19 травня оголосили про об’єднання в одну партію — Народний рух України двох частин колись єдиного, але 14 років тому розколотого НРУ. Українська народна партія того дня ухвалила рішення про влиття своїх членів у НРУ, а з’їзд НРУ проголосив відновлення єдності РУХу.
Цим рішенням РУХ продемонстрував приклад об’єднання та закликав інші національно-демократичні сили долучитися до об’єднавчого процесу, аби створити потужну правоцентристську партію, яка б активно впливала на політичне життя в державі, боролась за утвердження незалежності й демократії в Україні. Про це йшлося на прес-конференції в УНІАН керівництва об’єднаної партії. У ній узяли участь голова НРУ Василь Куйбіда, обрані з’їздом перший заступник голови партії Іван Заєць, заступники голови — Віктор Лабазов і В’ячеслав Коваль (обрані від НРУ) і Світлана Ніколіна (від УНП), вона ще й голова Рівненської обласної “Просвіти”.
Голова РУХу Василь КУЙБІДА відповів на запитання “СП”.
— Який основний підсумок об’єднавчого з’їзду РУХу?
— Ми поставили за мету, усвідомлюючи відповідальність за долю українського народу, держави, об’єднати національно-демократичні сили. Зрозуміло, що коли говоримо про таке об’єднання, то спочатку треба відновити єдність самого Народного руху України — об’єднатися з Українською народною партією. Ми це вже зробили.
Вели і ведемо консультації з іншими партіями, які вважають себе демократичними. У кожної партії свої особливості, які необхідно враховувати. Наприклад, нині вже готова угода про співпрацю з Українською республіканською партією, яку очолював Левко Лук’яненко. Він позитивно висловився про об’єднання НРУ і УНП і заявив, що УРП також має бути в Народному русі України.
Сподіваюся, ці об’єднавчі процеси дадуть позитивні наслідки. І якщо хтось сумнівався у тому, що ми робили, то після 19 травня, маючи такий зразок політичної поведінки, громадянської мужності, приєднається до нас.
— А чи не трактуватимуть це як поглинання тепер уже потужним Народним рухом дрібніших партій?
— Вважаємо, що найкращий варіант — об’єднання партій, у яких одна ідея, ідеологія. Адже, на жаль, малі партії не впливають на політичні процеси. Намагання перетворити політичне життя в Україні на протистояння двох партій ми не підтримуємо. Наприклад, коли 2011 року і влада, і опозиція голосували за новий закон про вибори парламенту, піднявши прохідний бар’єр до 5 % з метою фактично електорально знищити невеликі партії. Сьогодні наше основне завдання — усунути антиукраїнську владу, а для цього демократам треба не нищити один одного, а об’єднуватися задля протистояння їй, заради нормального функціонування Української держави.
— Чи обов’язково потужна об’єднана партія і далі називатиметься Народним рухом, коли до неї приєднаються ще деякі партії?
— Коли ми говоримо про оновлення партії, це має багато складових: модернізація ідеології, організаційних структур, методи роботи. У Народному русі ще кілька років тому ставилося питання про можливу модернізацію прапора, зміну назви. Але перемогла думка, що сила, яка привела до відновлення української незалежності, має залишитися такою принаймні доти, доки буде виконане основне завдання — утвердження цієї національної держави. А потім уже можна робити і модернізацію символів, зміну назви. Яка сьогодні думка домінуватиме, не знаю. Але все має підпорядковуватися основній меті — усуненню антиукраїнської влади.
— Нашу газету видає потужна громадська організація — Товариство “Просвіта”, яке було надійним союзником Народного руху від самих його початків. Тому деталізуйте озвучену Вами на з’їзді тезу — про відновлення в якійсь формі НРУ як справді потужного громадського руху. І яка тут роль і місце громадських організацій?
— Ми вважаємо, що змінити цю антиукраїнську владу можна, тільки консолідувавши і політичні сили, і громадські організації, створивши великий громадянський рух. Це будуть і політичні сили, представлені в парламенті, і ті, які зараз поза парламентом, і всі громадські організації, які стоять на національній платформі. У зв’язку з цим Народний рух України ухвалив рішення про посилення співпраці з громадськими організаціями, на розбудову громадянського суспільства. До речі, так, як ми це робили ще 1989 року.
Я в Народному русі України з 1989 року, створював його перші осередки. Тоді у нас до керівництва РУХу у Львові входили голови різних громадських організацій. І коли ухвалювалося якесь політичне рішення, то реалізовувалося воно також через громадські організації. На якомусь етапі, поставивши перед собою тільки партійні завдання, втративши зв’язок із громадськими організаціями, вважаю, ми програли. Тож завдання сьогодні — відновити цей зв’язок, створити нові громадські організації.
Наше суспільство можна умовно розділити на кілька сегментів: українське громадянське суспільство; постсовєцьке суспільство з його цінностями; невелика частина, яка не ідентифікує себе з Україною, — нащадки різних загарбників, які тут залишилися, відверті українофоби. Наше завдання — розширювати українське громадянське суспільство. Воно й приведе до зміни еліт у державі, зміни влади. Завдання нинішньої влади — стримувати розвиток українського громадянського суспільства і консервувати та підтримувати совєцькі зразки. Бо ця влада спирається саме на отой сегмент совєцького суспільства і на це українофобство як свою базу. А ми повинні зміцнювати свою базу — українське громадянське суспільство. А це розбудова громадських організацій, насамперед таких, як “Просвіта”.
Спілкувався Петро АНТОНЕНКО
