Міжнародна федерація футболу (ФІФА) застосувала серйозні санкції щодо Федерації футболу України і нашої національної збірної. ФІФА вважає, що під час відбірного матчу до чемпіонату світу між збірними України і Сан-Марино на стадіоні “Львів-Арена” 6 вересня у поведінці вболівальників були прояви расизму і фашизму. Федерація постановила, що наступний матч відбору 11 жовтня зі збірною Польщі у Харкові мав би відбутися на стадіоні без глядачів. Дискваліфіковано “Львів-Арену”, де заборонили проводити матчі під егідою ФІФА аж до кінця 2017 року.
Петро АНТОНЕНКО
Федерація футболу України вже оскаржила у ФІФА цей вердикт, щоб усе ж добитися проведення матчу в Харкові в присутності глядачів. І, звичайно ж, захистити від дискваліфікації стадіон Львова.
І ось днями ФІФА призупинила ці санкції, оскільки отримала апеляцію від ФФУ, але до 11 жовтня не встигає розглянути її. Отже, матч Україна—Польща відбудеться в Харкові у присутності глядачів, які уболіватимуть за нашу національну збірну.
Вердикт ФІФА ухвалений на основі доповіді спостерігача від мережі громадських організацій ФАРЄ (“Футбол проти расизму в Європі”). У склад мережі входять організації різних країн, кілька й від України. Та українські організації не брали участі в моніторингу цього матчу і в підготовці доповіді до ФІФА. Ось що сказав віце-президент Конгресу національних меншин однієї з цих організацій Йосип Зісельс: “… до цього моніторингу нас не підключали. Це схоже на провокацію у контексті більш широкого процесу, щоб зобразити Україну сьогодні як расистську і нацистську країну, хоча це не так”.
Про що ж доповіло у міжнародну федерацію керівництво ФАРЄ?
Виявилося, у ФАРЄ існує неафішований список вчинків, які там вважають “проявами расизму і фашизму”. Тому кілька днів усі тільки здогадувалися, за що ж застосовано ті санкції. На здогадках говорилося, що в цьому спискові начебто темами “табу” є, якщо говорити про Україну, символіка ОУН і УПА, такі постаті, як Степан Бандера, Роман Шухевич, тобто їхні портрети на трибунах стадіону вже вважатимуться “крамолою”. Хоч жоден міжнародний суд ніколи не визнавав ці організації і цих політиків злочинцями. А в самій Україні Указом Президента їх визнано борцями за волю і незалежність держави.
Днями на прес-конференції в Києві голова ОУН Стефан Романів, генеральний секретар Світового конгресу українців, оприлюднив звернення ОУН до ФІФА, в якому пропонується “виключити символіку ОУН і УПА з переліку дискримінаційних символів”, якщо вона в ньому є. Адже за такою логікою цензорів від “расизму і фашизму” можна зайти дуже далеко. Наприклад, оголосити поза законом Державний прапор України, бо під жовто-синім стягом воювали воїни УПА.
Врешті, зі скупих повідомлень Інтернету з’ясувалося, що рапорт ФАРЄ, по суті, висмоктаний із пальця. Серед порушень один (!) уболівальник був у футболці з номером 88. Це було потрактовано так: у німецькому алфавіті під номером 8 літера Н, а саме на цю літеру починаються німецькою мовою слова вітання “Хайль Гітлер”. Змоделюймо таку ситуацію. Десяток провокаторів приїдуть на матч, приміром, у Німеччину чи Англію і справді вигукнуть якісь фашистські гасла. Їх покарають. Але невже за це дискваліфікують на кілька років знаменитий лондонський стадіон “Уемблі” і покарають збірну Англії? Річ у тім, що моніторити буйних західноєвропейських уболівальників, у ФАРЄ руки короткі, а ось Україну можна.
Для порівняння. На матчі в Хорватії з сербською командою кілька тисяч уболівальників скандують “Смерть сербам!” І нічого, не було жодних санкцій. Ось на матчі в Польщі з командою з Литви очманілі ура-патріоти на стадіоні скандують: “Литовський хам — на коліна перед польським паном!” За це були якісь серйозні санкції? Ні. То що це за особливий підхід до України?
Серйознішим порушенням з боку деяких уболівальників було те, що вони запалили під час матчу у Львові на трибунах флаєри. Ця піротехніка, якою глядачі висловлюють бурхливі емоції, справді неприпустима.
Далекими від спорту, радше політичними є кілька аспектів цього скандалу. Насамперед прагнення дискредитувати Україну перед підписанням Угоди про асоціацію з Євросоюзом.
А ще ФІФА нещодавно уклала угоду про партнерство з російським “Газпромом”, який спонсоруватиме Федерацію. Та якби наша Федерація футболу, наша держава були міцнішими, згуртованішими, їх не роздирали внутрішні чвари, можна було б зайняти і жорсткішу позицію щодо цієї корумпованої, переповненої скандалами організації. Не марно ж з’явилася інформація, що ФІФА у доволі сумнівний спосіб надала Росії право проведення чемпіонату світу з футболу 2018 року. Висувалися й пропозиції позбавити росіян цього права. Свого часу саме Росія і її гроші скомпрометували ще одну поважну організацію — ФІДЕ, Міжнародну федерацію шахів. Її президентом якимось чином став такий “видатний гросмейстер”, як глава Калмикії, автономії в складі Росії. Гроші й політиканство надовго зламали шахове життя планети, особливо щодо розіграшу звання чемпіона світу.
Але Росії все мало. Отримала, чи прикупила, право на проведення зимової Олімпіади 2014 року в Сочі. І довкола цього теж уже доволі скандалів. Російська опозиція кремлівському режиму закликає бойкотувати цю Олімпіаду в мас-медіа. Між тим, Москва вже пропонує себе як господарку одних із наступних літніх Олімпійських ігор. Тут варто пригадати бойкот Московської Олімпіади 1980 року багатьма спортивними державами світу на знак протесту проти дій комуністичного режиму, насамперед вторгнення радянських військ в Афганістан. Чи вже московський режим так змінився?
І ще. Прикро вразив ґвалт комуністів і регіоналів, що через “фашистів” на стадіонах Україна отримує ось такі санкції. Що ж, це продовження розіграшу “антифашистської” карти, коли патріотів України зараховують до фашистів. Чи не час дати відсіч шулерам від політики і спорту, тим, хто ллє бруд на Україну?
