Олександр РЕЄНТ: «Краєзнавство — невід’ємна складова сучасності»

В умовах державотворення України початку XXI ст. надзвичайно актуальними є питання культурного й духовного розвитку. Краєзнавчий рух в Україні, де авангардна роль належить творчій професійній організації — Національній спілці краєзнавців України, об’єднує дослідників рідного краю, які опікуються збереженням національних святинь, пам’яток історії та культури, розвивають музейництво й колекціонування, проводять активну просвітницьку діяльність, підтримують розвиток духовної культури України, сприяють збереженню національних традицій і народної творчості, повертають із небуття імена видатних співвітчизників, відкривають маловідомі сторінки історії, здійснюють велику патріотичну роботу, виховуючи почуття національної гідності, любові до рідного краю, поваги до народних традицій.
Нещодавно в с. Світязь Шацького рну Волинської обл. відбулося розширене засідання Президії правління Національної спілки краєзнавців України за участю голів правлінь регіональних організацій НСКУ.

Члени Президії правління затвердили структуру збірника “Краєзнавча Шевченкіана України”, який має побачити світ із нагоди 200ліття Великого Кобзаря. Також було ухвалено провести черговий Пленум правління Спілки у Києві 12 липня 2013 року — в день народження першого голови НСКУ, академіка Петра Тимофійовича Тронька.
Під час роботи Пленуму передбачається покладання квітів на могилу П. Т. Тронька, вручення Премії його імені, започаткованої цьогоріч Спілкою, а також розгляд питань щодо організації роботи наукового інституту краєзнавства.
Про все це спілкуємося з доктором історичних наук, професором, членкореспондентом Національної академії наук України, заступником директора з наукової роботи, завідувачем відділу історії України XIX—початку ХХ ст. Інституту історії України НАН України, головою Національної спілки краєзнавців України Олександром Петровичем Реєнтом.
— Олександре Петровичу, нещодавно стало відомо, що Спілка виступила з ініціативою розробки та затвердження Державної програми розвитку краєзнавства на період до 2025 року. Чим зумовлена поява такої програми саме зараз?
— Справді, проект, розроблений нами, нині вивчає Міністерство культури України. Сподіваємося, що Державна програма розвитку краєзнавства на період до 2025 року буде затверджена цьогоріч. Своєчасність програмних перспектив у краєзнавстві зумовлюється новими суспільнополітичними викликами на тлі глобалізаційних процесів у світі. Основні тенденції розвитку та суспільнозначима роль краєзнавства виявляють необхідність повноцінного використання його широкого потенціалу. Мета Програми — подальший розвиток краєзнавства як галузі наукових знань та розгортання краєзнавчого руху — невід’ємної складової сучасного громадянського суспільства.
Ми зобов’язані розробити галузеві напрями у краєзнавстві: історичний, природничий, географічний, етнографічний, культурномистецький, освітянський, пам’яткознавчий, музейницький, бібліотечний, туристичний, екологічний. Також необхідно поширювати й зміцнювати навчальнометодичну базу краєзнавства у системі національної освіти, популяризувати краєзнавчі дослідження та залучати широкі кола громадськості до збереження історикокультурної спадщини України.
— На Президії правління говорили зокрема про початок функціонування науковометодичного кабінету з краєзнавства, який стане першим етапом до створення інституту краєзнавства. Розкажіть детальніше, яку науководослідну діяльність ініціює і підтримує НСКУ?
— 12 липня ми відкриваємо науковометодичний кабінет із краєзнавства, для якого з початку року формується бібліотека краєзнавчої літератури. На часі розробка концепції інституціонального розвитку галузі й започаткування Науководослідного інституту краєзнавства як науковометодичного та координаційного центру краєзнавчих досліджень в Україні. Саме такий інститут, на чолі якого були б науковцічлени НСКУ, мав би розробити перспективний план проведення міжнародних, всеукраїнських і регіональних науковопрактичних конференцій, круглих столів, читань із краєзнавчої проблематики, проводити навчальнометодичні наради, науковометодичну роботу з викладачами та вчителями навчальних дисциплін із проблем краєзнавства, готувати методичні розробки, підручники та посібники з краєзнавства, навчальні курси для загальноосвітніх і вищих навчальних закладів.
До речі, у червні поновлено роботу Міжвідомчої ради з краєзнавства при Президії НАН України, у її складі 33 особи: представники урядових кіл, Державної архівної служби України, ректори провідних університетів і керівники регіональних організацій НСКУ, розробляється програма співпраці Ради з науковими інституціями.
Сьогодні ми продовжуємо підготовку універсального навчального підручника “Основи краєзнавства” для студентів вищих навчальних закладів усіх спеціальностей, підтримуємо секцію “Історичне краєзнавство” МАН України та відзначаємо кращі роботи дипломами НСКУ, в міру можливості сприяємо відкриттю у вищих навчальних закладах на гуманітарних факультетах кафедр краєзнавства. У перспективі ж повинні створити на базі провідних вищих навчальних закладів державної форми власності науковометодичні центри краєзнавства, розглянути питання про підготовку та захист бакалаврських, дипломних, магістерських і дисертаційних досліджень із проблем краєзнавства, передбачити в програмах із підвищення кваліфікації вчителів, викладачів, державних службовців і працівників закладів культури навчальний курс із краєзнавства. Тож ідей і перспективних проектів маємо чимало, головне — розуміння і підтримка держави.
— Наступного року Україна відзначатиме ювілей Тараса Григоровича Шевченка. У чому унікальність проекту “Краєзнавча Шевченкіана України”?
— Готуючись до відзначення 200річного ювілею від дня народження Т. Г. Шевченка, з метою розширення знань про Україну, історію і сучасність її регіонів, Національна спілка краєзнавців України започатковує проект “Краєзнавча Шевченкіана України”.
Підсумком проекту має стати створення ілюстрованої публіцистичнодокументальної книги “Краєзнавча Шевченкіана України”. У цій фундаментальній праці за безпосередньої участі регіональних організацій НСКУ спільно з науковцями, музейниками, шевченкознавцями, бібліотекарями та краєзнавцями передбачається висвітлити історичні місця перебування Т. Г. Шевченка в Україні та традиції вшанування і увічнення пам’яті Великого Кобзаря в усіх регіонах держави.
У книзі на основі використання широкого комплексу джерел (архівних документів, наукової літератури, матеріалів періодичної преси і творів мистецтва) має бути висвітлена історія творення народної Шевченкіани, охарактеризовані форми і художньомистецькі засоби вшанування пам’яті Т. Г. Шевченка та популяризації його творчої спадщини в тому чи тому регіоні. Видання складатиметься із самостійних тематичних частин, які представить АР Крим, кожна область і міста Київ і Севастополь. Публіцистичнодокументальні нариси супроводжуватимуться ілюстративнодовідковим матеріалом. Робота над проектом уже розпочалася. До 1 жовтня обласні краєзнавчі організації повинні здати свої напрацювання до редакційної колегії.
Викладений у книзі і запропонований широкій громадськості, зокрема й зарубіжній, краєзнавчий матеріал про самобутність шевченківських традицій у регіонах України сприятиме розширенню знань громадян і гостей України про нашу державу і роботу, яка здійснюється, з ушанування пам’яті Т. Г. Шевченка та популяризації його духовної спадщини.
— Як Спілка дбає про спадщину і вшановує пам’ять академіка Петра Тронька?
— Спадщина Петра Тимофійовича масштабна і цінна для нас. Він — неперевершений літописець краєзнавчого руху. Чого варта, скажімо, лише одна його монографія про історичне краєзнавство на межі тисячоліть. А загалом у доробку Петра Тимофійовича понад 600 друкованих праць, серед яких 17 монографій. Краєзнавці й надалі ведуть активну роботу в ініційованій ним Державній програмі з підготовки науководокументальної серії книг “Реабілітовані історією”, працюють над багатотомним виданням “Звід пам’яток історії й культури України”. З його подачі і під його керівництвом розгорнуто довгострокову програму відтворення видатних пам’яток України. Разом з письменником О. Гончаром та архітектором О. Силиним він підняв громадськість на масштабну роботу з повернення із небуття національних святинь. Зобов’язані ми також вирішити питання організаційної та науковометодичної роботи з підготовки енциклопедичного видання “Історія міст і сіл України”, про яке дуже вболівав академік П. Т. Тронько.
Президія правління НСКУ спільно з дирекцією Інституту історії України НАНУ розробили пропозиції до керівництва держави щодо присвоєння імені Петра Тронька Національному музею народної архітектури і побуту України в Пироговому, фундатором якого він був, Спілка ініціює створення меморіальних музеїв, виготовлення меморіальних дощок і присвоєння його імені вулицям у Києві й на малій батьківщині вченого — на Харківщині.
Також наша Спілка заснувала щорічну краєзнавчу премію імені академіка Петра Тронька за вагомий внесок у справу вивчення, дослідження і популяризації історикокультурних і природних багатств рідного краю.
— На Президії правління було визначено імена цьогорічних лауреатів премії імені академіка Петра Тронька. Наша газета виходить 11 липня, а лауреати будуть названі 12го, тож чи не могли б Ви розповісти, хто отримає премію?
— Загальноукраїнська Премія імені академіка Петра Тронька Національної спілки краєзнавців України присуджується у чотирьох номінаціях. Цього року премію вручатимемо вперше. Тому маємо по кілька лауреатів у кожній номінації.
У першій — “За висвітлення науковокраєзнавчої та громадської діяльності академіка Петра Тронька” премію присуджено посмертно Юрію Данилюку (1958—2005) — одному з ініціаторів відновлення діяльності Спілки краєзнавців, автору понад 300 наукових праць краєзнавчої тематики та проблем політичних репресій 1920—1980х рр. в УРСР. Також у цій номінації премію отримають Марія Вощевська — дослідниця історії рідного села Галиця на Чернігівщині та Дмитро Мохорук — відомий колекціонер і автор багатьох художньокраєзнавчих творів з ІваноФранківщини.
У другій номінації “За науковоорганізаційну та просвітницьку діяльність в краєзнавстві” Президія правління визначила лауреатами члена правління НСКУ Василя Устименка (м. Київ) — автора, співавтора, упорядника понад 20ти книжок краєзнавчого характеру і Віктора Прокопчука — директора Наукової бібліотеки, професора Кам’янецьПодільського національного університету ім. Івана Огієнка, доктора історичних наук, члена правління НСКУ.
Третя номінація — “За внесок у музейну та пам’яткоохоронну справу” — Віра Комзюк (Волинська обл.) — завідувач Літературномеморіального музею Лесі Українки, Наталія Пушкар (Волинська обл.) — головний хранитель Волинського краєзнавчого музею, Наталія Булаєвська (Київська обл.) — член правління НСКУ, заступник голови правління Київської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Заслужений працівник культури України, автор понад 100 публікацій, присвячених краєзнавчій та пам’яткоохоронній роботі.
І нарешті у четвертій номінації “За видання краєзнавчої літератури: монографій, нарисів, описів, путівників, довідників, окремих публікацій, циклів статей тощо” премію ім. Петра Тронька присуджено Станіславу Аржевітіну — члену правління НСКУ, творцю музеюскансену “Старе село” в с. Колочава на Закарпатті, автору трьох книг з історії краю, Валерію Мельнику — автору десятків книг, кількох сотень краєзнавчих та природничих публікацій, присвячених Волині, та авторському колективу праці “Криві Коліна крізь терни і роки. В історії села — історія України” (Черкаська обл.): доктору економічних наук Володимиру Мовчану, поету Івану Нерубайському та краєзнавцю, колишньому директору школи Василю Олійнику.
Усім нагородженим присвоюється звання “Лауреат Премії імені академіка Петра Тронька” з врученням Диплома, почесного знака і грошової премії у розмірі 500 грн за кожну номінацію. Пленум правління, де буде вручено премію, відбудеться 12 липня об 11 годині в конференцзалі Інституту історії України НАНУ (вул. Грушевського, 4, 2 поверх). Щиро запрошую всіх читачів “Слова Просвіти” відвідати цю важливу для українського краєзнавства подію.

Спілкувався Євген БУКЕТ

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment