Редакція “Слова Просвіти” звернулася до членів Головної ради, голів обласних і міських об’єднань Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка з проханням відповісти на три запитання:
І. Які просвітянські заходи у Ваших краях запам’яталися масовістю, викликали схвальну реакцію громадськості?
ІІ. Чи зростає “Просвіта” чисельно? Що цьому сприяє? Якщо членство зменшилося, то чому?
ІІІ. Представники владних структур сприяють чи перешкоджають Вам у просвітянській роботі?
Ось що нам відповіли:
Василь ЧЕПУРНИЙ, м. Чернігів:
І. Робота прес-клубу “Просвіта”. Представлення нових видань. Біл-борди в Ніжині (Стус, Скоропадський, Вернадський, Качуровський). Робота духовно-просвітницького центру в Батурині.
ІІ. Зросла, але незначно. Головна причина повільного зростання — розчарування українців у помаранчевій владі.
ІІІ. Так, заважають. Наприклад, спроби відібрати приміщення.
Володимир СЕМИСТЯГА,
м. Луганськ:
І. Заходи на захист українськомовних шкіл від “оптимізації” Д. Табачника, різноманітні Шевченківські концерти, фестивалі, відзначення Шевченківських декад (березень, травень), мітинги і пікетування на захист української державної мови, Конституції України — спільно з іншими громадськими і політичними організаціями, акції в Луганську на захист статусу “Скверу Пам’яті” та проти перейменування його на Сквер “Дружби народів”, акції на підтримку спорудження пам’ятника Т. Шевченку у Стаханові (збір коштів, виготовлення і конкурси макетів пам’ятника тощо); щорічні акції Пам’яті жертв Голодоморів, жертв політичних репресій, спорудження Пам’ятного знака “Жертвам Голодомору 1932—1933 рр. на Луганщині”; спільно з УПЦ КП побудова і відкриття Свято-Троїцького храму в Луганську тощо.
ІІ. Кількість членів “Просвіти” стабільна — 3,5 тис. фіксованих членів. Щорічно фіксуються нові члени й осередки, але студентська молодь (випускники) покидає область, частина просвітян старшого віку відходить у засвіти, а частина перетворюється на своєрідний “баласт” через складні соціально-економічні умови. Ядро — стабільне.
ІІІ. Для них “Просвіта” — ворог № 1; керівники об’єднань — націоналісти, бандерівці і мова їхня така ж. Найгірше — розпочалося цькування просвітян керівниками освітянських закладів усіх рівнів. Завжди негативна реакція не тільки службовців, а й депутатів представницьких органів влади, за деяким винятком.
Микола КУЛЬЧИНСЬКИЙ, м. Полтава:
І. Фестиваль “Мазепа-фест” — 2010 р. Фестиваль “Відкрита ніч” — 2013 р. Презентація книжки Ю. Шевельова “Вибрані праці, інтерв’ю”.
ІІ. Не зросла, зменшилася. Причини різні, але найголовніша — відсутність добровольців для праці на громадських засадах. Звичайно, недостатній пошук таких людей і мною, і членами Правління. Хоча, чесно кажучи, і не хочеться шукати, бо все-таки має бути хоч якась ініціатива самих людей.
ІІІ. Так, різними, але непомітними способами, тобто створенням атмосфери, коли керівники вишів, шкіл не запрошують і дають зрозуміти, що краще б вам тут не бути.
Кирило СТЕЦЕНКО, м. Київ:
І. Аналітичні, наснажені актуальним змістом, корисними методиками соціальної роботи та енергією оптимізму статті й матеріали в газеті “Слово Просвіти”.
ІІ. Ситуація щодо Києва вивчається. Але є проблеми з достовірністю офіційних даних. Враження, що необхідно реформувати систему обліку, надання квитків і сплати внесків.
ІІІ. Поки що ні. Наприклад, управління освіти (департамент позашкільної роботи) сприяє.
Василь КЛІЧАК, Київська обласна організація:
І. Обласний поетичний конкурс “Зерна доброти” серед школярів.
ІІ. Кількість членів неухильно зростає.
ІІІ. І не перешкоджають, але й не сприяють. Взагалі, співпраця існує з КОДА.
Петро ШИМКІВ, м. Тернопіль:
І. Спорудження пам’ятника отцю доктору Миколі Хмільовському, члену УГВР, соратнику
А. Шептицького, Романа Шухевича, керівнику підпільної УГКУ, у 1947—50 рр. у с. Покропивна (20 км від Тернополя), на батьківщині о. Хмільовського.
ІІ. Зросла, але малочисельно.
ІІІ. Не перешкоджають.
Марія ОЛІЙНИК, м. Донецьк:
І. Найбільший резонанс мала кампанія із захисту шкіл Донеччини від так званої “оптимізації”, а насправді їх закриття. Особливо українськомовних шкіл: після численних звернень, акцій протестів, мітингів, пікетувань “Просвіта” змушена була захищати школи в судах різних рівнів аж до Вищого адміністративного суду України, де перебувають сьогодні судові справи із закриття шкіл на Донеччині. Ушанування 85-річчя від дня народження Олекси Тихого та видання і презентація двотомника — його твори та про нього за участю просвітян. Підготовка й проведення вшанування 75-річчя від дня народження Василя Стуса.
ІІ. Чисельність членів “Просвіти” практично не міняється. Нових членів майже немає, бо до вступу в “Просвіту” поки що негативне ставлення донецької влади. Тому “Просвіта” співпрацює з численними патріотами в усіх гілках влади без їхнього фіксованого членства у “Просвіті”.
ІІІ. Буває різне.
Віталій МІХАЛЕВСЬКИЙ,
м. Хмельницький:
І. 2011 р.: 105-річчя створення “Просвіти” на Поділлі й 150-річчя з дня народження першого голови Кості Сопухи. 2012 р.: 20-річчя відновлення діяльності Подільської “Просвіти”.
ІІ. Чисельність суттєво не змінилася.
ІІІ. Нейтральне ставлення представників владних структур.
Василь ГЛАГОЛЮК, м. Коломия:
І. Форуми на захист української мови, зокрема з участю народних депутатів Олександра Донія та Ірини Фаріон. Підтримка акції голодувальників біля Українського дому з боку Централі “Просвіти”, вручення “Кобзарів” зі спеціальним штампом “Захиснику української мови”. Участь членів “Просвіти” в інших Всеукраїнських акціях.
ІІ. На Івано-Франківщині, Коломийщині кількість членів “Просвіти” не зменшилася.
ІІІ. Не перешкоджають, але й не допомагають на районному і міському рівнях. Сесією Івано-Франківської обласної ради ухвалено рішення від 21.06.2012 р. № 961-22(2013) “Про регіональну цільову програму “Просвіта”: ХХІ століття” на 2013—2016 роки”.
Олексій ШЕВЧЕНКО, м. Суми:
І. Створення Ради представників українських патріотичних організацій та осередків, створення Української громади у Сумах, створення Українського культурно-інформаційного центру “Світлиця”. Робота системи оповіщення про українські події у Сумах: для створення традиції підтримки українцями українського — “Свого не цурайтесь”. До згаданих подій українців збиралося до купи кілька десятків. Зараз — сотень.
ІІ. Через пошуки людей, які підтримують українські інтереси скрізь, кількість просвітян збільшується. Це важко, адже бувають колективи по кілька тисяч осіб і серед них — жодного, кого б хвилювало слово “Україна”.
ІІІ. За поодинокими випадками не допомагали ні за попередньої влади, ні за нинішньої. За попередньої намагалися забрати приміщення. Нинішня влада знищила головного нашого благодійника. Понад рік він був під вартою. Коли не знайшли злочинів — випустили. Коли ж недавно його помітили — він “засвітився” у “Просвіті”, — знову поновили справу. Здійснюють перевірки підприємців, які нам допомагають.
Ігор МАРЦИНКІВСЬКИЙ, м. Миколаїв:
І. Акція протесту проти впровадження російської перед міською радою 21 серпня 2012 р. разом із демократичними державотворчими організаціями і партіями. Комплекс заходів із підготовки до відзначення 200-літнього ювілею Великого Кобзаря: виступи по радіо й у школі, передачі “Мій Шевченко” на телебаченні, лекції у школах, коледжі, інститутах, виставки в обласному краєзнавчому музеї, обласній науковій бібліотеці, районних бібліотеках.
ІІ. Відновлено діяльність районних осередків у Березані й Новому Бузі, Корабельному районі м. Миколаєва. Чисельність 512 осіб за попереднього голови була формальною, оскільки освітян записали “добровільно-примусово”. Зараз у Миколаївській обласній “Просвіті” працюють ті, хто за своїми переконаннями — просвітяни.
ІІІ. У відкритій формі ні, але ініціативи просвітян, як правило, ігнорують.
