Італійська відзнака для українського перекладача

img_117114 вересня 2013 року, на 692-гу річницю від смерті великого Данте, терцини “Божественної комедії” вперше прозвучали українською мовою в старовинній равеннській базиліці Сан Франченско, при якій поховано великого поета. Професор кафедри перекладу Київського університету імені Бориса Грінченка Максим Стріха презентував тут свій щойно виданий львівським видавництвом “Астролябія” переклад Дантового “Пекла”. Це видання — наслідок понад 20-річної праці перекладача і водночас відомого фізика, доктора фізико-математичних наук, президента Українського фізичного товариства.
Історія світової літератури знає схожі приклади: перший повний віршований російський переклад “Комедії” виконав Дмитро Мін — науковець, лікар, який лікував Тараса Шевченка. Про цей і про інші цікаві факти української Дантеани Максим Стріха пише в майже 50-сторінковій передмові до своєї праці. Адже Данте віддавна був для українців символом боротьби за національне визволення, і перша українська згадка про нього належить гетьманові-вигнанцеві Пилипові Орлику. Постать і творчість італійського поета вплинула на Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Василя Стуса, Ліну Костенко та на багатьох інших наших класиків, чиї вірші на дантівську тему Максим Стріха також зібрав у цьому виданні.
Щодо власне перекладу Максима Стріхи, то ще до його остаточної публікації великий ерудит і неперевершений у нас знавець Середньовіччя, професор Українського вільного університету в Мюнхені Ігор Качуровський назвав його найкращою з дотеперішніх українських версій Дантової поеми. Цю оцінку під час презентації підтвердила в базиліці Сан Франческо й провідний італійський україніст, іноземний член НАНУ Джованна Броджі. На її думку, попередній версії Євгена Дроб’язка притаманний певний “академізм”, а версія Максима Стріхи значно краще передає уявлення про могутню, вулканічну, часом ще неусталену мову Данте. Не випадково видавництво “Астролябія” обрало для ілюстрування цього перекладу не звичні для багатьох гравюри Густава Доре, створені за канонами й приписами ХІХ століття, а мініатюри зі старовинного сієнського кодексу 1440 року, у яких живе дух Середньовіччя.
Проект презентації перекладів поеми Данте різними мовами триває в Равенні з 1995 року й українська стала 47 мовою, якою у Сан Франческо пролунали Дантові терцини. Звісно, наш номер міг би бути й “вищим” — якби промоцією свого культурного іміджу за кордоном займалася українська держава. Адже перші переклади Данте українською, що належать перу Володимира Самійленка й Івана Франка, з’явилися понад 100 років тому.
Але поки презентацію українського перекладу організував легендарний подвижник італійської культури Вальтер делла Моніка, який почав популяризувати поезію ще в далекі 1950-ті. 14 вересня саме він вручив перекладачеві поеми Данте Максимові Стрісі відзнаку проекту “Данте. Равенна. Італія” “Lauro Dantesco” — “Дантівський лавр”, побажавши дійти в осяжному майбутньому й до останніх рядків “Раю”.

Влас. інф.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment