Енциклопедія села — ключ до майбутнього нації

Євген БУКЕТ

Мені неодноразово доводилося констатувати факт: крає­знавча література в сучасній Україні — найтиражованіша і найчитабельніша видавнича продукція. Щороку кількість нових праць у цій галузі невпинно збільшується. Це підмітила вже й офіційна статистика. Згідно з нею, число краєзнавчої літератури в загальних фондах бібліотек України наближається до 2 %. Крім того, краєзнавство ще й має значні перспективи, адже історія наших великих і малих поселень переповнена білими плямами, на ліквідацію яких у дослідників піде не один рік. Цікаво, що останнім часом почали з’являтися уже не просто брошури чи невеликі нариси з історії того чи того населеного пункту, а й багатосюжетні комплексні розвідки, які просто-таки вражають і кількістю опрацьованих архівних фондів, і числом дійових історичних осіб, і багатющим ілюстративним матеріалом.
Коли береш до рук деякі фоліанти, з’являється думка, що це вже не просто історія, це — енциклопедія села! Так, на Черкащині Володимир Мовчан, Іван Нерубайський та Василь Олійник видали уже два томи “енциклопедії” про село Криві Коліна (“Криві Коліна: крізь терни і роки. В історії села історія України” (2010), “Криві Коліна — долі людські” (2012). Ці два томи, видані накладом у понад три тисячі примірників, сьогодні є у кожній сім’ї Кривих Колін. Виданнями забезпечені також кожна школа та сільська рада Тальнівського району. Цілком заслужено цього року авторський колектив видань отримав премію імені академіка Петра Тронька НСКУ.
А в Білій Церкві винайшли ще один різновид краєзнавчої енциклопедії, який отримав назву “Родовідна книга”. Ми вже розповідали на шпальтах “Слова Просвіти” про працю Євгена Чернецького і Анатолія Бондаря “Українське село. Родовідна книга Красного та Затиші на Білоцерківщині” (2011). Вона стала лауреатом кількох відомих книжкових форумів, зокрема отримала персональну відзнаку голови журі XVIII Форуму видавців у Львові Мар’яна Лозинського.
І ось нова робота “Українське село”: Зажинки до родовідної книги Потіївки на Білоцерківщині”. Її теж написав відомий український генеалог і краєзнавець Євген Чернецький, у співпраці зі Світланою Соколенко, Петром Прилуцьким та видавцем Олександром Пшонківським.
Потіївка — не маленький хутір, а середнє за українськими мірками село. Заснована ротмістром ланд-міліції Білоцерківського староства Компаном 1745 року за дозволом (“правом”), наданим білоцерківським старостою Станіславом-Вінцентієм Яблоновським 5 лютого того ж року. Дозвіл фіксує заснування села на урочищі Потіївка, назва якого, можливо, пов’язана з місцевим родом Потіїв (згадуються 1652 р.). На підставі цього документа Компан запросив до нового села 80 шляхтичів, які за оренду садиб з угіддями мали нести військову службу на власних конях. Компан також осадив у Потіївці селян. Книжка починається розповіддю про духовні витоки села, вдало структурованою за віросповіданням її перших мешканців. Читач дізнається про життя, побут і світогляд місцевих уніатів і католиків, юдеїв, православних, протестантів. Після цього автор запрошує читача до головного її розділу, який має назву “Роди”, де в алфавітному порядку подано відомості про всіх мешканців села, від найдавніших ревізій (1795 року) до післявоєнних будинкових книг сільської ради. Загалом зібрано відомості про понад 260 родів. Звісно, інформація про деякі з них лише фрагментарна, з одного або кількох джерел, адже людські долі іноді бувають настільки дивовижні, що не завжди вдається відслідкувати їхні шляхи за допомогою одних лише архівів, нехай навіть і пречудово збережених, як у Потіївці. Мабуть, тому і “зажинки”, бо до “обжинків” ще працювати і працювати. Але початок зроблено направду неперевершений! Окрім списків і генеалогічних таблиць, родоводи доповнені, звісно ж, родинними світлинами.
Завершує свою працю Євген Чернецький розділом “Село”, в якому розповідає про основні віхи історії Потіївки від фіксації назви однойменного урочища до визвольних змагань першої половини ХХ століття.
Проте історико-генеалогічна розвідка кандидата історичних наук, члена Національної спілки краєзнавців України Євгена Чернецького тільки розпочинає енциклопедію села Потіївки!
Понад третина книги — Додаток “Місцеві народознавчі дослідження”, який створили Петро Прилуцький і бібліотекар Світлана Соколенко. Це своєрідний публіцистичний портрет Потіївки ХХ—початку ХХІ ст., відтворений на підставі сотень світлин (зокрема повнокольорових), спогадів, краєзнавчих розвідок. Його розділи — “На зламі історичних епох (початок ХХ століття)”, “Колективізована громада і таблиця її керівного складу”, “Злочини більшовицької окупаційної влади в Україні”, “Підприємці”, “Школа”, “Медицина, бібліотека, сільбуд і Петро Білий”, “Відомості про рід Уляницьких”, “Церква”, “Романтики”, “Традиції, обряди, легенди”, “Село Потіївка в Китайгородському кущі”, “Кольорова Потіївка”. Про кожен із них можна розповідати окремо, проте залишу їхній зміст читачеві. Також цікавими є мапи і картосхема села та його околиць у просторовому і часовому вимірах, які спеціально для цього видання підготував Петро Прилуцький.
Авторський колектив книжки “Українське село. Зажинки до родовідної книги Потіївки на Білоцерківщині”, як і автори історії Кривих Колін на Черкащині, не зупиняються на досягнутому і обіцяють далі працювати в архівах, збирати спогади, шукати нові факти з минулого, ставити запитання і відповідати на них. І закликають долучатися до цього процесу всіх нащадків потіївківських родів. І заклик цей уже почули, адже видання з’явилося на світ завдяки нащадкам чотирьох славних родів Потіївки — Дабіж, Мошинських, Прилуцьких, Уляницьких.
Наостанок зацитую Євгена Чернецького, який підсумував зроблене такими словами: “Окрім даних, зібраних нами переважно в архівах і бібліотеках, важливим є внутрішній пошук мешканців села — пригадування, переказування, записування… Світлана Соколенко і Петро Прилуцький зібрали відомості про мікросвіт і атмосферу Потіївки ХХ століття. Багато з цих традицій, явищ, моделей поведінки має давнє коріння. І тут слід зауважити, що важливою є не так сама книга, як процеси, що її породили, бо саме вони свідчать про рух у майбутнє”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment