Сергій ГОРИЦВІТ,
м. Одеса
Щороку Одесу відвідує більше ста тисяч зарубіжних туристів, що подорожують морем, а ще більше гостей прибуває суходолом. Та не всі знайомляться з визначними місцями Південної Пальміри з допомогою екскурсоводів. Відтепер конкурентами професійних гідів стали ще й електронні QR-таблички з посиланнями на Вікіпедію, які вже з’явилися на спорудах двох десятків пам’ятників архітектури і закладів культури.
Озброївшись смартфоном, я перевірив, як діють нові інтерактивні гіди. Увімкнувши планшет і навівши його на QR-табличку в фойє Музею західного й східного мистецтва, на екрані відкрилася інтернет-сторінка Вікіпедії про цей заклад. Обравши український варіант тексту, я мав змогу спершу ознайомитися з приміщенням, побудованим у стилі еклектики за проектом архітектора Людвіга Оттона у 1856—58 рр.
Потім електронний гід запропонував низку екскурсій залами музею, детальне знайомство з найвизначнішими творами з його колекції. Я також поцікавився останніми подіями цього культурного закладу. Гід миттєво повідомив про виставки, які нещодавно відбулися або ще експонуються, та запросив відвідати музейний лекторій. Не менш вправно діє і електронний екскурсовод, QR-код якого розміщено на Російському академічному драмтеатрі. Він щедро ділиться своїми знаннями про його трупу, репертуар, наступні прем’єри та гастролі.
Тепер кожен власник смартфона чи планшетного комп’ютера з установленим програмним забезпеченням для розшифрування QR-кодів має можливість дізнатися про історію пам’яток архітектури Одеси, про видатних людей міста, про найцікавіші культурні події сьогодення. На мій погляд, головними користувачами новинки будуть активні туристи, які віддають перевагу не традиційним екскурсійним маршрутам, а хочуть скласти враження про Одесу від самостійної мандрівки містом. Та й самим одеситам доцільно звіряти й поповнювати свої знання, щоб під час розмови з гостями не обмежуватися лише вигуками “Ах, Одеса!”, а й переконливо доводити, чому нею не можна не захоплюватися.
Встановлення інтерактивних QR-табличок — це просвітницька й гуманітарна акція. Ініціювали її громадські організації “Одеса 2.0” та “Вікімедіа Україна”. Надалі ентузіасти мають намір розмістити QR-коди на всіх пам’ятках архітектури міста. А ще вони покладаються на творчу допомогу активних одеситів. Адже до ініціативи може долучитися будь-хто. Для цього досить лише подати на сайт проекту заявку про необхідність розміщення таблички на тому чи тому будинку-пам’ятці архітектури з посиланням на статтю про цю будівлю у Вікіпедії. Коли ж потрібної статті не існує, то її необхідно написати і бажано цікаво проілюструвати. Такі пропозиції уже надходять.
Технологія QR, винайдена в Японії 1994 року, вже не є чимось екстраординарним. Розвинуті країни давно практикують використання QR-кодів. До нас, українців, все нове “доходить” із деяким запізненням. Щоправда, одесити вже звикли бачити QR-коди на багатьох супермаркетах і на набридлій рекламі. А бувало, що саме QR-таблички досить вдало рекламували у місті мистецькі свята й кінофестивалі, масові народні гуляння. Організація “Одеса 2.0” зазначає, що її проект із установлення інтерактивних табличок — перший подібний досвід в Україні. Якщо ініціативу буде реалізовано наступного року у повному масштабі, то Одеса стане першим містом-мільйонником у світі, яке здійснило подібний проект.
Але нас може випередити Росія. Там перший пілотний проект уже реалізується у курортній Анапі, де на пляжах, на стінах музеїв, державних закладів, лікарень і магазинів установлено понад 50 QR-кодів. Нововведення так сподобалося росіянам, що вони мають намір установити подібні таблички ще у 18 своїх містах.
Сподіваюся, що за прикладом Одеси інтерактивні гіди з посиланням на Вікіпедію невдовзі з’являться у Києві, Львові, Донецьку, Харкові, у курортних містах Криму й Закарпаття. Адже потреба в таких безвідмовних і безоплатних електронних просвітниках та інформаторах уже давно назріла.
