Вінницька «Русалка Дністрова» продовжує велику справу «Руської трійці»

4
На трипільському капищі в Буші: екскурсія для письменників

11—13 липня на Вінниччині з великим успіхом пройшов Другий міжнародний літературно-мистецький фестиваль “Русалка Дністрова”. У ньому, крім українських письменників, узяли участь літератори Молдови та Придністровської Молдовської Республіки, а також численні мистецькі колективи Придністровського регіону, представники влади, громадських формувань. Повністю підтвердилися слова голови НСПУ Віктора Баранова, який торік, підсумовуючи перший фестиваль, за значенням, розмахом, міжнародним резонансом та впливом на людей назвав його другим після традиційного щорічного травневого Шевченківського свята.

Автор проекту “Русалки Дністрової”, заступник голови НСПУ Михайло Каменюк так прокоментував подію:
— Цього року ми досягли значно більшого завдяки великій зацікавленості і підтримці письменницького починання з боку вінницької обласної влади. Голова облдержадміністрації Іван Мовчан підписав розпорядження про свято, а його заступник Любов Спірідонова очолила оргкомітет з підготовки і проведення фестивалю. Опікувався цим і голова обласної ради Сергій Татусяк, він же й очільник міжнародного об’єднання “Єврорегіон “Дністер”, яке стало одним із співзасновників свята разом із НСПУ, МогилівПодільською райдержадміністрацією та районною радою, благодійним фондом “Батьківська земля”. Відтак було знято чимало проблем із транспортним обслуговуванням, організацією проживання та харчування учасників. Це одна з продуманих і детально спланованих стартових акцій Української літературної агенції НСПУ, керувати якою мені та відповідальному секретарю НСПУ Володимиру Барні доручив Секретаріат НСПУ. Ґрунтовніший підхід дав змогу розширити фестивальний ареал на Вінниччині не на один, як торік, а на три райони: крім МогилівПодільського, ще й на Ямпільський та Піщанський.
У цьогорічному заході було успішно продовжено і розвинуто головну ідею: сприяти творчому спілкуванню, ближчому знайомству між собою літераторів південнозахідного регіону, тих областей України, через які протікає ріка європейського єднання: швидкоплинний Дністер. Отож на святі були Олесь Дяк зі Львова, Степан Пушик з ІваноФранківська, Євген Безкоровайний із Тернополя, Ольга Остапчук з хмельницьких Дунаєвець, одесит Дмитро Шупта, вінничани Петро Гордійчук, Василь Кобець, Руслана Мельничук, Ірина Зелененька, Катя Девдера, Григір Мовчанюк, Микола Завальний. До них приєдналася і “столична, київська група”: Віктор Баранов, Михайло Каменюк, Володимир Барна, Ніна Гнатюк, Галина Тарасюк, Василь Довжик, В’ячеслав Медвідь. Вони отримали можливість не лише подискутувати між собою, поділитися творчими планами, а й глибше пізнати історію наддністрянського Поділля, яка своїми коренями сягає глибин Трипілля, мало вивчена за пізніших часів.
На фестивалі презентували виданий у Вінниці за підсумками минулого свята науковопізнавальний, культурологічний, літературнохудожній збірник “Русалка Дністрова”. Головний редактор і упорядник його — Михайло Каменюк, шефредактор — голова Вінницької письменницької організації Петро Гордійчук.
Організатори цього видання планують зробити “Русалку Дністрову” щорічником.
А видання цікаве і змістовне. З понад п’ятдесяти його авторів дві третини — науковці, краєзнавці, культурологи, фольклористи України, Молдови та Придністровської Молдовської республіки. Збірник відкривається добіркою дослідницьких праць про дохристиянське минуле краю вчених Придністровського університету ім. Т. Шевченка у Тирасполі, які на чолі з професором Миколою Бабілунгою працюють у науковій лабораторії з вивчення історії Придністров’я. Чимало допомогли в упорядкуванні дослідницької частини видання керівники Української вільної академії наук зі США та учасники щорічних міжнародних краєзнавчих конференцій у Вінниці, що їх традиційно проводить тут обласна бібліотека імені Тімірязєва.
У майже 400сторінковому збірнику “Русалка Дністрова” сім розділів: “Наддністрянщина крізь призму тисячоліть”, “Подільська старовина”, “Наші літературні пам’ятники”, “Портрети видатних діячів, спогади, мемуари”, “До історії селищ, містечок, міст краю”, “Фольклор та етнографія” і “Золоті джерела”. Останній розділ містить твори сучасних письменників наддністрянського регіону Богдана Чепурка, Галини Тарасюк, Василя Місевича, Віталія Нечитайла, Тетяни Петровської, Станіслава Стриженюка та інших, а до “літературних пам’ятників”, до маловідомої художньої спадщини наддністрянського Поділля віднесено публікацію скороченого варіанту знаменитої повісті емігрантки, землячки вінничан Галини Журби “Далекий світ”, оповідань з життя українців Бессарабії на початку ХХ століття письменника 1930х років Петра Крижанівського та оповідання “Засів” Леоніда Мосендза. Усе це — з передмовами і коментарями сучасників.
Зацікавлює перелік дослідницьких статей: “Вогнем і мечем на перехресті історії” Миколи Бабілунги, “Древні слов’яни у Придністров’ї” Н. Тельнова, “Повернення скіфського царя” Є. Ярового, “Вінницька єврейська Атлантида” А. Ліпської, “Ямпільська республіка, або Як творилося українське військо” Д. Кетроса, “Гора Лисоня — символ національної доблесті українців” В. Парація, “Українська новозаповітна апокрифіка, або Народна біблія: що це таке?” І. Кметя, “З народної демонології Вінниччини” В. Кметь, “Лемки: “люди без батьківщини”, пригріті Наддістрянщиною” О. Гурської та чимало інших.
Один з ініціаторів відтворення альманаху “Русалка Дністрова” на сучасному рівні, ентузіасткраєзнавець, член НСПУ, голова МогилівПодільської райдержадміністрації Михайло Вдовцов міркує так:
— Наш альманах стане не лише доречним і потрібним підручникомхрестоматією для шкільної та студентської молоді, ми бачимо його ще й науковим плацдармом для вченихдослідників, книгою для цікавого повчального і пізнавального читання людей різного віку. А щоб зацікавити його творців, рішенням районної ради вирішили заснувати премію “Русалка Дністрова”, яку вручатимемо щороку за кращу публікацію в нашому збірникуальманасі.
Цього разу премію вирішили присудити письменнику Степану Пушику за етнологічне дослідження Наддністрянщини “Скриня давніх скарбів”.
Письменницьку делегацію на чолі з Віктором Барановим прийняли керівники Вінницької області: голова облдержадміністрації І. Мовчан, голова обласної ради С. Татусяк та провели спільну пресконференцію.
Свято відкрили на МогилівПодільщині, в наддністрянському селі Серебрія. Тривало воно у знаменитій Буші на Ямпільщині, перлині місцевого “зеленого туризму”. Тут знайомилися з численними архітектурними пам’ятками та з місцем, описаним М. Старицьким у “Облозі Буші”. Тут відбулися фінальні урочистості — з виставками народного мистецтва, з великим збірним міжнаціональним концертом, де виступали професійні і самодіяльні митці Вінниці, Ямпільського району, молдавських Сорок і Флорешт, звучали поезії та пісні в авторському виконанні, лунала українська, молдавська, болгарська мови.
Згідно з рішенням Секретаріату НСПУ, найвищі спілчанські нагороди “Пам’ятні відзнаки” за підтримку української книги та книговидання керівникам Вінниччини Івану Мовчану та Сергію Татусяку вручив заступник голови НСПУ Михайло Каменюк.
А ось що сказав про фестиваль румунськомовний поет Петру Попа (м. Сороки, Молдова):
— Я вражений розмахом події, патріотичним піднесенням, яке панує на святі. Артисти і письменники, просто глядачі здебільшого в національних строях. Як дивовижно і трепетно тут бережуть старовину, національну пам’ять! Я керую в Сороках експериментальним театром, веду на нашому телебаченні літературномистецьку програму. Зробив сьогодні чимало запрошень українським друзям, поетам, артистам, нехай приїздять, виступають у нас, знайомлять нас із мистецтвом української пісні, із мистецтвом українського слова.
Підсумовуючи яскраве, колоритне дійство, Сергій Татусяк щиро сказав:
— Треба, щоб це свято бачили, співпереживали з ним якомога більше вінничан та гостей нашого краю. А письменники Наддністрянщини відчували себе тут не тільки почесними гостями, а й господарями. Сприятиму також, щоб міжнародні рамки свята й далі розширювалися, а альманах “Русалка Дністрова” став надбанням усіх наших бібліотек.

Ірина БОГУН,
Ярослав НІКОЛІН

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment