Марія ЛЮДКЕВИЧ Лука Мишуга любив осінь за барвистий спалах сліпучих кольорів, дощову ностальгію, буйне цвітіння розкішних жоржин і густий килим чорнобривців, які не хотіли піддаватися ні смутку, ні вітрам, а тішилися кожним днем так, ніби для них він був особливим і святковим. Для Луки 30 жовтня і справді було свято, бо це був його день народження. Тоді приходили спогади, наче гості, сідали навпроти і починали з ним розмову. Найчастіше Лука повертався думками в своє рідне село Новий Витків, згадував батьківську хату, сад, у якому малим любив ласувати солодкими грушами і…
Read MoreДень: 06.06.2013
«Козак Мамай» у сучасному образотворчому мистецтві
Наталія БУЛАНОВА Аналіз сучасного українського мистецтва засвідчує його тісний зв’язок з архетипами, які сформувалися у народному малярстві ще в ХVI—XVIIІ ст. Ідеться про образ козака Мамая, іконографічне зображення якого — невід’ємна особливість творчих пошуків багатьох модерних українських художників. Опрацювання надбань народного малярства сучасними митцями в різноманітних художніх стилях, техніці й матеріалі, у контексті сучасних манер і жанрів, показує генетичну спадкову лінію у творенні архетипічного образу козака Мамая. Народна картина “Козак Мамай” неодноразово ставала предметом уваги українських і зарубіжних істориків, мистецтвознавців, етнографів, музейників, починаючи від Данила Щербаківського, Аполлона Скальковського, Павла Жолтовського,…
Read MoreНа перетині східноазійської техніки й українського серця
З ініціативи Центру фольклору та етнографії Інституту філології в холі Червоного корпусу Київського національного університету ім. Т. Шевченка відкрилася виставка робіт полтавської майстрині Лариси Лукаш. Анна МУКАН Фото Валерія ПОПОВА Лариса Лукаш родом із Полтави. Член Національної спілки художників України. Навчалася у Львівському поліграфічному інституті імені І. Федорова за спеціальністю художник-графік. Два роки брала уроки в Якова Яковича Ніконенка в студії ПТМЗ. За фахом майже не працювала. Батиком серйозно почала займатися з 1999 року. Опрацьовувала цю техніку сама, за книжками. Також створює прикраси з бісеру, листівки з батиком, текстильні колажі.…
Read MoreШевченко — явище незбагненне
У Національному музеї літератури України відбувається насичена Шевченківська програма до 200-річного ювілею Шевченка. На одному із заходів, який пройшов на високому мистецькому рівні, присутні слухали пісні на слова Шевченка у виконанні бандуристки Надії Боянівської, члени київської літературної студії “Перехрестя” (керівник Вікторія Осташ) прочитали твори Кобзаря, піаністка Наталія Гончарова виконала улюблену класичну музику поета… Однак родзинкою вечора стала розповідь кандидата філологічних наук, старшого наукового співробітника відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відповідального секретаря “Шевченківської енциклопедії” в 6 томах Олександра Бороня. Олександр Вікторович закоханий у свою роботу і…
Read MoreЛегенди Дубенського замку
Євген ЦИМБАЛЮК, Рівненська обл. Аби побачити зміни, що відбулися на теренах замку, довідатися про втілені проекти і перспективи розвитку, до заповідника з’їхалися журналісти з Рівненської, Волинської, Тернопільської областей. Своєрідна родзинка прес-туру експозиція “Каземати ХVІІ століття”, створена на основі опису коштовностей від 1616 року. Цей давній реєстр скарбів, зброї, харчів знайшли в архівах і переклали музейники з польської мови. Нині ж, відштовхуючись від цих даних, у приміщеннях підземелля, які пустували, працівники заповідника відтворили колишню епоху. Результат їхніх старань — цікава виставка, потрапивши на яку, справді відчуваєш себе у середньовіччі. Тут і…
Read More«Співочий Степ» на Запорізькій землі
Олег ТКАЧЕНКО, голова оргкомітету фестивалю, голова ЗОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка В селі Скельки Василівського району Запорізької області втретє зібрав друзів обласний фестиваль дитячого хорового мистецтва “Співочий Степ”. Організатор конкурсу — Запорізьке облоб’єднання Вут “Просвіта” ім. Т. Шевченка за підтримки департаменту освіти й науки, молоді та спорту Запорізької облдержадміністрації та Класичного Приватного Університету (ректор — Віктор Огаренко). Фестиваль дитячого хорового мистецтва “Співочий Степ” — знакове явище на запорізькій землі. Запорізька “Просвіта” перейняла проведення фестивалю у Сумщини, де просвітянин, народний артист СРСР та України, професор Української музичної академії Анатолій…
Read MoreКарикатури — дійсність із натури
Днями у міському саду Одеси відбулася виставка “Вуличний євроуніверситет”, яку підготував Інститут світової політики. Її презентація мала відбутися у центрі Києва 18 травня, коли відзначався День Європи. Але цього не сталося. Станіслав ЗМІЄВСЬКИЙ Як заявила директор Інституту Олена Гетьманчук, цій неурядовій організації, що переймається питаннями євроінтеграції, Київська міська державна адміністрація не дозволила проводити свій захід на Хрещатику. Лише завдяки листу підтримки з Представництва ЄС, київська влада дозволила показати виставку на Михайлівській площі. А головне — цензурували майже третину експозиції — малюнки, які, на думку київської влади, не відповідають українським реаліям,…
Read MoreРости, розвивайся, пишайся
Сергій ГОРИЦВІТ Фото автора Виставку “Дивосвіт рідного краю” в обласному центрі української культури задумали й створили троє однодумців — Ніна Побережець, Ірина Старченко та Богдан Перегінчук. Їх єднає залюбленість в український епос, фольклор, народне мистецтво. Ідея виставки — вертикальна структура архетипу світового древа (вісь Всесвіту), його поділ на небесний, земний і підземний яруси. Засобами живопису, графіки, скульптури й різьблення по дереву художники населили ці світи символічними істотами. У своїх творах вони відобразили вірування і міфологічні уявлення наших предків, дивосвіт народних легенд, переказів і казок. Найобізнаніша в цій царині Ніна Побережець,…
Read MoreХосенна праця (Левко Різник «Доктор і професор», Львів, Світ, 2011 рік)
Зиновій ГАЄЦЬКИЙ, с. Лісневичі, Пустомитівський р-н Роман “Доктор і професор” — третій із трилогії Левка Різника “Самотність пророка”, “Поет і Владика”. Всі книги об’єднує непересічна постать поета-енциклопедиста Івана Франка. Він, як і видатний історик і громадський діяч Михайло Грушевський, як духовний провідник галичан Андрей Шептицький, мав визначальний вплив на життя і розвиток українського суспільства в епохальні часи кін. ХІХ—поч. ХХ ст. Основа роману — півтора десятка (1894—1905) цікавих і, напевно, драматичних років співпраці І. Франка і М. Грушевського у Львові. Молодий, але амбітний професор історії та відомий європейський поет, досвідчений громадський…
Read MoreУслід тринадцятому Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика
Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ, виконавчий директор Ліги українських меценатів, голова координаційної ради Міжнародного конкурсу з української мови ім. П. Яцика Це питання звучить од журналістів своєрідним рефреном при закінченні кожного конкурсу: що в ньому було нового й особливого? Пояснюю: особливе — те, що, незважаючи на всі перепони, він таки відбувся. Здавалося, очільники Міносвіти зробили все, аби його нарешті закопати, а він — відбувся. Нове ж у нашому патріотичному марафоні — це нові учасники, нові імена в реєстрі переможців і призерів. А щодо якихось технологічних новацій, про які хочеться почути журналістам, то в…
Read More