«Настав час об’єднати зусилля»

Із нагоди відзначення 140-річчя НТШ у Львові відбулася урочиста Академія та Ювілейна наукова конференція. Для координації ювілейних заходів створили Міжнародний організаційний комітет, який очолив академік НАНУ, президент Світової Ради НТШ Леонід Рудницький (співголови: доктор історичних наук Олег Купчинський, голова НТШ в Україні; академіки НАНУ Микола Жулинський, Зіновій Назарчук, Ярослав Яцків), і Український оргкомітет (голова Олег Купчинський, співголови: Віктор Шемчук, голова Львівської облдержадміністрації, Андрій Садовий, міський голова Львова, доктор фізико-математичних наук, член Президії НТШ Іван Вакарчук і академік НАНУ, член Президії НТШ Зіновій Назарчук).
У ювілейних заходах брали участь понад 900 осіб з України та з-за кордону: в рамках 18 секцій працювало 33 комісії, серед яких — археографічна, філософська, мовознавча, всесвітньої літератури імені Миколи Лукаша, видавничо-поліграфічна, фізики, математики, механіки та матеріалознавства, географічна та ін.  В Українському католицькому університеті відбувся круглий стіл, присвячений патріархові Йосифу Сліпому в 50-ту річницю його звільнення з ув’язнення.
“Хтось каже, що в Україні немає еліти, — цими словами відкрив Заключне засідання ректор НУ “Львівська політехніка” професор Юрій Бобало. — Є еліта. Частина цієї еліти зібралася тут. Це справді еліта української нації. Колись у цьому залі в присутності імператора всі заходи відбувалися стоячи, бо імператор стояв. Тож засідання проводилися дуже швидко. І тоді це також була еліта. І оцей взаємозв’язок еліт почався із заснування НТШ. Скільки людей за 140 років узяло участь у роботі НТШ! І скільки доброго вони зробили!.. Ті, кому нині 30, 40 років, святкуватимуть і 150-, і 160-річчя НТШ”.
У наукову діяльність потрібно “вливати нові молоді сили, — зазначив Михайло Чорнопиский. — Нині ми звітуємо про зроблене. А ще більше треба думати над тим, що ще необхідно зробити”.

Про те, з якими проблемами стикаються в НТШ, ми розмовляли ще перед ювілейними заходами з головою НТШ в Україні доктором історичних наук Олегом КУПЧИНСЬКИМ.
— Що спонукало до виникнення НТШ: стимульований Шевченковою духовною спадщиною поступ українського національного відродження на теренах царської Росії чи значно ліберальніше ставлення до проблем українства в Австро-Угорській імперії?
— Думаю, що і те, і те. Але передусім — роль Шевченкового слова. НТШ — науково-видавнича інституція. На початку було тільки три секції, звичайно — просвітянські, з часом вони стали наукові.
— Вважають, що Михайло Грушевський, Іван Франко і Володимир Гнатюк — найбільші рушійні сили НТШ до Першої світової війни.
— Золотий період НТШ. Душа інституції: голова Товариства, історик Михайло Грушевський; голова Філологічної секції Іван Франко та науковий секретар, фольклорист і етнограф Володимир Гнатюк. Їх називали “золотою трійцею”.
— Але між ними точилися гострі суперечки, зокрема між І. Франком і М. Грушевським. Чому?
— Сперечалися вони від початку спільної праці і до кінця, бо кожен прагнув знайти істину. Це була наукова дискусія. Потім з’явилися молодики, зокрема Кривецький, Томашівський та інші, які почали виштовхувати з інституції Михайла Грушевського. То вже був 1913-й.
І таки виштовхали. Учений тоді поїхав до Києва. Найбільша дискусія відбувалася упродовж 1896—1897 років. А ще — сперечалися щодо статуту НТШ. Останній, вирішальний, варіант статуту ухвалили 1904 року.
— А як працювалося НТШ за часів польської окупації?
— В умовах постійного переслідування. У 1932—1933 роках польські владці почали опам’ятовуватися, бо все-таки НТШ на той час — інституція, членами якої були понад 100 видатних науковців із багатьох країн світу.
— Влада допомагала НТШ?
— Австрія надавала дуже великі субсидії, не порівняти їх з польськими. Від незалежної України й досі нічого не отримуємо. Зверталися до Президента (Президентів), до керівників урядів, але жодної відповіді. Навіть від Віктора Андрійовича чи Юлії Володимирівни.
— Як же Ви функціонуєте?
— За рахунок наших внутрішніх резервів. Колись допомагала місцева влада. Ірина Фаріон, коли була тут, у Львові, Олег Панькевич, тодішній голова Львівської обл­ради… Була, щоправда, допомога від Американського НТШ. Але з’явився Джордж Грабович і сказав: ми різні…
А ще треба залучати молодь. Ми не маємо ні заступника, ні секретаря.
— Скільки Вас тут?
— П’ятеро. Ще маємо книгарню на проспекті Шевченка. Два верстати, де книжки набирають. Загалом — 14 осіб. А в 1990 роки було 31. Ми тоді мали Фонд. А ще — Фонд, який заклало Американське НТШ.
— А які стосунки з Національною академією наук України?
— Через “Інститут енциклопедичних досліджень” маємо 3 чи 4 ставки.

P. S. (Із виступів науковців). “Тяглість науки, інтеграції наукових сил і дисциплін, і те, що ми — в залі Львівської політехніки, засвідчує: ця ідея була в задумі організаторів НТШ” (Степан Козак, голова Крайового товариства НТШ у Польщі); “Я зворушений, що можу виступати на такому святі… Хотів би взяти участь і в 150-річчі НТШ, а може — й далі” (Микола Мушинка, академік НАНУ, голова Крайового НТШ у Словаччині); “Підготовлено і видано перший том Енциклопедії, наукові збірники НТШ, 265 число “Записки НТШ”, від 1890 до 2013 р., два “Вісники НТШ”, видано збірник “140 років НТШ” (Олег Купчинський, д. іст. н., голова НТШ в Україні); “Виникла дуже складна проблема: перше — полоністи, русисти колишні перейшли в україністику. Кажуть: потрібна історія літератури територіальна. І — друге: СРСР була паскудна організація. Але був там і певний інтелектуальний рівень. А тепер люди випускають, що захочуть” (Роксолана Зорівчак, д-р філолог. наук, голова Комісії всесвітньої літератури ім. М. Лукаша в Україні); “Потрібно надати Криму українське обличчя, оскільки там проростає сепаратизм… Працюємо і над тим, щоб у Криму стало більше українських шкіл. На жаль, не маємо підтримки центральних органів влади… Не маємо жодного українськомовного садочка” (Петро Вольвач, академік Української академії екологічних наук, голова Кримського осередку НТШ); “НТШ — це справді світовий інститут україністики. І міжгалузевий… Треба, щоб Сарсель став центром україністики в Європі… Настав час об’єднати зусилля” (Олег Шаблій, д-р географічних наук, член Президії НТШ, заступник голови НТШ в Україні).

Спілкувався
Богдан ЗАЛІЗНЯК

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment