Петро АНТОНЕНКО
У лабіринтах законів
Третя сесія ВР України почала роботу з ухвалення законів, необхідних для підписання у листопаді Угоди про асоціацію України з ЄС. Сім законів, як хвалилося керівництво Ради, за перший пленарний тиждень ухвалити не вдалося, стільки навіть не внесли на голосування. Між тим, залишилося всього три пленарні тижні до 15 жовтня, коли Євросоюз має встановити, наскільки Україна виконала умови підписання Угоди, ідеться насамперед про наше законодавство.
Виконано одну з вимог ЄС щодо виборів. Рада призначила вибори до парламенту по 5ти округах, де досі немає депутатів, але чомусь аж на середину грудня. В остаточній редакції ухвалено закон про внесення змін до Кримінальновиконавчого кодексу, яким запроваджуються цивілізованіші умови утримання ув’язнених.
Один із законів, ухвалених лише в першому читанні, — про виконання судових рішень — викликав збурення в Раді. Справдилося те, про що напередодні сесії застерігала опозицію Юлія Тимошенко: владна коаліція спробує під прикриттям “курсу в ЄС” ухвалювати потрібні їй закони чи просто імітувати “євроінтеграцію”. У поданому на голосування законопроекті були такі положення, в яких ішлося швидше про те, як не виконувати судові рішення, особливо щодо захисту соціальних прав громадян, виплаті гарантованих законом пільг чорнобильцям та іншим категоріям. Пропоноване в законі положення до нескінченності затягувало б ходіння громадян судовими й чиновницькими коридорами. Парламентська опозиція категорично відмовилася голосувати за таке положення, у результаті його вилучили із законопроекту.
Досягнення компромісів — справа непроста. Наприклад, гостру критику опозиції викликав законопроект влади про порядок призначення суддів. Владна коаліція ніяк не хоче внести зміни у закон про Рахункову палату, якими б до участі в роботі цього важливого парламентського органу контролю за державним бюджетом були допущені представники опозиції. Поки що немає прогресу щодо ще одної категоричної вимоги опозиції — призначити вибори Київради і міського голови столиці. Непростим буде шлях і до внесення змін до законів про прокуратуру і про вибори парламенту.
Харківський обман
Доволі неочікуваний із уст Президента Януковича “залізний” аргумент на користь підписання Угоди з ЄС пролунав днями на його зустрічі з фракцією Партії регіонів. По суті, було сказано те, про що говорить опозиція і всі демократичні сили: якнайдалі від Росії з її новітніми “союзами”, адже Москва й далі веде імперську політику щодо України. Конкретно — Президент розкритикував те, як Росія виконує Харківські угоди. Правильніше сказати, взагалі їх не виконує щодо обіцяного зниження для України ціни на газ.
Нагадаємо, що ці скандальні угоди підписали в перші тижні президентства Януковича. У квітні 2010 року Україна пішла на величезні поступки, продовживши аж на 25 років термін базування Чорноморського флоту Росії на нашій території, у Криму, — замість 2017 року аж до 2042 року. І усе це в обмін на обіцяну Росією знижку на газ.
І ось Янукович констатує, що росіяни так і не дотрималися обіцянки зміни формули розрахунків за газ. “Газпром” продає блакитне паливо Німеччині, Італії, Австрії за ціною від 360 до 380 доларів за тисячу кубометрів, а Україні за 430 доларів, навіть з урахуванням отої знижки в 100 доларів, милостиво “пожертвуваної” нам за здачу Криму.
…Сумна констатація. Варто нагадати, що тоді, у квітні 2010 року, Янукович мотивував Харківські угоди тим, що без отої “знижки” на газ стався мало не колапс в економіці України, такою, мовляв, вона дісталася новій владі від попередньої. А так наша влада порахувала, що знижка дозволить Україні зекономити на платежах росіянам 4 мільярди доларів на рік. За укладеною раніше 10річною угодою це аж 40 мільярдів доларів. Ця величезна сума буде спрямована на розвиток економіки, бадьоро заявила тоді влада. А ще — дешевий газ дозволить не піднімати ціну на житловокомунальні послуги для населення. Ось пряма мова Януковича у його виступі за кілька днів після Харкова: “Головний соціальний ефект — не будуть підвищуватися ціни на ЖКГ, на газ для населення, що для мене особливо важливо”.
“Особливо важливе” для регіоналів виявилося величезним обманом. Адже буквально за кілька тижнів різко зросли тарифи на блакитне паливо для населення: ціну підвищили одразу на 50 %!
Минуло понад три роки. Підвищення різних тарифів на місцях відбувається постійно і ніхто не гарантує його зупинення. Про які 40 мільярдів доларів “надходжень” інвестицій можна говорити від такої “економії” на ціні на газ, коли ця ціна й далі вища за європейську. Словом, як говорилося ще три роки тому: “Крим здали, де дешевий газ?” Практично це ж говорить нині і Президент, підписант Харківських угод. Шкода, що з таким запізненням. То невже й далі щось торочити про Митні, “Тайожні” та інші російські союзи?
