Михайло РУДКОВСЬКИЙ
У переповненому залі Народного дому “Просвіта” Івано-Франківська під час відзначення 330-річчя переможної битви під Віднем відбулася презентація книжки Тараса Чухліба “ВІДЕНЬ 1683 Україна-Русь у битві за “золоте яблуко” Європи”.
Також відбулося відкриття меморіальної дошки на фасаді Музею мистецтв Прикарпаття з нагоди відзначення 330-річчя Віденської битви. Презентацію вела народний депутат України Ірина Фаріон. Вступне слово виголосив депутат Верховної Ради Руслан Марцінків.
І. Фаріон сказала, що ця презентація є продовженням проекту “Від книги до мети”.
Книжку написав директор Інституту козацтва АН України, уродженець Чернігівщини доктор історичних наук Т. Чухліб. У ній автор вибудовує образ свідомого українця й показує вирішальну роль українців у доленосній для Європи битві. В цій битві брало участь 18 тисяч козаків. Отож у другій половині XVII століття українці зробили свій внесок у перемогу християн над Османською імперією. Така історична правда про Віденську битву, яка підтверджує постійну присутність України в європейських справах.
Козаки пройшли 1250 км до Відня (як називали тоді його “золоте яблуко Європи”). У виданні показаний цей шлях. Тоді поблизу одного з найбільших міст Центральної Європи зійшлися в жорстокому й принциповому двобої турки та підвладні їм араби, татари, боснійці, албанці, греки, румуни, молдавани – з одного боку, а з іншого – австрійці, німці, поляки, угорці, хорвати, серби та українці.
Цей гарячий вересневий день 1683 року став останнім великим зударом між Сходом і Заходом і відкрив цілу епоху в європейській історії, яка тривала аж до Першої світової війни. Наслідки цієї битви були дуже важливими для світової історії, турки втратили половину своїх європейських територій, а терези врешті перехилилися на користь Європи.
Зупинімось детальніше на участі й ролі наших краян у цій вирішальній битві. Під Віднем з боку мусульман було 140 тисяч вояків, а з боку християнського світу – близько 80 тисяч. Відень взяли в облогу.
На початку липня імператор Леопольд I фактично покинув Відень напризволяще, за ним рушило 80 тисяч біженців. У столиці залишився гарнізон з 11 тисяч солдат і 5 тисяч ополченців. Для мешканців столиці настав критичний момент, їх охопила паніка й страх, бракувало харчів. Потрібно було терміново передати лист полководцям союзних військ. Виступити рятівником погодився наш земляк Юрій Кульчицький родом із Самбірського району на Львівщині, який як торговець бував у Туреччині й блискуче володів турецькою мовою і знав їхні звичаї.
Передавши головнокомандувачеві союзних військ Янові Собеському прохання віденців про негайну допомогу й отримавши позитивну відповідь, Кульчицький за кілька днів повернувся до Відня, принісши таку очікувану звістку. Допомога Відню не забарилась… У ніч з 12 на 13 вересня з лісової гущавини несподівано вдарила польська кіннота під орудою нашого краянина, уродженця с. Люча Косівського району, великого коронного гетьмана, руського воєводи Станіслава Яблоновського, у кількості 20 тисяч гусарів… Воїни ісламу втратили до 20 тисяч убитими. Решта війська в паніці утекла й залишила Відень. Вважають, що роль Яблоновського була у цій битві вирішальною.
Крім добре вишколеної кінноти, гетьманові дуже допомогла ікона Маріямпільської Матері Божої. Напередодні битви польське військо й українські козаки молились до неї. Вважають, що вона надихнула воїнів на подвиги. Після цієї битви образ дістав назву Матір Божа Переможниця, і це було вперше у військовій справі.
Звичайно, велика заслуга у цій перемозі належить Юрієві Кульчицькому. В нагороду, крім будинку від магістрату й медалі від цісаря, рятівник отримав три сотні мішків кави. Юрій відразу відкрив власну кав’ярню. Автор цих рядків був у цій кав’ярні й пив каву у Відні. Є вулиця Кульчицького і пам’ятник йому й українському козакові.
Цьогоріч до 330-річчя переможної битви за підтримки мера Відня М. Хойнля встановили монумент біля української греко-католицької церкви.
Ось так віддала належне українським визволителям Відня Австрія. А наша влада не спромоглася на державному рівні відзначити цю епохальну подію, яка врятувала європейську християнську цивілізацію від мусульманської заглади. Сором за нашу владу. Верховна Рада не підтримала прект постанови народних депутатів
І. Фаріон та О. Панькевича “Про увічнення 330-ї річниці участі українців у Віденській битві”.
Багато запитань ставили присутні І. Фаріон. І на всі вона з гумором, вичерпно відповідала. Пані Ірина просила громаду оптимістично думати й говорити про майбутнє України. Тільки оптимізм і велика праця приведуть нас до перемоги в листопаді цього року і в жовтні 2015-го. Допоможи нам, Господи, і Ти, Маріямпільська Матір Божа Переможнице.
