дев’ятої Міжнародної конференції її учасники вирішили, що наступна традиційна зустріч буде приурочена 200-річчю з дня народження геніяукраїнської літератури Т. Г. Шевченка.
