Волинський мученик постав перед святістю через 311 років після страти за віру та волю

На Помісному Соборі Української Православної Церкви Київського Патріархату, який відбувся 27 червня 2013 року в Михайлівському Золотоверхому монастирі м. Києва, схвалено проект Діянь про канонізацію мученика Данила Братковського — для місцевого шанування у Волинському краї. Відтепер через 311 років після мученицької смерті волинського страстотерпця, борця за православ’я, поета, громадського діяча, уродженця села Свищів (нині Млинівського району), Данила Братковського можна вшановувати як новопрославленого святого.

Ще й досі свищівські старожили переповідають історію, як перед стратою Братковський пороздавав борги землякам, виписав їм “вольную”, а спадкоємцям у місцевому храмі зачитав тестамент: “Синам і дочкам триматися цієї віри (православної), за яку я вмираю, якщо хочуть мати благословення Боже… Шаблю — молодшому сину віддати”.
Позицію відданості православній вірі Данило Братковський, шляхтич за походженням, обстоював усе життя. Коли йшла підготовка до проведення собору, де мало виноситися рішення супроти православ’я, він у складі депутації Луцького братства заприсягнув, що докладе усіх зусиль, аби “зберегти цілість святої східної Церкви…”, та дав обітницю: “Не спокушаючись ні ласкою, ні обіцянками, ні дарунками, не уступаючи перед страхом, навіть перед смертною карою, боронити всі догми й обряди, від великого до малого, нічого не додаючи й не опускаючи”.
Точної дати народження Данила Братковського архіви не вберегли. Відомо лише, що це 30—40-ві роки XVII століття. Основним місцем проживання Данила Богдановича був маєток у селі Свищів. Однак зі Свищева шляхи-дороги часто стелилися по світах.
Освіту Данило здобував в Італії. Він був активним у політичному та громадському житті Речі Посполитої. 1697 року у Кракові накладом у 4 тисячі примірників виходить його поетична збірка “Світ, розглянутий по частинах”. Вірші написані польською мовою з використанням українізмів. У більшості з них жартівливо звучить сатира на тогочасне громадянство Польщі, де не було місця для убогих, а їхньою працею користувався кожен, хто хоч трохи вибився вгору.
Видана книга, яка стала відбитком просвітительських поглядів Данила Братковського, значно загострила його стосунки з правлячими силами суспільства, і поет боротьбу пером проти польської, а заодно й української шляхти вирішує продовжити безпосередньою участю у селянсько-козацькому повстанні під проводом Семена Палія задля повного визволення Правобережної України з-під влади Польщі. Цей рух охопив Поділля і Волинь.
Як вчена людина і патріот українського народу, Братковський написав бунтарську відозву на битву за волю. Семен Палій, прочитавши її, усміхнувся: “І слово воює тепер, мій брате, для ляхів страшніші мушкетів твої рядки…”.
Саме із закликом вступати у повстанські загони й іншими важливими документами Данила Братковського затримали неподалік містечка Заслав.
В’язня помістили у луцьку в’язницю. У книзі протоколів декретових Луцького громадського суду від 20 листопада 1702 року є запис, що “арештованого вирішено піддати тортурам, щоб домогтися докладніших свідчень, оскільки звинувачений усієї правди не сказав, хоч визнав, що був у Києві і по різних містах, у Палія, в Ростові, де і Самусь був, завжди з козаками і плебеями знався, з Палієм і Самусем, і до злочину проти Речі Посполитої дійшов”.
Утім, зрозумівши опісля безуспішність тортур і те, що підсудний через похилий вік і підірване здоров’я міг загинути ще до судового засідання, 25 листопада 1702 року військовий суд призначив Братковському вирок — присудити до покарання на горло і до негайної публічної смертної кари. Наступного ранку “посеред ринку луцького, через ката за сім разів мордерсько зістав стятий Данило Богданович — йому відрубали руки, ноги, потім голову і перерубали тулуб”. За складеним перед смертю заповітом поховали мученика у Луцькій братській церкві.
В одному з віршів поета-мученика є такі рядки: “Коли братів, родини і отчизни  Не зраджу я, то віри вже її повік!” Ці слова більше трьох століть слугують своєрідним епіграфом до життєпису праведника. Нині ж вони набрали ще більшої сили й одухотвореності — у зв’язку з рішенням надати йменню Братковського святості та церковного пошанування.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment