«Бахмутський шлях» — журнал просвітянський

OLYMPUS DIGITAL CAMERAОлексій НЕЖИВИЙ,
доктор філологічних наук,
професор Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка, відповідальний секретар журналу “Бахмутський шлях”

Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка вирізняється з-поміж інших громадських організацій і політичних партій своєю чіткою державницькою позицією, тобто практичним втіленням національної ідеї у збереження й примноження найдорожчого — національної культури, в основі якої українська мова. За роки незалежності у цьому напрямі зроблено надзвичайно багато, але головне навіть не в кількості, а в новій якості культурного націєтворення, коли громадсько-просвітня організація постійно заповнює нішу того, що має робити держава.
А тепер конкретний приклад, що, на мою думку, досить красномовно підтверджує сказане. Так, уже чотирнадцятий рік ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка здійснює фінансування літературного та наукового історико-філологічного видання — журналу “Бахмутський шлях”. Його головний редактор — голова Луганської обласної просвітньої організації, історик за фахом Володимир Семистяга. Наш часопис знаний не тільки в Україні, а й за кордоном, особливо у США, де мешкає українська діаспора. Наші друзі — ТУМ імені Тараса Шевченка із Чикаго, його очільниця Віра Боднарук.
У Луганську “Бахмутський шлях” — єдине періодичне видання українською мовою. Однак найголовніше те, що наш журнал український за змістом, адже твердо й послідовно дотримується позиції: у всьому розмаїтті жанрів, тем, напрямів, форм домінує висока художність і відтворення національного образу світу. Тому журнал — справжня об’єднуюча сила для митців і науковців усієї України. Найкраще говорять про це наші автори.
“Велика дяка за “Бахмутський шлях”, у якому поряд із літературними авторитетами вміщено мій скромний спогад про незабутнього Григора Тютюнника. Із відповіддю затримався, бо хотілося детальніше ознайомитися з цікавими матеріалами, аби мати глибше уявлення про це досить пристойне літературне та наукове історико-філологічне видання. Шкода, що такий мізерний наклад. Але Луганщина нікого не дублює, подає рідкісні матеріали”. Василь Березовий, художник, м. Київ.
“Отримав від Вас примірник “Бахмутського шляху”, за що дуже вдячний. Ковтнув за добу. Без реверансів — приємно вражений — із знаком оклику! Певне, я живу замшілими стародавніми спогадами, але страхопудноперестрашений Ворошиловград апріорі не міг виродити щось подібне в часи ониє. Це серйозне, ваговите видання, яке я студіював з олівцем у руці: коли в дослідницькій гарматі є добрий заряд, то завжди буде відчутна віддача — чи в мізки, чи в серце. А тут взяло за живе”. Віктор Азьомов, учитель української мови і літератури, Донецька область.
“А журнал Ваш — унікальний. За вміщеними матеріалами. За поєднанням жанрів. За фаховістю. Більше б таких!”. Володимир Бондаренко, професор, письменник, м. Львів.
“Надсилаю на Ваш розсуд кілька своїх маленьких оповідань, які збираю для майбутньої книжечки. Можливо, частину із них можна буде опублікувати у вашому “Бахмутському шляхові”. Юрій Роговий, письменник, Полтавська область.
Готуємо нове число “Бахмутського шляху”, що незабаром побачить світ. Чи потрібно вдосконалювати наше видання? Звичайно! Тому постійно прагнучи до урізноманітнення змісту, започатковуємо рубрику “Переклад”. Є й інші задуми в авторитетної редколегії, у роботі якої, до речі, вже багато років бере діяльну участь Павло Мовчан.
А щодо перезавантаження, думаю, що і нашому виданню, як і всій “Просвіті”, це не потрібно. Згадаймо, як після так званих перезавантажень зникали численні політичні партії…

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment