Краплена карта «Антифашиста»

Якщо нема чого сказати, говори що завгодно. Чим нахабніша брехня, тим швидше в неї повірять. Ці рецепти головного ідеолога нацистського режиму Геббельса затребувані й нині. Не маючи що сказати співгромадянам ні в політичному, ні в гуманітарному, ні в соціальному плані, влада вдається до навішування ярликів будь-якого гатунку. Основна “фішка” останнього часу — всі  патріоти України “фашисти”.

Петро АНТОНЕНКО

Згадайте, коли 18 травня опозиція проводила масштабну акцію протесту проти нинішньої влади, акцію за європейський, а не російсько-митний вибір України, що саме протиставила цьому влада? Так, акцію “антифашистів”. Тоді всі демократичні сили стали “фашистами”.
Істерія триває. Ще один її прояв — презентація у столичній агенції УНІАН двох видань. Перше — брошура “Цитатник украинского националиста” (російською), друге — книжка “Праві в Раді”, в оригіналі німецькою (видання ще не перекладене українською) — “Rachte in der Rada”.
На презентацію з Берліна прибув автор, німецький публіцист (саме так його представили, а не історик чи дослідник) Гельмут Вагнер.
Але брошура по суті анонімна, і лише в анонсі презентації значилося, що її видав сайт “Антифашист”. Головний редактор сайта Оксана Шкода вела цю презентацію та представила видання. Але навіщо так маскуватися?
Брошура укладена тупо. Спершу цитати класиків нацизму — Гітлера, Гіммлера, Геббельса і дрібніших бонз. Далі — цитати відомих діячів українського націоналістичного руху (невідомо, навіщо перекладені російською) Дмитра Донцова, Миколи Міхновського, Степана Бандери, Романа Шухевича. Вловлюється щось подібне в обох блоках цитат. Що спільного з фашизмом має такий відомий вислів М. Міхновського: “Україна для українців. А значить, вижени звідусіль по Україні чужинцівгнобителів”. Невже “антифашисти” пропонують гасло “Україна для французів (англійців, німців)”? Чи вважають, що в нормальній незалежній державі повинні розкошувати чужинцігнобителі?
Або цитата одного з найвідоміших російських публіцистів і письменників Анатолія Стрєляного. Уродженець Харкова, останнім часом мешкає переважно в Україні, багато пише про наші реалії: “Украинство может выжить только на почтительном расстоянии от русскости. Трагедия в том, что расстояние, видимо, еще долго не будет достаточным и никогда — вполне безопасным. Вот почему можно смело, не боясь обвинений в экстремизме, провозглашать курс: прочь от Москвы и нет всему русскому в украинских пределах!”.
Схоже, виявом фашизму вважають “антифашисти” і ось цю подану в брошурі інформацію: “Будучи главою Кабміну, Тимошенко видала розпорядження, яким заборонялося вчителям у школах, у яких навчання ведеться українською мовою, говорити російською. Зокрема й на перервах”. Який жах! Яка тотальна українізація в українських школах! Натуральний фашизм!
Укладачі часто цитують представників “Свободи”, партії, на яку найбільше спрямований гнів “антифашистів”. Тут представлені “вражаючі”, на думку авторів брошури, цитати голови партії Олега Тягнибока: “Росія — наш ворог. Не тільки тому, що вона вважає українців своїми ворогами, а й тому, що вся історія українськомосковських взаємин це підтверджує”. “Чорнобильська трагедія, на наше тверде переконання, це терористичний акт Радянського Союзу проти української нації, фактично — продовження етноциду”. “Національна ідея — це ідея панування титульної нації… Про зайвий націоналізм говорять ті, хто без роду і племені, у яких ніякої гордості за своє минуле і хто уяви не має, як виховувати своїх дітей. Це спроби космополітів виправдати відсутність національної ідеї в них самих”.
Привернула увагу авторів брошури і газета “Слово Просвіти”. Ось що винюхали ретельні цензори на шпальтах газети. Цитують нашого постійного автора, відомого письменника, публіциста Олега Чорногуза, одну з публікацій за 2010 рік: “Російська мова для мене — це не мова тимчасового гостя в Україні, це мова гнобителя, загарбника і окупанта”. Це сказано за два роки до ухвалення сумновідомого мовного закону Ка—Ка.
Книжка, на відміну від уже поширюваної в Україні брошури, ще не перекладена для нас, але є її уривки, передруковані в цій же брошурі, де патріоти України, воїни УПА — це “екстремісти”, “терористи”. На презентації автор представив книжку, як дослідження про праві сили в парламентах європейських країн, але закцентовано саме на Україні. Свідчення того — назва книжки. Автор назвав праві сили “проблемою Європи”, забувши, що праві партії періодично приходять до влади, чергуючись із лівими, лібералами, в усіх найбільших країнах континенту. Зокрема й у його Німеччині: права Християнськодемократична партія десятки років була при владі. Може, автор мав на увазі крайніх правих, але в цю категорію “антифашисти” готові зарахувати кого завгодно.
Тепер щодо автора. 76річний Гельмут Вагнер усе своє свідоме життя прожив у Східній Німеччині, кілька десятиліть — у прорадянській Німецькій Демократичній Республіці. Компартійній владі служив довго і в доволі специфічній сфері: органах державної безпеки, дослужився до підполковника держбезпеки. На презентації автор принагідно похвалив Сталіна. І ось цей сталініст і кадебіст приїхав в Україну вчити нас, нерозумних, і рятувати від фашизму.
На презентації я запитав гостя з Німеччини, чи не міг би він написати книжку про паралелі між фашизмом і комунізмом? На це автор відповів, що писати таку працю не має наміру, що таких книжок на Заході видано доволі і він не поділяє ці погляди.
Після презентації до мене підійшов якийсь бородатий “антифашист” і запитав, чи справді я вважаю, що так багато спільного у фашизму і комунізму? Довелося нагадати про те, що більшовики створили концтабори раніше від фашистів, про братання двох тоталітарних режимів у 30ті роки, а також про дуже подібну символіку комуністів і нацистів і навіть подібні назви обох партій — гітлерівської і первісної назви компартії: в обох фігурує соціалізм.
…Коли нема чого сказати народові, в хід іде геббельсівська пропаганда, коли всіх патріотів називають фашистами.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment