Музей у риштуваннях

dsc_0200_1Перебуваючи у столиці України, насамперед необхідно відвідати Національний музей Тараса Шевченка. Адже саме тут зберігається переважна більшість малярської спадщини Великого Кобзаря, що входить у золотий фонд світової культури. Колекція музею формувалася протягом 150 років і нині налічує понад 85 тисяч експонатів, з яких до основного фонду належить 34 тисячі. Найцінніша її частина представлена в постійній експозиції музею. Захоплені витонченими мистецькими роботами Шевченка, відвідувачі говорять, що Національний музей — це Київський Ермітаж, хоча дещо обмежений у виставкових площах.
Сьогодні на сайті музею (museumshevchenko.org.ua) можна віртуально прогулятися його залами, детальніше прочитати про Шевченка і його творчість, про фонди музею, історію їхнього формування і експозицію, погортати електронний архів і дізнатися, які події відбуваються в музейному закладі. У сучасному світі запорукою успіху і гарантією популярності є наявність якісного інтернет-представництва. У випадку музею — це ще й збільшення кількості відвідувачів, які прагнуть побачити мистецькі шедеври на власні очі. Про успіхи в науковій, інновації в просвітницькій роботі ми говорили з директором музею Дмитром Васильовичем Стусом.
Нещодавно на сайті Національного музею Тараса Шевченка з’явилася інформація, що в музеї розпочинаються підготовчі роботи з реставрації, ремонту та можливої реконструкції. Нинішні ремонтно-реставраційні роботи відбуваються в рамках підготовки до відзначення 200-річного ювілею з дня народження Тараса Шевченка 2014 року, згідно з Указом Президента України № 257/2012 від 11.04.2012 р. “Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка”.

Тож починаємо інтерв’ю з Дмитром Стусом із невідворотного запитання про проблеми, через які необхідно проводити ремонт, про те, чи достатнім є фінансування робіт, чи зверталися раніше до керівництва держави з пропозиціями щодо реконструкції будівлі?
— Те, що приміщення музею, та й не тільки воно, зараз у критичному стані, відомо давно. Через 4—5 місяців після того, як 1,5 року тому я став директором музею (травень—червень 2012 року), то відселив працівників із приміщень, уражених грибком. А це цілий поверх нашого флігеля. Також зробили знімки окремих сховищ, приміщень і передали їх Президенту, Прем’єр-міністру, порушили питання про те, що в такому стані неможливо підходити до святкування 200-ліття Тараса Шевченка — просто буде соромно.
Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 309-р від 20.05.13 р., на  ремонтно-реставраційні роботи у Національному музеї Тараса Шевченка виділено 27,2 млн грн. За ці кошти планується провести роботи з гідроізоляції фундаментів, реконструкцію системи опалення, вентиляції, охоронної, пожежної сигналізації, здійснити капітальний ремонт покрівлі та водовідводів. Особливої уваги потребує фасад головного корпусу Музею — пам’ятки архітектури XIX сторіччя.
Головні проблеми — надмірна вологість і відсутність вентиляції, що стали хронічними. Вони виникли внаслідок неякісного виконання робіт із облаштування гідроізоляції стін під час останніх ремонтів у 1989 та 2004 роках. Це стало причиною втрати поясу гіпсововняного тиньку по всій довжині фасаду, руйнування ліпного декору на стінах споруди Музею та під балконами, порушення режиму зберігання матеріалів у фондосховищах, що у підвальних приміщеннях. Як наслідок — виникнення умов, неприйнятних для роботи працівників у внутрішніх робочих приміщеннях робочого флігеля, що зумовило переміщення наукових співробітників і технічного персоналу Музею на другий поверх флігеля влітку 2012 року, де зараз вони працюють у погано пристосованих для такої кількості людей кімнатах. Говорить директор музею:
— Під час заходів, які відбуваються в музеї, температура впродовж півгодини підвищується на 8—10 градусів — у музеї відсутні системи вентиляції, кондиціонування; необхідно провести низку робіт — зробити гідроізоляцію, відновити вентиляційні системи, створити відповідне кондиціонування для фондів, у частині залів створити можливість підтримувати температурно-вологісний режим, щоб не було коливання температур більше ніж 1—2 градуси, щоб у нормальному стані була вологість у приміщенні. Сьогодні про таке ми навіть мріяти не можемо. Як наслідок — відвідувач музею позбавлений можливості дивитися оригінальні твори, вони майже не виставляються. Якщо говорити про живопис і графіку, оригінали зберігаються у фондах, куди немає доступу людей.
Паралельно хочеться збільшити приміщення фондів, бо їх хронічно не вистачає, і створити нормальні умови для роботи людей — хоча б по 5—6 квадратних метрів на одного наукового співробітника.
Донині в експозиції була представлена невелика частина тих документів, що зберігаються у музеї. Більшість матеріалів була доступна лише науковцям, аспірантам тощо. А серед цих документів є унікальні: прижиттєві твори з автографами (“Гайдамаки”), метрична книга, рапорт в Академію мистецтв 22 березня 1845 р. тощо. Усі ці документи мають обмежений термін зберігання, вони зшиті у справи і не розшиваються.
— Чи не боїтеся Ви, що на час святкування 200-ліття Тараса Шевченка Музей стоятиме у риштуваннях, як свого часу було в Каневі, і люди не матимуть можливості його відвідати?
— Я нічого не боюся. Що буде зроблено, те буде зроблено. Ювілей, Укази Президента стали підставою, яка допомогла зрушити з місця проблему, що з різних причин не вирішувалася багато років. Це задавнена болячка.
У нас півроку пішло на те, щоб зібрати необхідні документи, зрозуміти, в якому стані перебувають приміщення музею, і почати бити на сполох. Сподіваюся, що глобальні проблеми будівлі будуть вирішені. А встигнемо чи не встигнемо оновити експозицію, знайти кошти на придбання сучасного технічного обладнання, — ці питання вирішуватимуться безпосередньо до ювілею. Але для музею, для його розвитку головне — вкласти гроші й вирішити його глобальні проблеми (стін, інженерних споруд).
Переконаний, що до 200-ліття вирішимо головні завдання музею — збереження експонатів у належних умовах, експозиція оригіналів робіт Шевченка, комфортний мікроклімат. Яким буде технічне оснащення, — інше питання. Поки що колеги з Росії та Європи говорять, що Національний музей Тараса Шевченка — справжній музей ХІХ століття.
Треба привести до ладу і Будинок-музей Т. Г. Шевченка на провулку Шевченка, треба нарешті підключити опалення в хату на Пріорці, яка всі ці роки існує без нього. Узимку минулого року туди завезли лише  масляний радіатор.
Вірю, що знайдуться люди, які нам  допоможуть із цим упоратися, бо тільки державними коштами ці проблеми не вирішимо.
А Національний музей, думаю, взагалі не закриватиметься, навіть під час ремонту, можливо, експозицію скоротимо. Може, другий поверх на місяць доведеться закрити. Перший поверх, сподіваюся, працюватиме постійно, у нас запланована велика програма.
Шукаємо можливості розроб­ляти нові екскурсії, новий тип роботи з відвідувачем. Зокрема найпопулярнішою є екскурсія-гра, під час якої діти розбиваються на команди, проходять екскурсію, а тоді, відповідаючи на запитання, складають пазли. Зараз наші фахівці розробляють ще одну екскурсію — накладаємо Шевченка на гео­графію, тобто відбувається вивчення і пізнання України, місць, де бував Шевченко, через його біографію. Активно ведеться робота з волонтерами. Наші співробітники працюють із молоддю, і старшокласники та студенти самі читають екскурсії для своїх однолітків. Але це на рівні експерименту, адже це все — додаткове навантаження. Коштів на таку роботу бюджет не має, і я не можу цього вимагати від людей. Але це робиться на ентузіазмі і, як на мене, робиться дуже багато. Проте сподіватися, що ентузіазм буде постійно, не варто. У мене таких ілюзій немає. Сподіваюся, під це вдасться залучити якісь гранти, а якщо ні — матимемо досвід, методичні напрацювання і чекатимемо, коли зміниться ставлення до культури, до Шевченка, до важливості такого типу роботи в державі.

Далі буде.

Спілкувався Євген БУКЕТ
Фото Олександра ЛИТВИНЕНКА

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment