Сповнена палкої любові до України

Доля розкидала українців по всьому світу, але скрізь, хоч би де вони були, залишалися вірними своєму краєві, пам’ятали, якого вони роду і передавали любов до України своїм дітям. Прикладом може слугувати Квітка Цісик. Вона, будучи на чужині, над усе любила українську пісню, свято вірила в її могуть. Цьогоріч виповнилося 60 років з дня народження і 15 — від дня її смерті.

Петро БУДИЧ

Її батьки — українські емігранти. Тато Володимир народився у селі Ліски, що біля Коломиї, 1913 р., закінчив Львівську консерваторію ім. М. Лисенка. Був музичним діячем і педагогом. 1942—1944 рр. керував Львівським оперним театром. Згодом емігрував до США. Мати — Іванна Цісик — була піаністкою, мала гарний голос, любила співати українські народні пісні, які у своїй концертній програмі виконувала Квітка.
1970 р. К. Цісик вступила до коледжу в Бінггемтоні (у ньому викладала теорію музики і водночас працювала над докторською ди­сертацією її старша сестра Марія). У коледжі Квітка студіювала скрипку і спів. Була вона і ученицею балетної школи Роми Прийми-Богачевської (виконувала головну роль у балеті “Попелюшка”). Голосом Квітки Цісик зацікавився професор співу Віліан Левіс із Метрополітен Опери й рекомендував їй займатися вокалом.
В одній із американських рецензій на концерт, у якому виступали Володимир Цісик з дочками Квіткою і Марією, було написано: “Видається, що немає кінця талантам у родині Цісиків”.
На виховання К. Цісик великий вплив мав батько. Він прищепив їй любов до музики й України. Навчив дочку грати на скрипці (був віртуоз) і передав їй секрети успіху хорового й музичного мистецтва (був педагогом і співорганізатором Українського музичного інституту в Нью-Йорку, помер 1971 р.). У цьому інституті у струнному оркестрі грала Квітка. Вона дуже любила батька і на знак пошани перший свій альбом (платівку) з низкою українських пісень у власному виконанні присвятила йому. Цей альбом в Україну нелегально перевіз український бандурист Віктор Мішалов ще за часів Радянського Союзу. В Україні фахівці захоплювалися її голосом, майстерністю виконання. Саме визнання її таланту в Україні вплинуло на подальшу кар’єру співачки.
У США К. Цісик виконувала заголовні пісні у фільмах, виступала на американському телебаченні, була оперною співачкою в Генській опері (Бельгія) тощо. Спів для неї був не тільки духовною потребою, а й самовираженням і засобом існування. Мала Квітка й великі організаторські здібності.
Любов до України привела її до “Пласту”, активним членом якого вона була у США. “Пласт” загартував її духовно і фізично. Тут вона зорганізувала ансамбль, який виступав у таборах, а також брав участь у різних громадських заходах. У “Пласті” Квітка мала змогу спілкуватися в українському патріотичному середовищі, розширювати коло знайомств тощо. Вона мала у пластунів великий авторитет і своїм прикладом сприяла залученню нових членів “Пласту”, його розбудові та збільшенню осередків.
Квітка Цісик була одружена з Едуардом Раковічем, мала сина, якого на честь чоловіка назвала Едуардом. Мріяла зробити концертний тур по Україні, але не судилося… Померла Квітка у Нью-Йорку від раку грудей на 45-му році життя.
Співачка хоч і народилася в США, та серце її завжди було сповнене палкої любові до України й українського люду. Зараз у Львові, де жили її батьки, відкрито музей її імені, її іменем названо вулицю.
Квітка Цісик — співачка світової слави. Її можна поставити поруч з такими видатними українськими майстрами сцени, як
С. Крушельницька, Б. Гмиря, О. Мишуга, О. Петрусенко та інші.
Годилося б на державному рівні відзначити ювілейну дату від дня народження цієї великої українки. Але, на жаль, депутати ВР України від Партії регіонів і КПУ двічі провалили голосування про відзначення 60-річчя від дня народження Квітки Цісик.
У Київському міському “Меморіалі” з нагоди 60-річчя від дня народження Квітки Цісик відбулася презентація кінострічки, присутні мали можливість прослухати доповідь і диск із записом українських пісень у її виконанні.
Ми повинні зробити все, аби увічнити пам’ять Квітки по всій Україні.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment