Унікальні мозаїки дивують світ

Світлана ЧОРНА
Фото автора

Десять відреставрованих мозаїк XII століття з Михайлівського Золотоверхого собору, зруйнованого на початку 1930-х років, відтепер постійно експонуватимуться у Софійському соборі Національного заповідника “Софія Київська”. Серед них — композиції “Євхаристія” (Святе причастя) площею майже 40 квадратних метрів, “Архідиякон Стефан”, “Апостол Тадей”, постать святого Захарії, фрагменти зображень невідомих апостолів і орнаментів. Три мозаїчні картини, створені 900 років тому візантійськими майстрами, ніколи раніше не виставлялися.
Реставрацію автентичного мозаїчного живопису, яка не проводилася майже сорок років, його наукові дослідження й видання фотоальбому-каталогу, до якого увійшли й матеріали про ті скарби, що зберігаються у Третьяковській галерії у Москві та Державному російському музеї у Санкт-Петербурзі, профінансував Американський посольський фонд збереження культурної спадщини, який надав для реалізації проекту грант у розмірі 50 тисяч доларів. Проект “Софії Київської” переміг у міжнародному конкурсі, заявки на який подавали дев’яносто країн світу.
Посол США Джон Теффт під час презентації відреставрованих мозаїк Михайлівського Золотоверхого зазначив, що вони мають цінність для всього людства.
— Ми пишаємося, що долучилися до справи збереження шедеврів, реставрація яких є знаком поваги українців до свого минулого, — сказав він. І додав, що мріє, щоб нову експозицію колись побачили його донька і онука.
Михайлівський Золотоверхий, який прикрашали неповторні фрески й мозаїки, збудував онук Ярослава Мудрого, київський князь Святополк у 1108—1113 роках. Монастир був одним із найбільших у стародавньому Києві. Під час монгольської навали у 1240-х роках він залишився без позолочених бань, які познімали загарбники. А у XVI столітті, після відбудов і розширення, стає одним із найбагатших в Україні.
У 20-х роках минулого століття монастир закривають, а у 1934—1936 роках собор, дзвіницю та інші споруди зносять, щоб побудувати на святому місці урядовий центр із заліза й бетону. У 70-ті тут хотіли звести музей Лєніна.
Перед знищенням унікальної пам’ятки архітектури, проти чого активно протестував український учений Микола Макаренко, настінний живопис зрізають і перевозять до музеїв Москви, Ленінграда, Новгорода. Мозаїчну композицію “Євхаристія” передають до Софійського собору, де для неї спеціально збудували абсиду. Багато смальтового розпису потрапляє до Лаврського заповідника.
У роки Другої світової війни деякі фрески вивозять до Німеччини, звідти їх передають до ленінградського Ермітажу. І лише 2001 року Міністерство культури Росії ухвалює рішення про повернення в Україну чотирьох їхніх фрагментів, за три роки передають ще сім шедеврів настінного живопису. А ось мозаїка “Дмитро Солунський” та верхня частина фрескової постаті пророка Самуїла так і залишилися у Третьяковській галереї та Російському музеї Санкт-Петербурга.
Робота над проектом з реставрації унікальних мозаїк тривала рік. За цей час, розповідає Анатолій Остапчук, головний художник-реставратор заповідника “Софія Київська”, дослідили усі мозаїки та фрагменти, які зберігалися у фондах, у ящиках, що не відкривалися з 30-х років. Тут у запасниках знаходився розсипаний мозаїчний набір з природного каменю, скла, кольорової смальти, кераміки, зібраний під час руйнування мозаїк у різні періоди та знайдений під час розкопок на території монастиря у 1996—1999 роках.
Над відновленням настінного живопису протягом двох місяців працювали чотири фахівці, серед яких такі досвідчені реставратори, як Віктор Мінько і Михайло Кортіков. Вони не лише прибрали бруд зі шматочків кольорової смальти, залишки пластиліну та олійних фарб, що повністю вкривали обличчя одного з ангелів, а й видалили з композиції “Євхаристія”, яка свого часу була порізана на 59 частин, з півсотні цвяхів. Ці ушкодження мозаїки отримали тоді, коли їх знімали зі стін храму, і в процесі копіювання для відбудованого Михайлівського собору. У ході робіт було закріплено шматочки смальти, що вже випадали, відреставровано стики й вибоїни, які особливо були помітними на зображенні святого причастя.
— Усі десять мозаїк, які засяяли чистими кольорами, а ще композиції з мозаїчного набору тепер постійно експонуватимуться у залах Софійського собору, — зазначає науковий керівник проекту, мистецтвознавець Юрій Коренюк. — За підсумками роботи видано і фотоальбом-каталог “Мозаїки Михайлівського Золотоверхого”, де широко представлений увесь настінний живопис давнього собору. На фотографіях початку минулого століття можна побачити, який вигляд мозаїки мали до демонтажу, до нинішньої реставрації та після завершення робіт.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment