4 березня 1906 року під впливом першої російської революції царський уряд затвердив “Высочайше утвержденные Временные правила об обществах и союзах”. Саме після цього на підросійській Україні стало можливим порушити питання про організацію культурно-освітніх товариств, зокрема, й “Просвіти”.
16 травня 1906 року до канцелярії Київського губернатора надійшла заява Миколи Віталійовича Лисенка, Бориса Дмитровича Грінченка, Марії Миколаївни Грінченко, Марії Михайлівни Старицької, Федора Павловича Матушевського (с. Будаївка Київського повіту), Всеволода Олександровича Козловського, Максима Стратоновича Синицького, Фотія Степановича Красицького (художника), Мефодія Івановича Павловського і Григорія Андрійовича Коваленка про намір заснувати товариство “Просвіта” в Києві. До Заяви додавався Статут, складений російською та українською мовами. Примірник російською підписали усі засновники. 26 травня 1906 року Статут уже було затверджено постановою Київського губернського у справах товариств присутствія під номером 1. Під резолюцією стоїть підпис віце-губернатора Трефілія Лукича Рафальського. Тож “Просвіта” стала першим товариством на Київщині, яке було створене відповідно до нового закону. Цікаво, що за цим Статутом товариство “Просвіта” діяло в Києві аж до 1921 року. Жодних суттєвих змін документ не зазнавав. Подаємо його в повному обсязі (особливості правопису збережено).
Статут
Товариства “Просвіта” у Київі, заснованого в пам’ять Тараса Шевченка
Мета Товариства
1. Товариство має на меті допомагати розвиткові української культури і першим чином просвіті українського народу його рідною мовою, працюючи в Київі і в Київській губернії.
2. А для того Товариство має: а) видавати книжки, журнали, часописи і т. и. українською мовою; б) заводити свої бібліотеки, музеї, читальні, книгарні і т. и.; в) споряджати публичні лекції і відчити, загальнопросвітні курси, спектаклі, літературномузичні вечори, концерти, вистави і т. и.; г) заводити стіпендії, школи, захистки про дітей і дорослих, бюро праці і т. инші просвітні і добродійні заклади; д) оповіщати конкурси і премії за найкращі твори письменства та умілости.
Засоби Товариства
3. Засоби товариства складаються: а) з членських вкладок, жертв, процентів з капиталів і прибутків од майна, виданнів, предприємств Товариства і б) зо зборів од вистав, концертів, відчитів, спектаклів і т. и., що будуть споряджатись од Товариства і на користь йому.
4. Грошовими тратами Товариства порядкують Загальні Збори, або Рада у тих межах, які визначили їй Загальні Збори або на підставі постанов тих Зборів.
Склад Товариства
5. Членами Товариства можуть бути повнолітні особи обох полів, опріче тих, які не мають права належати до Товариств на підставі загальних законів.
6. Члени Товариства діляться на почесних, дійсних і членівспівробітників і вибірають їх Загальні Збори таємним по голосуванням: нових членів рекомендує Рада або не менше, як 3 члени, і ймена кандидатів Рада оповіщає за два тиждні перед виборами.
7. Почесних членів вибірають Загальні Збори з членів, чи й з нечленів Товариства за особливі заслуги Товариству або за вельми користну роботу на полі літератури, науки, умілости або громадської діятельности.
8. Дійсні члени платять щороку до каси Товариства членську вкладку три карбованці. Дійсні члени, які зроблять вкладку не менш як 100 карб. за один раз, звуться довічними членами.
Увага. Загальний Збір може своєю постановою побільшити або зменшити членську вкладку.
9. Члениспівробітники мають такі самі права, як і дійсні, і допомагають Товариству своєю працею.
10. Члени Товариства: почесні, дійсні і співробітники мають право рішати всі справи Товариства на Загальних Зборах і подавати їм через Раду свої заяви і пропозиції.
11. Вибрані члени одержують права дійсних членів Товариства тоді, як заплатять членську вкладку, або частину її, коли вона платиться частинами.
12. Членів, яких діяльність не відповідає статутові або суперечить меті Товариства, Загальний Збір може виключити більшістю 2/3 голосів присутніх членів.
13. Товариство може заводити в районі своєї діяльности місцеві філії.
Порядкування справами Товариства
14. Справами Товариства порядкують Загальні Збори членів і Рада його, що пробуває у Київі.
15. Рада порядкує всіма справами Товариства і являється його заступником скрізь і завжди.
16. Рада Товариства складається з 8 членів, яких вибірає Загальний Збір на 2 роки. Опріче того Загальні Збори вибірають щороку ще трьох кандидатів на членів Ради, щоб заступати тих, які вийдуть з Ради до часу, на який їх вибрано.
Увага. Коли треба буде, число членів Ради і їх кандидатів може бути змінено постановою Загальних Зборів.
17. Щороку з Ради виходить 1/2 членів, перший рік по жеребу, а потім по черзі. На місце тих, що вийшли, Загальний Збір вибірає нових і може знов вибрати тих самих, що вийшли.
18. Рада вибірає щороку зпоміж себе Голову, Товариша Голови, Скарбника і Секретаря і поділяє проміж себе усі инші обов’язки.
19. Засідання Ради бувають звичайні, не менш одного разу на місяць, і надзвичайні, які скликає Голова або його Товариш, тоді коли сього треба, з власної ініціативи, або коли заявить про те 1/3 членів Ради.
20. Засідання Ради стають правоздатними, коли збереться не менш як 1/2 її членів і Голова або його Товариш.
21. Всі діла у Раді рішаються звичайною більшістю голосів присутних на засіданні членів; коли голоси поділяються нарівно, перевагу дає голос Голови.
22. Опріче Ради Загальні Збори вибірають щороку Контрольну Комісію з трьох членів і двох кандидатів до них.
23. Щорічні звідомлення і обрахунки Ради повинна попереду розглянути Контрольна Комісія, яка подає до Загального Збору свою постанову про них.
Увага. Для звідомлення рік лічиться з 1 січня до 31 грудня.
24. Щоб улаштовувати окремі справи і порядкувати окремими інституціями Товариства Рада може вибірати окремі комісії з проміж своїх або инших членів Товариства. Такі ж комісії можуть вибірати й Загальні Збори.
25. Загальні Збори бувають звичайні і скликає їх Рада щороку, і надзвичайні, які скликає Рада коли треба, з власного приводу або ж коли того вимагатиме, — пояснивши мету такого збору, — не менш, як 15 членів Товариства або Контрольна Комісія. У такому разі Збір повинен бути скликаний не пізніш, як через місяць після такого вимагання, поданого на письмі.
26. Перший Загальний Збір складається з фундаторів Товариства, які у тому ж таки засіданні вибірають нових членів Товариства без звичайної (п. 6) рекомендації.
27. Про день, годину й місце Загального Збору Рада сповіщає завчасу всіх членів Товариства, визначивши всі справи, що мають бути поставлені до розгляду Зборові.
28. Загальні Збори лічаться дійсними, коли на них буде не менш 1/2 Ради і число членів Товариства, рівне 1/3 числу членів, що живуть у Києві. Щоб рішати питання про зміну Статута і про скасування Товариства, треба, щоб було на зборах число членів Товариства рівне 2/3 числа членів, що живуть у Київі. Коли збори не могли здійснитись через те, що не зібралося на них вище згадане число членів, то не пізніше, як через 2 тижні мусять бути скликані другі збори, які вважаються дійсними при всякому числі присутніх на них членів.
29. Загальні Збори вибірають щоразу Голову й Писаря Зборів з присутніх членів.
30. Загальні Збори порядкують ось такими справами: вибірають членів Ради, Ревізійної комісії та инших органів і кандидатів до них; виробляють накази для діяльности цих органів, провіряють і затверджують звідомлення і обрахунки Ради, вибірають нових членів Товариства з рекомендованих кандидатів; визначають порядок трат з капиталів Товариства; рішають питання про придбання, продаж і застанову майна Товариства, про позички і взагалі рішають усякі питання щодо діяльності Товариства.
31. На Загальних Зборах усі справи й питання опріче показаних у п. 32, розв’язуються більшістю голосів (закритим чи відкритим голосуванням) присутніх на зборах членів, які мають право голосувати.
Увага. Право голосу на Загальних Зборах мають тільки ті члени, які зробили постановлену членську вкладку на той самий рік.
32. Щоб рішати питання про продаж нерухомого майна, про трати з основних капиталів і про позики, про зміну статуту і скасування Товариства — треба не менш 2/3 голосів усіх присутніх на зборах.
Права й обов’язки
Товариства
33. Товариство має право на законних підставах набувати для своїх потреб рухоме й нерухоме добро, а також продавати й заставляти його, робити позички, умови і т. и., що буде потрібно до осягнення мети Товариства, а також обороняти свої справи через відпоручників Ради у всіх інституціях і скрізь, де може бути в тому потреба.
34. Члени Товариства мають полегкости, як купують видання Товариства і у всіх інституціях його, в мірі, яку постановлять Загальні Збори.
35. Товариство має печать зо своїм назвищем.
36. У своїй діяльності Товариство підлягає всім істнуючим державним законам.
Про скасування Товариства
37. Коли Товариство перестане істнувати, все майно його, постановою останніх Загальних Зборів членів Товариства передається одному з просвітніх Товариств за для тієї ж самої мети.
Одержавши Статут, членифундатори на десяти підготовчих засіданнях упорядкували все, що треба було для початку діяльності Товариства “Просвіта”, зокрема, надрукували 5000 примірників Статуту і розіслали його як додаток до №133 газети “Громадська думка” від 11 червня 1906 року всім її передплатникам.
Загальний Збір розпочався в неділю, 25 червня 1906 року в залі Народної аудиторії о 1230. Окрім додатку до газети, фундатори персонально запросили на збір 150 осіб з Києва та зза його меж, проте прибули на зібрання, сплатили внесок і стали членами “Просвіти” того дня лише 56 людей.
Головою збору обрали Бориса Грінченка, який звернувся до присутніх з таким словом: “Нема потреби говорити тут про вагу культурнопросвітніх товариств взагалі. Треба зазначити тільки два пункти, які роблять заснування нашого товариства особливо важним. Перше, — що ми починаємо свою діяльність у той час, коли на арену історії виступають робочі маси, як діяльні, а не пасивні творці нового життя. Роль просвітніх інституцій, які даватимуть освіту, знання цим масам, які запомагатимуть їм виробляти опертий на наукових фактах світогляд, мусить бути величезна.
Другий пункт — той, що товариство наше повстає у Києві, тому осередкові, звідкіля почалося наше культурне життя. Був час, коли з сього міста хвилі просвіти, хвилі розумового життя розливалися не тільки на всю Україну, але й на всю східну Європу, зачіпаючи й західну. Настало потому лихоліття, Київ занепав, але ж і після того він завсігди зоставався для нашого народу тим духовним центром, до якого поверталися наші очі, куди поривалося серце кожного на нашій землі. Наступає час, коли ми зможемо вернути нашому культурному центрові те сяйво культурної поваги, яка одна тільки дає нації право на місце серед інших націй. І се кладе на наше товариство велику й дорогу нам, але і важну повинність. Стоячи перед нею, вітаю вас з першим збором першого українського культурнопросвітного товариства в серці України — в Києві”.
Серед перших ухвал Товариства — дати в дешевих виданнях літературу для народних мас, вивчити питання про створення української школи, заснувати бібліотеку “Просвіти” і виробити інструкцію про створення народних бібліотек, почати збір коштів на пам’ятник Т.Г. Шевченку в Києві.
Чи не найбільша дискусія на перших зборах розгорілася навколо питання про те, чи має “Просвіта” займатися політичною агітацією. “…Партійними видання товариства бути не можуть, бо тоді “Просвіта” стане органом якоїсь партії — значить усім, хто до тієї партії не належить, довелось би покинути Товариство… Одно діло вести виданнями політичну агітацію за якусь партію, а друге — подавати відомості хоч би й про саму ту партію…, говориться про те, щоб зробити роботу в “Просвіті”, роботу просвітнокультурну, можливою для людей усяких поступових напрямків”, — вирішила більшість. І ухвалила — “Просвіта” є товариство просвітнокультурне і безпартійне і такими повинні бути й його видання”.
Фундатори запропонували створити в “Просвіті” чотири комісії — видавничу, бібліотечну, шкільнолекційну і артистичну, а також виробити інструкцію щодо створення філій Товариства та їхніх стосунків з центром. Пропозицію підтримали одноголосно.
Наприкінці зборів 25 червня 47 членів Товариства “Просвіта” записками обирали членів Ради. У кожній такій записці мало бути 11 прізвищ — 8 членів ради і три кандидати. Ті, хто набирав більшість голосів, вважалися обраними. Найбільше голосів мали:
1. Модест Пилипович Левицький (46 голосів),
2. Лариса Петрівна Косач (46 голосів),
3. Борис Дмитрович Грінченко (45 голосів),
4. Сергій Олександрович Єфремов (44 голоси),
5. Сергій Михайлович Шемет (38 голосів),
6. Ольга Петрівна Косач (33 голоси),
7. Володимир Федорович Дурдуковський (32 голоси),
8. Володимир Степанківський (30 голосів).
Кандидатами Загальний Збір обрав Осипа Юркевича (29 голосів), Андрія Яковлева (28 голосів) та Володимира Винниченка, який виграв жереб у Кирила Стеценка, адже набрав разом із ним по 23 голоси.
Загальний збір було закрито о 5 годині вечора. 29 червня, на своєму першому засіданні, на підставі п. 18 Статуту, члени ради розподілили між собою обов’язки таким чином: головою обрали Бориса Грінченка, товаришем голови — Ларису Косач, скарбником — Володимира Дурдуковського, секретарем — Сергія Шемета. Так Товариство “Просвіта” у Києві, засноване в пам’ять Тараса Шевченка, розпочало свою діяльність.
Київське товариство “Просвіта”, засноване в пам’ять Тараса Шевченка, щороку видавало брошури з річним звітом про свою діяльність — “Звідомлення”. У бібліотечних фондах вони збереглися за 1906, 1907, 1908, 1909 та 1910 роки. Для дослідника історії товариства це безцінні документи, адже містять фактично всю офіційну інформацію про просвітянську роботу в Києві за часів царату: звіти ради, видавничої, бібліотечної, артистичної, шкільнолекційної, контрольної комісій, протоколи загальних зборів, інформацію про рух коштів, імена благодійників, назви просвітянських видань тощо. Також кожна зі згаданих брошур (окрім 1910 року, коли діяльність “Просвіти” була заборонена) містить реєстри членів товариства зі вказанням їхніх поштових адрес. Так, у списку за підсумками 1906 року в “Просвіті” було 277 дійсних членів і один почесний, 1907го — 423 члени, з них по два почесні і довічні, 1908го — 546, з них по два почесні і довічні, 1909го — 625 дійсних, три почесні, три довічні і п’ять членівспівробітників. Окрім того, з протоколів загальних зборів відоме число фундаторів товариства (10), учасників перших загальних зборів (56) та число членів товариства на 14 травня 1910 року (180). Таким чином можна побачити не тільки динаміку популярності просвітянських ідей, а й резонанс перших репресій проти просвітян (за перші чотири місяці 1910 року, коли було заборонено діяльність Київського товариства “Просвіта”, кількість його членів скоротилася більш ніж утричі).
Пропонуємо увазі читачів тижневика “Слово Просвіти” реєстр членів Київського товариства “Просвіта”, заснованого в пам’ять Тараса Шевченка, станом на 1 січня 1907 року. Вважаємо, він буде цікавий багатьом, адже містить чимало непересічних імен діячів українського національного відродження.
Почесні члени
Антонович Володимир
Дійсні члени
Александровський Григорій
Антонович Катерина
Бакалінський Арсен
Березницький Юрій
Богданова Марія
Бородай Олександер
Бородай Тетяна
Багинська Фросина
Ботвиновський Яків
Биба Овсій
Біляшівський Микола
ВасильченкоДорошенко Наталія
Василенко Михайло
Василенко Микола
Васильєва Єлизавета
Васильєв Михайло
Вертій Омелян
Вітвицький Аліпій
Веселовська Варвара
Веселовський Сергій
Винниченко Володимир
Виноградова Зінаїда
Вишневський Володимир
Волинська Надія
Войцехович Вацлав
Волошинов Олександер
Волошиновський Іоахим
Веселовська Олена
Вязлов Андрій
ГаврилюкВдовиченко Максим
Гайбович Лаврін
Гаєвський Степан
Гарвалінська Валерія
Гірченко Сава
Говорун Юрій
Гоц Віра
Гощицька Марія
Гощицький Михайло
Гребенюк Юхим
Гребенюк Іван
Грінченко Борис
Грінченко Марія
Грушівський Марко
ГулакАртемовський Яків
Данько Михайло
Денисенко Павло
Діяковський Юхим
Добрянський Тихон
Довгалевський Дем’ян
Доманицький Василь
Доненко Ольга
Дорошенко Дмитро
Дорошенко Надія
Дорошенко Наталія
Драгоманов Світозар
Дубровський Віктор
Дубровська Олександра
ДудаДудинський Олександер
Дурдуковська Онисія
Дурдуковський Володимир
Дурдуковський Евстафій
Дурдуковський Іван
Драгоманова Людмила
Єфремова Оксана
Єфремов Петро
Єфремов Сергій
Єремієв Юрій
Житецький Павло
Житецька Варвара
Жук Яким
Жук Андрій
Заболоцький Іван
Іваницький Борис
Іваницька Надія
Іваницький Євген
Івановський Леонід
Квасницький Юхим
Квітка Климент
Квятковський Григорій
Клепацький Павло
Кобзарь Захар
Ковалевський Володимир
Коваленко Григорій
Коваленко Микола
Коваленко Олекса
Коваль Іван
Ковбасюк Онисько
Колот Мина
Коровай Андрій
Корчевська Марія
Козловський Всеволод
Косач Ольга (мати)
Косач Ольга (дочка)
Косач Лариса
Косач Олександра
Ковдій Іван
Корольов Василь
КорчакЧепурковський Авксентій
Костецька Марія
Косюра Микола
Кошиць Єлизавета
Кошиць Олександер
Кочубей Феоктиста
Корчевський Олекса
Корчевський Осип
Кошовий Василь
Кравченко Олекса
Краковецький Захарій
Крамаренко Поліна
Красицький Фотій
Краснюк Федір
Крамаренко Макар
Кривенюк Михайло
Кримський Агатангел
Крупський Микола
Ксьонзенко Зінаїда
Куценко Микола
Лазовський Денис
Лащенко Ростислав
Левицький Модест
Левицька Зінаїда
Левицький Орест
Левицький Сергій
Леонтович Володимир
Леонтович Олександер
Лисенко Микола
Литвиненко Андрій
Личаченко Мина
Лозинський Володимир
Лозинська Марія
Лоський Костянтин
Луговий Олекса
Лотоцький Олександер
Лукьянов Федір
Макушенко Іван
Маниловська Софія
Масленикова Катерина
Матушевський Федір
Матушевська Віра
Масиченко Іван
Мережинський Максим
Мироновський Юрій
Михальчук Костянтин
Михневич Микола
Мишуга Олександер
Мірна Зінаїда
Мірний Іван
Міхура Яким
Наливайко Тиміш
Науменко Володимир
Нечипоренко Захар
Нікітін В’ячеслав
Новицький Ізмаїл
Овчаренко Григорій
Олофінський Пилип
Омельчук Віктор
Опоков Михайло
Орловський Михайло
Осинський Юрій
Пекарський Іван
Павловський Мефодій
Павловська Євгенія
Павленко Василь
Павленко Лідія
Пахаревський Євген
Пахаревський Леонід
Перехрестов Олександер
Перетц Володимир
Пилинський Костянтин
Писаненко Данило
Писаренко Микола
Писарева Наталія
Плохий Євсевій
Пономарева Олена
Попель Олександер
Приходов Кіндрат
Прокопович Вячеслав
Прохоров Борис
Пядек Василь
Пясецький Михайло
Пясецький Олекса
Римаревський Іларіон
Рабін Фанні
Різниченко Володимир
Рильський Богдан
Рильський Іван
Рильська Меланка
Романова Одарка
Ротарь Петро
Ротарь Тетяна
Роминський Родіон
Рудь Василь
Савченко Володимир
Самоненко Іван
Салько Наталія
Семеренко Василь
Сележинський Василь
Сікорський Петро
Сіомашко Іван
Сидоренко Григорій
Синицький Максим
Синицький Арсен
Синицький Стратоник
Сливко Никандр
Слюсаренко М.
Смиченко Д.
Скрипчинський Василь
Скрипчинський Петро
Старицька Марія
Степаненко Василь
Степаненко Марія
Степанківський Володимир
Стеценко Кирило
Стешенко Іван
Стешенко Оксана
Страдомський Микола
Страшкович Володимир
Таранов Костянтин
Тимофієв Євген
Тобілевич Марія
Тимченко Євген
Тимченко Марія
Торський Яків
Траубе Юлія
Требинська Марія
Трегубов Єлисей
Трегубова Катерина
Трикулевська Ніна
Трухлий Василь
Туркевич Михайло
Туркевич Іван
Туркевич Юрій
Тулуб Микола
Федорченко Іван
Фомин Володимир
Хохлич Костянтин
Хорошилов Павло
Хойнацька Афанасія
Хоменко Петро
Хрущов Григорій
Цимбал Василь
Цвіркун Лазарь
Цуруль Яків
Чепілко Іван
Чернявський Юхим
Череповський Євсевій
Чеховский Андрій
Чеховський Володимир
Чикаленко Євген
Чмерковський Бартолом
Чуприна Іван
Шемет Сергій
Шевченко Захар
Шелудько Федот
Шеманський Броніслав
Шепченко Петро
Шик Федір
Шарков Вадим
Шликевич Ольга
Шликевич Олександер
Шуба Петро
Шуляк Петро
Шуляк Федір
Шуляк Яким
Щербаківський Данило
Шумський Антін
Щербаківський Михайло
Щербинська Олена
Щитковський Іван
Юркевич Осип
Юркевич Олександра
Юркевич Левко
Яковлев Андрій
Ярошевська Ганна
Ярошевський Богдан
Яцина Федір
Яциневич Яків
Матеріали підготував
Євген БУКЕТ
