Сковорода веде нас по світу

У ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди” за участю та сприяння Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАНУ, ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, Національної асоціації українознавців, Літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди НІЕЗ “Переяслав” відбулася Міжнародна конференція “ХVІ Сковородинівські читання”.

Надія КИР’ЯН

Розпочав захід Сергій Рик, проректор із наукової роботи Переяслав-Хмельницького університету, який представив учасників конференції, повідомив, що ці Сковородинівські читання присвячені також 80-річчю Олекси Мишанича (1933—2004), який був їхнім основоположником і постійним організатором, автором багатьох цікавих і актуальних наукових робіт про життя і творчість Сковороди.
Тематика читань розширюється, нині включено також праці, присвячені Станіславу Оріховському (1513—1566) — українському філософові, оратору, історику, публіцисту, що вважається предтечею Григорія Сковороди і якому цього року виповнюється 500 років від дня народження. Читання свідчать про те, що історія української філософської думки починається з середньовіччя, ще від Нестора Літописця, Іларіона. За цей період було багато яскравих мислителів, творчих особистостей, які внесли неоціненний вклад у розвиток світової культури.
Від ученої ради університету найактивнішим учасникам конференцій вручили нагороди — медалі Григорія Сковороди. Серед нагороджених Наталія Мицай, директор музею Григорія Сковороди, Марія-Ґрація Бартоліні, (Мілан, Італія), автор праці італійською мовою про творчий доробок Сковороди, Олександр Мороз, голова селищної ради с. Бабаїв на Харківщині, де часто бував і жив в останні роки Григорій Сковорода.
Читання продовжив модератор конференції, організатор заходу, директор Центру Сковородино­знавства, професор, академік Академії вищої освіти України Микола Корпанюк, який сказав: “Мені дуже приємно, що основний склад нашої конференції незмінний і протягом кількох десятиріч спів­працює з університетом. Читання засновані 1983 року завдяки Іванові Петровичу Стогнію, нашому першому ректорові, й відбуваються постійно. Сподіваюся, що їхня історія попереду довга і тривала, бо пізнати Сковороду — це пізнати себе, знайти і зреалізувати себе в суспільстві і зрештою бути щасливим.
До участі в конференції зголосилося 130 учасників. Серед них
5 письменників, 3 лауреати Шевченківської премії, понад 50 професорів, науковці, студенти. Ми вперше вийшли на міжнародний рівень, є представники Італії, Словаччини, Канади, Німеччини. Наші межі розширюються, отже, Сковорода нас веде по світу. Попереду (2022 р.) — 300-річчя Г. Сковороди, нам треба обміркувати і внести пропозиції до програми відзначення цієї визначної дати”.
Учасників конференції привітав перший ректор, один із активних учасників студій Іван Стогній, доктор філософії, професор. Він продемонстрував видання, які вийшли у Центрі Сковородинознавства, серед них посібники для студентів і школярів. Нинішні доповіді опубліковані у другому випуску збірника наукових праць “Переяславські Сковородинівські студії”.
Цікавим був виступ Бабаївського селищного голови Олександра Мороза. Він зазначив, що односельці пам’ятають славетного земляка і пишаються ним, його творчість і життєвий шлях допомагають у вихованні молоді. У селищі пропагують афоризми нашого видатного філософа, вміщують їх на банерах, тексти постійно змінюють. Привітав учасників конференції від громадської організації “Український клуб” письменник, політолог Роман Кухарук.
На пленарному засіданні доповіді представили доктор педагогічних наук, професор Переяслав-Хмельницького університету Ганна Токмань, доктор філософських наук, провідний науковий співробітник Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ Володимир Литвинов, доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу давньої літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ Микола Сулима.
Решту доповідей представляли протягом двох днів на секціях філології, філософії та педагогіки. Тематика досліджень різноманітна й надзвичайно цікава. Наприклад, аспірантка кафедри української та зарубіжної літератури й методики навчання ім. М. Максимовича Переяславського університету представила доповідь “Тема ідеального правителя у тлумаченні Станіслава Оріховського-Роксолана та Григорія Сковороди”. Ці філософи вважали, що правитель має бути мудрим наставником, наполегливо опановувати науки й мистецтво, гарантувати дотримання усіх законів, дбати про поширення шкіл і гімназій, “осель мудрості самої у державі”, усувати від себе підлабузників, “людей похітливих, жадібних, злочинних, хвалькуватих”. Подумалося — нам би нині такого правителя! Валентина Соболь, доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури Варшавського університету опрацювала надзвичайно цікаву тему “Григорій Сковорода і Лесь Курбас: у пошуках внутрішньої людини”. Микола Сулима у доповіді “Полеміка навколо Григорія Сковороди. Рік 1861-й” на прикладі Всеволода Крестовського, який знущався з літературних творів Сковороди (йому опонував Микола Костомаров), показав, як людина, у якої не вистачило елементарного розуміння тексту, береться його критикувати. Зокрема такий приклад. Сковорода пише: “Убій злу волю в нас” (тобто закликає знищити в собі зло). Крестовський трактує цей вислів: “Григорий Савич особенно недолюбливал воли…” А хіба нині мало таких недолугих критиканів? Серед цих численних доповідей кожен знайде для себе цікавий і потрібний матеріал.
Для учасників конференції організували вечір народної та кобзарської музики, екскурсії до музеїв Переяслава-Хмельницького, творчу зустріч із місцевими письменниками.
Щоб інформувати про роботу Центру Сковородинознавства університету, створили сайт “Сковородіана”, де висвітлюються й матеріали сковородинівських читань.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment