Докладний переклад українською мовою (з коментарями) листа ганьби 148 манкуртів з ВР України

01.07.2013 п1.
Маршалок Сейму
Речіпосполитої Польської
Ш. П. Ева Копач2

Шановна Пані Маршалок,
Шановні Колеги3,
Недавно Сенат РП взяв4 резолюцію5 у справі етнічних чисток у Польщі з елементами геноциду перед польською людністю через УПА в роках 1943/44.
Знаємо, що ця тема викликала суперечки не лише в польському парламенті, а й у всьому польському суспільстві6. Багатьох учасників тої дискусії критикували прихильники7 резолюції за те, що у такий спосіб викликають суперечності8 поміж двома народами, закликають до історичної боротьби, почнуть ткати9 клин між нашими країнами.
Переконано не погоджуємося з такою інтерпретацією. Історичної правди не можна приховувати. Адже ж, примружуючи око10 на злочини, самі у такий спосіб стаємо їх спільниками11.
Розвиток та зміцнення міжнародної дружби поміж Україною та Польщею вважаємо за неможливе у випадку виконання смертного вироку12 пам’яті  про сотні тисяч невинних громадян — білорусів, поляків, євреїв, циган13, росіян, українців, усіх тих, хто загинув у волинській різні. Не вибачимо того собі.
На жаль, на Україні нині є часто промовчуваним факт14 бойні, вчиненої в тих роках, а відтак ініціатива Сенату РП хоч викликала суперечки на Україні, є дуже актуальною.
У країні ростуть ксенофобські, антисемітські і неонацистські погляди. Їх представники нині є вже у Верховній Раді України. Активно користають з парламентської трибуни до пропаганди тих поглядів15. Усе це є наслідком того, що люди не знають правди про ті страшні події. Впродовж п’ятилітнього періоду, коли залишався при владі Віктор Ющенко, з підручників історії забрано сотні фактів про злочини українських колабораціоністів під час ІІ Світової Війни16 Бандера, Сгуге?іч17 та їхні поплічники18  надалі трактуються деякими наче герої України.
Тому саме нині потребуємо правди про справжнє обличчя українського націоналізму. Як писав відомий  історик Віктор Поліщук, “без поборення українського націоналізму над народом України повисне загроза деградації”19.
Тому звертаємося до Вас, як до Маршалка Сейму, з гарячим проханням про підтримку резолюції Сенату, про  визнання волинської бойні фактом геноциду, здійсненим Союзом українських націоналістів — Української Повстанської Армії20, а також про засудження злочинів українських націоналістів.
З почуттям поваги,
6 сторінок здебільшого важко розбірливих підписів.21
___________________
1Що це за “п” — незрозуміло, бо дата пишеться тою самою мовою, що й весь лист.
2Нині маршалком сейму є Ева Копач, а не Ш. П. Ева Копач. Така форма звернення до установ у Польщі є недопустимою.
3Навіть члени польського парламенту не дозволяють офіційно звертатися — колего. Є офіційне звернення пане Депутате — в оригіналі panie Pośle. А у зверненні до всіх  членів парламенту є форма — Висока Палато (в оригіналі Wysoka Izbo). Звернення “Шановні Колеги” є недоречним ще й тому, що лист адресований конкретній особі — Маршалкові Сейму і до неї в кінці листа висловлюється ганебне прохання про засудження українського патріотизму.
4Цікаво, у кого взяв, може, у Путіна?
5Насправді це була постанова, яку в таких випадках пишемо з великої букви, а не резолюція.
6Це звичайна брехня, намагання видавати бажане за дійсне, враховуючи повідомлення “Газети виборчої”, що приблизно половина польського суспільства нічого або майже нічого не знає  про волинську трагедію.
7Так в оригіналі.
8Так в оригіналі, хоч мало б бути “суперечки”.
9“Zatkają” — так стоїть в оригіналі, у вульгарній мові це ще означає затикати, впихати.
10Так в оригіналі. Коли б стояло przymykając oczy (в множині, а не в однині), то це означало б: ставитись поблажливо, вдаючи, що чогось не було, але написаного пером не витягнеш і волом…
11Може, партнерами???
12“Stracenia” — !!! — так в оригіналі.
13Нині у Польщі використання цього слова є свідченням браку культури. В офіційних документах вживається — ромів (romów).
14Такий стиль оригіналу.
15Повністю зберігається стиль оригіналу, далекий від стилю літературної польської мови.
16За чинним правописом польської мови тільки перше слово пишеться з великої букви.
17Можливо, автори листа мали на увазі Шухевича?
18У сучасній польській мові це слово практично у всіх варіантах має позитивне значення і намагання використати його у притаманному російській мові зневажливому значенні є смішним.
19Тут переклад з польської, а не цитата з Поліщука.
20Так в оригіналі.
21Яка ж це повага, коли більшість підписів майже нерозбірливі?
Використане у кінці листа звернення  “Z poważaniem” — це притаманна польській мові форма закінчення листів до установи або до маловідомої відправникові офіційної особи. У таких випадках, здебільшого після тире, ставиться повне ім’я, прізвище з усіма можливими титулами. А ті, хто ставив закарлючки, мали “глибоко ввіду” poważanie.
І не тільки poważanie до Маршалка Сейму Польщі, а й до Польщі загалом.
Уже з першого абзацу листа манкуртів з України до Маршалка Сейму Речіпосполитої Польської (звернімо увагу, що у цій офіційній, конституційній назві польської держави слово Польща вже не існує, а є лише назва нації у прикметниковій формі) виразно і однозначно виникає, що Польща була державою з елементами геноциду, що у Польщі були етнічні чистки перед польською людністю через УПА. Хоч остання частина фрази не дуже зрозуміла, проте твердження: “в Польщі з елементами геноциду” не викликає двох думок. Це серйозне політико-історичне звинувачення Польщі, а не стилістична помилка, як це намагаються доводити кресов’яцькі середовища. І це повинно стати предметом серйозної розмови.

Переклад і коментар
Мирослава ЛЕВИЦЬКОГО

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment