Першим масовим заходом, який провело новообране Правління Луганського обласного просвітянського об’єднання, стала чергова націєзахисна акція з проблем захисту державної мови у краї та викриття корупційних дій місцевих чиновників, закладених в ухвалених обласною радою програмах “мовного” змісту. Яскравим прикладом корумпованості схем обласних депутатів є гриф “не підлягає обговоренню” (!!!) на прийнятій цими депутатами “Програмі розвитку української та російської мов у Луганській області на 2011—2014 роки”.
27 червня просвітяни Луганщини спільно зі Всеукраїнською молодіжною ГО “Студентське братство” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” провели круглий стіл “Дотримання антикорупційних стандартів у мовній політиці Луганщини: моніторинг і шляхи вдосконалення”. Участь у заході взяла низка громадських організацій, зокрема обласні структури МО “Об’єднання Українських Націоналістів (державників)”, ОУН, Всеукраїнського педагогічного товариства імені Григорія Ващенка, “Молодої Просвіти”, Луганська обласна жіноча правозахисна організація “Чайка” та обласне Братство шанувальників творчості Тараса Шевченка.
Ведучий круглого столу, представник Інформаційноаналітичного центру “Логос” та експерт антикорупційного проекту Всеукраїнського “Студентського братства”, громадський діяч зі Львова Олег Яценко наголосив на корупційних ризиках, на які наражаються розробники програм і проектів, зокрема таких, що спрямовані на підтримку й розвиток української мови та мов національних меншин в Україні. Він зауважив щодо небезпеки, яка полягає в наданні надмірних дискреційних (пов’язаних із розпорядженням бюджетними коштами без конкурсних процедур) повноважень певним профільним органам. Олег Яценко згадав про часто практиковане подвійне фінансування одного й того ж заходу за різними програмами, наслідком чого так само стає неконтрольоване “освоєння” (по суті, розкрадання) коштів. Гість зі Львова навів кілька прикладів успішної боротьби представників громадськості з цим негативним явищем на теренах Львівщини (винні в нецільовому використанні коштів чиновники втрачали свої посади).
Голова Луганського ОО “Просвіти” Володимир Семистяга особливо зауважив на необхідності розмежування програм, спрямованих на підтримку української та інших, особливо російської, мов. Адже докорінно різняться проблеми розвитку державної мови, що фактично впродовж усіх років незалежності перебуває тут на другорядному становищі, та російської, яка безроздільно домінує. Тому необхідно вдосконалити Регіональну цільову програму розвитку й функціонування української та російської мов у Луганській області на 2011—2014 роки відповідно до вимог наказу Міністерства економіки України від 4 грудня 2006 року № 367 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення реґіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання”.
Доповідач навів численні факти виділення “мовних” коштів на різноманітні концертнорозважальні заходи, причому це стосується і української, і російської мов. Показовими є слова одного з відомих депутатіврегіоналів, який в інтерв’ю “Українській правді” висловився за те, щоб державною мовою в Україні був суржик. Це вказує на рівень культури та політичної й правової грамотності таких депутатів, що на теренах Луганщини й вилилося у вищезгадану “мовну” програму.
Представник “Студентського братства” в Луганській області Максим Данильченко запропонував здійснити заходи громадського лобіювання через звернення до облдержадміністрації та обласної ради, в яких окреслити способи усунення корупційних ризиків і шляхи приведення регіональної мовної політики у відповідність до чинного законодавства України.
Доктор географічних наук, член Правління Луганського обласного просвітянського об’єднання Юрій Кисельов поставив проблемне питання — чи не краще в сучасних умовах зосередити зусилля не на тиску на чинну владу, що за суттю є ворожою українству, а на поваленні цієї антидержавницької влади?! Учасники круглого столу зауважили, що представники органів місцевого самоврядування від опозиції нерідко також не витримують перевірки на непричетність до корупційних дій. Тому такий моніторинг є, безумовно, бажаним.
Вирішили, що для уникнення корупційних ризиків будьяка обласна мовна програма має враховувати такі вимоги чинного українського законодавства: визначення проблеми, на розв’язання якої вона спрямована; чітке обґрунтування шляхів і засобів розв’язання цієї проблеми; прописування усіх груп результативних показників; обмеження надмірних дискреційних повноважень.
Ухвалили рішення про створення обласного громадського контрольномоніторингового комітету щодо використання “мовних” коштів та відновлення (на громадських засадах) діяльності топонімічної комісії за участю провідних науковців Луганщини — істориків, філологів, географів, які діятимуть у тісній співпраці зі “Студентським братством”.
Представники патріотичної громадськості, просвітяни краю сподіваються, що круглий стіл започаткує розроблення й реалізацію нагальних проектів і програм, покликаних утвердити на Луганщині провідне становище української мови, відповідне до її державного статусу.
Пресцентр Луганського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка
