Жити з високим іменем Юрій КИСЕЛЬОВ,

Софія КРИМОВСЬКА,
БФ “Підтримки Українських ініціатив”

На могилі відомого українського поета, прозаїка, журналіста, патріота, просвітянина Івана Низового, який два роки тому відійшов у вічність, відкрили пам’ятник.
На цвинтарі зібралися друзі, однодумці, шанувальники поета. Священик соборного храму Святої Трійці УПЦ КП Луганська помолився за упокій душі та освятив довгоочікуваний пам’ятник. Надгробок зворушив присутніх: головний елемент скульптурної композиції — крило лелеки.
Образ птаха був близький поетові. На пам’ятнику закарбовано фрагменти поезій, одну з яких присвятила Іванові Низовому його землячка з Білопілля на Сумщині Людмила Калиновська, друга — самого Низового — визначала життєве кредо митця: “Найбільше право — жить відверто серед людей, на видноті й з високим іменем померти на безіменній висоті. Померти — й знову відродитись в піснях, у споминах, синах…”.
Вшанування Івана Низового відбулося в українській книгарні “Східна брама”. Свій погляд на творчість непересічного письменника висловив власник книгарні, громадський діяч Дмитро Снєгирьов. Відкриття монумента — це початок низки ініційованих Лесею Низовою заходів, які мають зберегти пам’ять про самобутнього поета. Як зазначила пані Леся, наступним кроком має бути видання п’ятитомної (а в подальшому — й дванадцятитомної) збірки його творів. Це видання важливе, адже наклад книжок Івана Низового був мізерним.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment